Відмінності між версіями «Гойдойка»
(Створена сторінка: '''Гойдойка, -ки, '''''ж. ''(Черниг.), '''гойдочка, -ки, '''''ж. ''(Левиц. Пов. 135). Качель. Категорія:Го) |
|||
| (не показані 10 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гойдойка, -ки, '''''ж. ''(Черниг.), '''гойдочка, -ки, '''''ж. ''(Левиц. Пов. 135). Качель. | '''Гойдойка, -ки, '''''ж. ''(Черниг.), '''гойдочка, -ки, '''''ж. ''(Левиц. Пов. 135). Качель. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | ГОЙДАЛКА, и, жін. Споруда, на якій гойдаються для розваги діти й молодь. — Панно, ходімо до Ривки на гойдалку, там вже досі наші дівчата зібралися (Леся Українка, III, 1952, 633); В кінці площі, коло собору, де були карусель, гойдалка.., стояв натовп (Юрій Смолич, II, 1958, 41); * У порівняннях. Він [соловейко] сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним коливається, а він ніби гойдається, як на гойдалці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 65) | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 105. | ||
| + | |||
| + | го́йдалка – іменник жіночого роду | ||
| + | відмінок однина множина | ||
| + | називний го́йдалка го́йдалки | ||
| + | родовий го́йдалки го́йдалок | ||
| + | давальний го́йдалці го́йдалкам | ||
| + | знахідний го́йдалку го́йдалки | ||
| + | орудний го́йдалкою го́йдалками | ||
| + | місцевий на/у го́йдалці на/у го́йдалках | ||
| + | кличний го́йдалко* го́йдалки* | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гойдалка2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гойдолка.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гойдолка1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гойдолка3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|8rwXt7v5uu0}} | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | https://uktdic.appspot.com/ | ||
| + | http://sum.in.ua/ | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]: | ||
[[Категорія:Го]] | [[Категорія:Го]] | ||
| + | http://sum.in.ua/ | ||
| + | https://uktdic.appspot.com/ | ||
Поточна версія на 10:48, 25 лютого 2014
Гойдойка, -ки, ж. (Черниг.), гойдочка, -ки, ж. (Левиц. Пов. 135). Качель.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980) ГОЙДАЛКА, и, жін. Споруда, на якій гойдаються для розваги діти й молодь. — Панно, ходімо до Ривки на гойдалку, там вже досі наші дівчата зібралися (Леся Українка, III, 1952, 633); В кінці площі, коло собору, де були карусель, гойдалка.., стояв натовп (Юрій Смолич, II, 1958, 41); * У порівняннях. Він [соловейко] сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним коливається, а він ніби гойдається, як на гойдалці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 65)
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 105.
го́йдалка – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний го́йдалка го́йдалки родовий го́йдалки го́йдалок давальний го́йдалці го́йдалкам знахідний го́йдалку го́йдалки орудний го́йдалкою го́йдалками місцевий на/у го́йдалці на/у го́йдалках кличний го́йдалко* го́йдалки*
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
https://uktdic.appspot.com/ http://sum.in.ua/
