Відмінності між версіями «Вуличний»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Вуличний и вулишний, -а, -е. '''Уличный. Желех. Категорія:Ву)
 
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Вуличний и вулишний, -а, -е. '''Уличный. Желех.  
 
'''Вуличний и вулишний, -а, -е. '''Уличный. Желех.  
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/28207/вуличний '''Вуличний ''']
 +
<br />
 +
1) Прикм. до вулиця 1). || Який міститься або перебуває на вулиці. || Який відбувається на вулиці. Вуличні бої. || Який відділяє двір від вулиці. || Який веде, виходить на вулицю. || Розділений на вулиці (про населений пункт).
 +
<br />
 +
2) Який проводить на вулиці більшу частину свого життя, не маючи притулку; безпритульний. || Який заробляє гроші, виступаючи на вулиці; бродячий.
 +
<br />
 +
3) перен. Невихований, малокультурний.
 +
<br />
 +
4) Вигаданий ким-небудь; неофіційний (про прізвиська).
 +
 +
[http://sum.in.ua/s/vulychnyj '''Вуличний'''], а, е.
 +
<br />
 +
1. Прикм. до вулиця 1. Готель, куди я заїхав, дуже чистий, гарний, але неспокійний: вуличний гамір заважав мені спочити (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 364); З невисоких нар чайхани зіскочив на вуличну пилюгу середніх літ дехкан (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 18);
 +
<br />
 +
//  Який міститься або перебуває на вулиці. Місячна ніч огортає село, пісні линуть з вуличних репродукторів(Юрій Яновський, I, 1958, 620);
 +
<br />
 +
//  Який відбувається на вулиці. В політику Калинович не мішався [втручався], до газет не дописував, у вуличних збіговищах.. участі не брав (Іван Франко, VI, 1951, 153); Вуличні бої;
 +
<br />
 +
//  Який відділяє двір від вулиці. Вітер тихо шелестить у верховіттях високих тополь, що виструнчилися вздовж вуличного муру (Юрій Смолич, II, 1958, 47);
 +
<br />
 +
//  Який веде, виходить на вулицю. Бочка не заспокоївся. Він зразу ж вийшов із повітчини і, хутенько переставляючи ноги, почимчикував до вуличних воріт (Григорій Епік, Тв., 1958, 248);
 +
<br />
 +
//  Розділений на вулиці (про населений пункт). У північній зоні [дореволюційної України] переважали вуличні поселення, тобто такі, що складаються з однієї або кількох паралельних вулиць (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 98).
 +
Правила вуличного руху.
 +
<br />
 +
2. Який проводить на вулиці більшу частину свого життя, не маючи притулку; безпритульний. Уже рік минув з того пам'ятного літнього ранку, коли Поль — вуличний хлопчисько-газетчик, підставив фотографу презирливу гримаску (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 138);
 +
<br />
 +
//  Який заробляє гроші, виступаючи на вулиці; бродячий. Худе, бліде обличчя вуличної співачки було одухотворене високим натхненням (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 255).
 +
Вулична жінка (дівка) — повія. [Вулична жінка:] А ти злякався? (Леся Українка, II, 1951, 541).
 +
<br />
 +
3. перен. Невихований, малокультурний. — Це в нього напускне, йде воно від вуличного хлоп'ячого хвацтва(Олесь Донченко, V, 1957, 470).
 +
<br />
 +
4. Придуманий ким-небудь; неофіційний (про прізвиська). В сім'ї «п'яти Столярових» були ще і шостий, і сьомий члени. Але до вуличного прізвиська їх не уводилося, бо це були особи жіночої статі (Юрій Смолич, V, 1959, 93).
 +
 +
 +
[http://slovopedia.org.ua/35/53394/61687.html '''Вуличний''']. '''Орфографічний словник української мови'''
