Відмінності між версіями «Вуличний»

Поточна версія на 19:51, 4 травня 2014

Вуличний и вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.

Сучасні словники

Вуличний
1) Прикм. до вулиця 1). || Який міститься або перебуває на вулиці. || Який відбувається на вулиці. Вуличні бої. || Який відділяє двір від вулиці. || Який веде, виходить на вулицю. || Розділений на вулиці (про населений пункт).
2) Який проводить на вулиці більшу частину свого життя, не маючи притулку; безпритульний. || Який заробляє гроші, виступаючи на вулиці; бродячий.
3) перен. Невихований, малокультурний.
4) Вигаданий ким-небудь; неофіційний (про прізвиська).

Вуличний, а, е.
1. Прикм. до вулиця 1. Готель, куди я заїхав, дуже чистий, гарний, але неспокійний: вуличний гамір заважав мені спочити (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 364); З невисоких нар чайхани зіскочив на вуличну пилюгу середніх літ дехкан (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 18);
// Який міститься або перебуває на вулиці. Місячна ніч огортає село, пісні линуть з вуличних репродукторів(Юрій Яновський, I, 1958, 620);
// Який відбувається на вулиці. В політику Калинович не мішався [втручався], до газет не дописував, у вуличних збіговищах.. участі не брав (Іван Франко, VI, 1951, 153); Вуличні бої;
// Який відділяє двір від вулиці. Вітер тихо шелестить у верховіттях високих тополь, що виструнчилися вздовж вуличного муру (Юрій Смолич, II, 1958, 47);
// Який веде, виходить на вулицю. Бочка не заспокоївся. Він зразу ж вийшов із повітчини і, хутенько переставляючи ноги, почимчикував до вуличних воріт (Григорій Епік, Тв., 1958, 248);
// Розділений на вулиці (про населений пункт). У північній зоні [дореволюційної України] переважали вуличні поселення, тобто такі, що складаються з однієї або кількох паралельних вулиць (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 98). Правила вуличного руху.
2. Який проводить на вулиці більшу частину свого життя, не маючи притулку; безпритульний. Уже рік минув з того пам'ятного літнього ранку, коли Поль — вуличний хлопчисько-газетчик, підставив фотографу презирливу гримаску (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 138);
// Який заробляє гроші, виступаючи на вулиці; бродячий. Худе, бліде обличчя вуличної співачки було одухотворене високим натхненням (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 255). Вулична жінка (дівка) — повія. [Вулична жінка:] А ти злякався? (Леся Українка, II, 1951, 541).
3. перен. Невихований, малокультурний. — Це в нього напускне, йде воно від вуличного хлоп'ячого хвацтва(Олесь Донченко, V, 1957, 470).
4. Придуманий ким-небудь; неофіційний (про прізвиська). В сім'ї «п'яти Столярових» були ще і шостий, і сьомий члени. Але до вуличного прізвиська їх не уводилося, бо це були особи жіночої статі (Юрій Смолич, V, 1959, 93).

Вуличний. Орфографічний словник української мови

• ву́личний, прикметник

Вуличний. Словник синонімів

• (хлопець) безпритульний, бездомний, бродячий; П. невихований, некультурний; (- прізвище) неофіційний;(вираз) ВУЛЬҐАРНИЙ.

Вуличний. Українсько-російський словник

• уличный

Вуличний. Словозміна

Іноземні словники

Уличный. Новый толково-словообразовательный словарь русского языка. Автор Т. Ф. Ефремова
м. разг. Тот, кто большую часть времени проводит на улице (3); бездомный, беспризорный. 2. прил.
1) Соотносящийся по знач. с сущ.: улица (1), связанный с ним.
2) а) Происходящий, совершающийся на улице (1). б) Находящийся на улице. в) разг. Ведущий на улицу. г) перен. Связанный с улицей родом своих занятий, образом жизни.
3) перен. Проводящий большую часть времени на улице (3); бездомный, беспризорный.
4) перен. Находящийся под влиянием улицы (4).

Уличный. Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова
уличная, уличное.
1. Прил. к улица в 1 знач. У личные тротуары. Уличный сторож.
2. Происходящий на улице (см. улица в 1 знач.). Уличный шум. Уличное движение.
3. Проводящий большую часть времени на улице, без призора, находящийся под влиянием улицы (см. улица в 5 знач.), вызывающе озорной (устар., разг. бран.). Уличный мальчишка. Уличные ребята. Мальчик стал совсем уличным.
4. Свойственный улице (см. улица в 4 знач.), низкопробный, низкого пошиба, пошлый (презрит. устар.). Уличные нравы. Уличная пресса. Уличная девка (устар. вульг.) - проститутка.

Ілюстрації

Медіа

Аудіо

• Вимова слова Вуличний

Цікаво знати

• Найбільший вуличний 3D малюнок у світі

Див. також

• Тлумачення слова Вуличний у словниках та енциклопедіях на сайті Академік
• Вуличний, матеріал з Вікісловника
• Вуличний, матеріал з сайту Грамота