Відмінності між версіями «Гусла»
(→Див. також) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 37: | Рядок 37: | ||
|} | |} | ||
| − | + | ===Російська народна музика - Гуслі=== | |
| + | <flashmp3>Russkaya_narodnaya_muzyka-Gusli(vmusice.net).mp3</flashmp3> | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0 | |
=Джерела та література= | =Джерела та література= | ||
| Рядок 54: | Рядок 55: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
[[Категорія:Гу]] | [[Категорія:Гу]] | ||
Поточна версія на 11:16, 29 квітня 2014
Гусла и гуслі, -сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! Чуб. ІІІ. 384. На гуслі грає, красно співає. Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Мил. Св. 35. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Шевч. 331. Ум. Гусленьки. Грин. ІІІ. 473, гуслоньки, гусовки. Та все стиха у гуслоньки грає. Мет. 260. Гусовки шмарте до гусевниці. АД. І. 37.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Гу́сла — найстародавніший російський щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.
У гуслах струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.
Виконавець на гуслах називається гуслярем.
З часів Київської Русі гусла проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.
Як інструмент, що відігравав суттєву роль в музичному побуті простого люду, гуслі оспівані в народних піснях, переказах, легендах. На Слобожанщині співають так:
Їхали купці — Харківці,
Стали явора рубати,
Тонкі гуслоньки тесати.
Існує три різновиди гуслів:
1) кри́лоподібні або дзвінчасті 2) шо́ломоподібні або гуслі-псалтир 3) клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гусла, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.
В оркестрах народних інструментів застосовують гусла-приму (діапазон: e1-h2), гусла-піколо (e2-h3), гусла-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).
Ілюстрації
|
|
|
|
Російська народна музика - Гуслі
Див. також
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0
Джерела та література
Юцевич Ю. Є. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан», 2003 р. ISBN 966-7924-10-6
ГУСЛІ. Традыцыі. Сучаснасць.(біл.), (рос.)гуслі(англ.)
Гуслі (гусла) Українські народні музичні інструменти Л. М. Черкаський
Гуслі Українські народні музичні інструменти А. І. Гуменюк