 +
*ву́личний, прикметник
 +
 +
[http://slovopedia.org.ua/41/53394/263297.html '''Вуличний''']. '''Словник синонімів'''
 +
*(хлопець) безпритульний, бездомний, бродячий; П. невихований, некультурний; (- прізвище) неофіційний;(вираз) ВУЛЬҐАРНИЙ.
 +
 +
[http://slovopedia.org.ua/47/53394/308794.html '''Вуличний''']. '''Українсько-російський словник'''
 +
*уличный
 +
 +
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Вуличний''']. '''Словозміна'''
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
 +
|-
 +
| Називний || ву́личний || вуличні
 +
|-
 +
| Родовий || ву́личного || ву́личних
 +
|-
 +
| Давальний || ву́личному || ву́личним
 +
|-
 +
| Знахідний || ву́личний, ву́личного || ву́личні, ву́личних
 +
|-
 +
| Орудний || ву́личним || ву́личними
 +
|-
 +
| Місцевий || на/у ву́личному, ву́личнім ||на/у ву́личних
 +
|}
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
[http://poiskslov.com/word/уличный/ '''Уличный''']. '''Новый толково-словообразовательный словарь русского языка. Автор Т. Ф. Ефремова'''
 +
<br />
 +
м. разг. Тот, кто большую часть времени проводит на улице (3); бездомный, беспризорный. 2. прил.
 +
<br />
 +
1) Соотносящийся по знач. с сущ.: улица (1), связанный с ним.
 +
<br />
 +
2) а) Происходящий, совершающийся на улице (1). б) Находящийся на улице. в) разг. Ведущий на улицу. г) перен. Связанный с улицей родом своих занятий, образом жизни.
 +
<br />
 +
3) перен. Проводящий большую часть времени на улице (3); бездомный, беспризорный.
 +
<br />
 +
4) перен. Находящийся под влиянием улицы (4).
 +
 +
[http://poiskslov.com/word/уличный/ ''' Уличный''']. '''Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова'''
 +
<br />
 +
уличная, уличное.
 +
<br />
 +
1. Прил. к улица в 1 знач. У личные тротуары. Уличный сторож.
 +
<br />
 +
2. Происходящий на улице (см. улица в 1 знач.). Уличный шум. Уличное движение.
 +
<br />
 +
3. Проводящий большую часть времени на улице, без призора, находящийся под влиянием улицы (см. улица в 5 знач.), вызывающе озорной (устар., разг. бран.). Уличный мальчишка. Уличные ребята. Мальчик стал совсем уличным.
 +
<br />
 +
4. Свойственный улице (см. улица в 4 знач.), низкопробный, низкого пошиба, пошлый (презрит. устар.). Уличные нравы. Уличная пресса. Уличная девка (устар. вульг.) - проститутка.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вуличний_1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вуличний _2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вуличний _3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вуличний _4.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev: youtube|gBQdci480ws}}
 +
{{#ev: youtube|CWUGyQocN8Y}}
 +
 +
==Аудіо==
 +
*[http://ru.forvo.com/word/вуличний/ '''Вимова слова Вуличний''']
 +
 +
==Цікаво знати==
 +
*[http://uainfo.org/yandex/310352-rekord-gnnesa-nayblshiy-vulichniy-3d-malyunok-u-svt-foto.html '''Найбільший вуличний 3D малюнок у світі''']
 +
 +
==Див. також==
 +
*[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/28207/вуличний '''Тлумачення слова Вуличний у словниках та енциклопедіях на сайті Академік''']
 +
*[http://ru.wiktionary.org/wiki/вуличний '''Вуличний'''], матеріал з Вікісловника
 +
*[http://www.gramota.ru/slovari/dic/?lop=x&bts=x&zar=x&ag=x&ab=x&sin=x&lv=x&az=x&pe=x&word=%F3%EB%E8%F7%ED%FB%E9 '''Вуличний'''], матеріал з сайту Грамота
 +
 +
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Ву]]
 
