Відмінності між версіями «Імовірний»
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | {{#ev:youtube|BnSTdc3VX2Y}} | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Ім,Їм]] | [[Категорія:Ім,Їм]] |
Версія за 05:17, 14 квітня 2014
Імовірний, -а, -е. Довѣрчивый. Є й такі, що вимагають щирости, не скажи для того тільки, щоб зоставити повік нещасливими імовірних. МВ. ВІРОГІДНИЙ , ЙМОВІРНИЙ , ІМОВІРНИЙ Вірогід
Імовірність - ступінь (міра, кількісна оцінка) можливості настання деякої події. Коли підстави для того, щоб якесь можлива подія сталося насправді, переважують протилежні підстави, то це подія називають ймовірним, в іншому випадку - неймовірним або малоймовірним. Перевага позитивних підстав над негативними, і навпаки, може бути в різній мірі, внаслідок чого ймовірність (і неймовірність) буває більшою чи меншою. Тому часто ймовірність оцінюється на якісному рівні, особливо в тих випадках, коли більш-менш точна кількісна оцінка неможлива або вкрай скрутна. Можливі різні градації «рівнів» ймовірності.
Сучасні словники
ний та ймовірний
Ці прикметники часом уважають за тотожні й помилково пишуть: «Я знаю про це з імовірних джерел»; «Таке припущення — вірогідне». А треба було написати навпаки: в першій фразі — вірогідних, у другій — імовірне. Прикметник вірогідний означає «цілком певний, цілком правдивий, достеменний, перевірений»: «Вірогідні написання букви «і» замість «о» починаються з XIV — XV вв.» (А. Кримський); а ймовірний — це «той, що його можна тільки припускати»:
«Пригоди були довгі, плутані і завжди переходили межі ймовірного» (В. Козаченко). Крім того, слово ймовірний означає ще «довірливий, той, що легко вірить»: «Імовірний він дуже: найбрехливішому брехунові ладен зараз повірити» (Словник за редакцією А. Кримського).
Ілюстрації
Класичне визначення імовірності
Класичне «визначення» ймовірності виходить з поняття равновозможних як об'єктивного властивості досліджуваних явищ. Равновозможних є невизначені поняттям і встановлюється із загальних міркувань симетрії досліджуваних явищ. Наприклад , при підкиданні монетки виходять з того , що в силу передбачуваної симетрії монетки , однорідності матеріалу і випадковості ( неупередженості ) підкидання немає жодних підстав для переваги « решки » перед « орлом» або навпаки , тобто випадання цих сторін можна вважати рівноможливими ( рівноімовірними ) .
Поряд з поняттям равновозможних в загальному випадку для класичного визначення необхідно також поняття елементарної події ( результату) , благоприятствующего чи ні досліджуваному події A. Йдеться про исходах , настання яких виключає можливість настання інших випадків. Це несумісні елементарні події . Наприклад при киданні гральної кістки випадання конкретного числа виключає випадання інших чисел.
Класичне визначення ймовірності можна сформулювати наступним чином: Ймовірністю випадкової події A називається відношення числа n несумісних рівноймовірно елементарних подій , складових подія A , до числа всіх можливих елементарних подій N
Наприклад, нехай підкидаються дві кістки. Загальна кількість равновозможних результатів (елементарних подій) дорівнює очевидно 36 (6 можливостей на кожній кістки). Оцінимо ймовірність випадання 7 очок. Отримання 7 очок можливо наступними способами: 1 +6, 2 +5, +3 +4, 4 +3, 5 +2, 6 +1. Тобто всього 6 равновозможних результатів, що сприяють події A - отриманню 7 очок. Отже, ймовірність буде дорівнює 6/36 = 1/6. Для порівняння ймовірність отримання 12 очок або 2 очок дорівнює всього 1/36 - у 6 разів менше.