Відмінності між версіями «Міськаво»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | БРУДНО. Присл. до брудний. У двері грюкає прикладом вартовий, брудно лається (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 131); Брудно і неохайно написана робота; | ||
| + | // у знач. присудк. сл. Там [у другій кімнаті] було теж брудно й безладно (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 17). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 241. | ||
| + | |||
| + | БРУДНИЙ, а, е. | ||
| + | |||
| + | 1. Покритий брудом (у 1 знач.), болотом; з брудом. Видко обом — і Андрієві і Маланці, — як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 32); — Хто б це міг .. наслідити брудними чобітьми на паркеті? (Олесь Донченко, III, 1956, 17). | ||
| + | |||
| + | 2. Нечистий, замазаний, забруднений. — Дай, братику, мені хусточку: вона брудна, я піду та виперу тобі (Словник Грінченка); Зокола стіни [хати] не рівні та білі, а брудні — аж чорні (Панас Мирний, IV, 1955, 249); Сплинули води брудними потічками, прилетіли бузьки з далеких країн (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 172); Навіть брудний од сажі сніг на клумбах серед двору [заводу] виглядав чепурно (Юрій Яновський, II, 1954, 98); На столі лежав нарізаний засохлий хліб, стояли брудні тарілки (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 181); | ||
| + | // Сірувато-мутний (про колір). Брудні та важкі хмари вистилали високе небо (Панас Мирний, IV, 1955, 326); | ||
| + | // При виконанні якого людина брудниться. Брудна робота. | ||
| + | |||
| + | 3. перен. Який викликає моральну огиду, осуд; огидний, мерзенний. ..влаштовують реакційні і брудні дільця чорносотенці і клерикали.. (Ленін, 20, 1950, 7); Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (Вадим Собко, Справа.., 1959, 206); | ||
| + | // Сороміцький, непристойний. Брудні натяки в пісні ставали все виразнішими (Леся Українка, III, 1952, 657). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 240. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 23:35, 26 квітня 2014
Міськаво, нар. Грязно, топко. Шух. І. 81.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
БРУДНО. Присл. до брудний. У двері грюкає прикладом вартовий, брудно лається (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 131); Брудно і неохайно написана робота; // у знач. присудк. сл. Там [у другій кімнаті] було теж брудно й безладно (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 17). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 241.
БРУДНИЙ, а, е.
1. Покритий брудом (у 1 знач.), болотом; з брудом. Видко обом — і Андрієві і Маланці, — як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 32); — Хто б це міг .. наслідити брудними чобітьми на паркеті? (Олесь Донченко, III, 1956, 17).
2. Нечистий, замазаний, забруднений. — Дай, братику, мені хусточку: вона брудна, я піду та виперу тобі (Словник Грінченка); Зокола стіни [хати] не рівні та білі, а брудні — аж чорні (Панас Мирний, IV, 1955, 249); Сплинули води брудними потічками, прилетіли бузьки з далеких країн (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 172); Навіть брудний од сажі сніг на клумбах серед двору [заводу] виглядав чепурно (Юрій Яновський, II, 1954, 98); На столі лежав нарізаний засохлий хліб, стояли брудні тарілки (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 181); // Сірувато-мутний (про колір). Брудні та важкі хмари вистилали високе небо (Панас Мирний, IV, 1955, 326); // При виконанні якого людина брудниться. Брудна робота.
3. перен. Який викликає моральну огиду, осуд; огидний, мерзенний. ..влаштовують реакційні і брудні дільця чорносотенці і клерикали.. (Ленін, 20, 1950, 7); Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (Вадим Собко, Справа.., 1959, 206); // Сороміцький, непристойний. Брудні натяки в пісні ставали все виразнішими (Леся Українка, III, 1952, 657). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 240.
Ілюстрації
|
|
|
|