[[Категорія:Ву]]

Поточна версія на 19:51, 4 травня 2014

Вуличний и вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.

Сучасні словники

Вуличний
1) Прикм. до вулиця 1). || Який міститься або перебуває на вулиці. || Який відбувається на вулиці. Вуличні бої. || Який відділяє двір від вулиці. || Який веде, виходить на вулицю. || Розділений на вулиці (про населений пункт).
2) Який проводить на вулиці більшу частину свого життя, не маючи притулку; безпритульний. || Який заробляє гроші, виступаючи на вулиці; бродячий.
3) перен. Невихований, малокультурний.
4) Вигаданий ким-небудь; неофіційний (про прізвиська).

Вуличний, а, е.
1. Прикм. до вулиця 1. Готель, куди я заїхав, дуже чистий, гарний, але неспокійний: вуличний гамір заважав мені спочити (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 364); З невисоких нар чайхани зіскочив на вуличну пилюгу середніх літ дехкан (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 18);
// Який міститься або перебуває на вулиці. Місячна ніч огортає село, пісні линуть з вуличних репродукторів(Юрій Яновський, I, 1958, 620);
// Який відбувається на вулиці. В політику Калинович не мішався [втручався], до газет не дописував, у вуличних збіговищах.. участі не брав (Іван Франко, VI, 1951, 153); Вуличні бої;
// Який відділяє двір від вулиці. Вітер тихо шелестить у верховіттях високих тополь, що виструнчилися вздовж вуличного муру (Юрій Смолич, II, 1958, 47);
// Який веде, виходить на вулицю. Бочка не заспокоївся. Він зразу ж вийшов із повітчини і, хутенько переставляючи ноги, почимчикував до вуличних воріт (Григорій Епік, Тв., 1958, 248);
// Розділений на вулиці (про населений пункт). У північній зоні [дореволюційної України] переважали вуличні поселення, тобто такі, що складаються з однієї або кількох паралельних вулиць (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 98). Правила вуличного руху.
2. Який проводить на вулиці більшу частину свого життя, не маючи притулку; безпритульний. Уже рік минув з того пам'ятного літнього ранку, коли Поль — вуличний хлопчисько-газетчик, підставив фотографу презирливу гримаску (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 138);
// Який заробляє гроші, виступаючи на вулиці; бродячий. Худе, бліде обличчя вуличної співачки було одухотворене високим натхненням (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 255). Вулична жінка (дівка) — повія. [Вулична жінка:] А ти злякався? (Леся Українка, II, 1951, 541).
3. перен. Невихований, малокультурний. — Це в нього напускне, йде воно від вуличного хлоп'ячого хвацтва(Олесь Донченко, V, 1957, 470).
4. Придуманий ким-небудь; неофіційний (про прізвиська). В сім'ї «п'яти Столярових» були ще і шостий, і сьомий члени. Але до вуличного прізвиська їх не уводилося, бо це були особи жіночої статі (Юрій Смолич, V, 1959, 93).


Вуличний. Орфографічний словник української мови

  • ву́личний, прикметник

Вуличний. Словник синонімів

  • (хлопець) безпритульний, бездомний, бродячий; П. невихований, некультурний; (- прізвище) неофіційний;(вираз) ВУЛЬҐАРНИЙ.

Вуличний. Українсько-російський словник

  • уличный

Вуличний. Словозміна

Відмінок Однина Множина
Називний ву́личний вуличні
Родовий ву́личного ву́личних
Давальний ву́личному ву́личним
Знахідний ву́личний, ву́личного ву́личні, ву́личних
Орудний ву́личним ву́личними
Місцевий на/у ву́личному, ву́личнім на/у ву́личних

Іноземні словники

Уличный. Новый толково-словообразовательный словарь русского языка. Автор Т. Ф. Ефремова
м. разг. Тот, кто большую часть времени проводит на улице (3); бездомный, беспризорный. 2. прил.
1) Соотносящийся по знач. с сущ.: улица (1), связанный с ним.
2) а) Происходящий, совершающийся на улице (1). б) Находящийся на улице. в) разг. Ведущий на улицу. г) перен. Связанный с улицей родом своих занятий, образом жизни.
3) перен. Проводящий большую часть времени на улице (3); бездомный, беспризорный.
4) перен. Находящийся под влиянием улицы (4).

Уличный. Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова
уличная, уличное.
1. Прил. к улица в 1 знач. У личные тротуары. Уличный сторож.
2. Происходящий на улице (см. улица в 1 знач.). Уличный шум. Уличное движение.
3. Проводящий большую часть времени на улице, без призора, находящийся под влиянием улицы (см. улица в 5 знач.), вызывающе озорной (устар., разг. бран.). Уличный мальчишка. Уличные ребята. Мальчик стал совсем уличным.
4. Свойственный улице (см. улица в 4 знач.), низкопробный, низкого пошиба, пошлый (презрит. устар.). Уличные нравы. Уличная пресса. Уличная девка (устар. вульг.) - проститутка.

Ілюстрації

Вуличний 1.jpg Вуличний 2.jpg Вуличний 3.jpg Вуличний 4.jpg

Медіа

Аудіо

Цікаво знати

Див. також

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Вуличний&oldid=109244