Відмінності між версіями «Імовірний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Імовірний, -а, -е. '''Довѣрчивый. ''Є й такі, що вимагають щирости, не скажи для того тільки, щоб зоставити повік нещасливими імовірних. ''МВ. | '''Імовірний, -а, -е. '''Довѣрчивый. ''Є й такі, що вимагають щирости, не скажи для того тільки, щоб зоставити повік нещасливими імовірних. ''МВ. | ||
− | |||
ВІРОГІДНИЙ , ЙМОВІРНИЙ , ІМОВІРНИЙ | ВІРОГІДНИЙ , ЙМОВІРНИЙ , ІМОВІРНИЙ | ||
Вірогідний та ймовірний | Вірогідний та ймовірний |
Версія за 12:36, 13 квітня 2014
Імовірний, -а, -е. Довѣрчивый. Є й такі, що вимагають щирости, не скажи для того тільки, щоб зоставити повік нещасливими імовірних. МВ. ВІРОГІДНИЙ , ЙМОВІРНИЙ , ІМОВІРНИЙ Вірогідний та ймовірний
Ці прикметники часом уважають за тотожні й помилково пишуть: «Я знаю про це з імовірних джерел»; «Таке припущення — вірогідне». А треба було написати навпаки: в першій фразі — вірогідних, у другій — імовірне. Прикметник вірогідний означає «цілком певний, цілком правдивий, достеменний, перевірений»: «Вірогідні написання букви «і» замість «о» починаються з XIV — XV вв.» (А. Кримський); а ймовірний — це «той, що його можна тільки припускати»: «Пригоди були довгі, плутані і завжди переходили межі ймовірного» (В. Козаченко). Крім того, слово ймовірний означає ще «довірливий, той, що легко вірить»: «Імовірний він дуже: найбрехливішому брехунові ладен зараз повірити» (Словник за редакцією А. Кримського).
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}