Відмінності між версіями «Ванберець»
| (не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ванберець, -рцю, '''''м. ''Инбирь. ''Настою вам, братці, горілку у пляшці із перцем, ванберцем.... ''Чуб. V. 473. | '''Ванберець, -рцю, '''''м. ''Инбирь. ''Настою вам, братці, горілку у пляшці із перцем, ванберцем.... ''Чуб. V. 473. | ||
| + | |||
| + | ==Історичні відомості== | ||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%B1%D0%B8%D1%80_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29'''Ванберець'''] | ||
| + | Імбир (Zingiber) — рід однодольних рослин родини імбирних. Рід містить багато рослин з лікарським і кулінарним значенням, що ростуть в багатьох частинах світу. Найвідоміший вид — садовий імбир (інколи лікарський або аптечний, Z. officinale). | ||
| + | Різні види імбира мають різне використання в кулінарії, наприклад, японський імбир (Z. myoga) вирощується заради стебла і квіток. Кореневище садового імбиру є відоме як класичні спеції (що часто називається просто «імбиром») і може використовуватися свіжим, зацукрованим або висушеним та перемеленим в пудру. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 7: | Рядок 12: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ванберець1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ванберець1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ванберець2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ванберець2.jpg|x140px]] | ||
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Імбирь.jpg|x140px]] | |
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Імбир як народний засіб лікування== | ||
| + | [http://albioniko.kiev.ua/ciljushhi-vlastivosti-imbiru/'''Ванберець'''] | ||
| + | |||
| + | Імбир давно зарекомендував себе як відмінний дієвий засіб для поліпшення загального стану організму, підвищення імунітету. Це обумовлено тим, що корінь рослини містить високу концентрацію вітамінів А, С, В1 і В2, магнію, кальцію, цинку і фосфору, ефірних масел і амінокислот. | ||
| + | У народній медицині прийнято використовувати кореневища імбиру у вигляді порошків, відварів, настоїв і, звичайно ж, настоянок. Всі ці кошти ефективно справляються з холестерином, алергічними реакціями, простудними захворюваннями. Корисно приймати імбир при кишково-шлункових патологіях, метеоризмі, інфекціях. Кореневище рослини володіють високими потогінними і сечогінними властивостями, тонізує організм, заспокоює нервову систему. | ||
| + | Імбир в свіжому вигляді допомагає налагодити травлення, вивести токсини. Достатньо з’їдати перед прийомом їжі чайну ложку подрібненого кореневища. Також у свіжому вигляді корінь має здатність знімати зубний біль. Для цього слід просто покласти шматочок у рот біля запаленого ділянки ротової порожнини. Імбир володіє заспокійливим, антибактеріальним і протизапальним ефектом. | ||
| + | Порошок з кореневищ найчастіше використовуються для зняття всіляких больових відчуттів. Компреси володіють хорошим зігріваючим ефектом, тому їх можна застосовувати для лікування суглобів, розтягнення м’язів і зв’язок. Три чайні ложки порошку імбиру перемішати з десертною ложкою гострого перцю і сто грамами теплої води. Отриману суміш слід наносити на хворі ділянки, витримувати двадцять хвилин. Для кращого ефекту воду можна замінити соняшниковим або кунжутним маслом. | ||
| + | Для зняття відчуття втоми корисно приймати імбирні ванни. У літрі води покіпятіть три столові ложки порошку, влити у ванну з водою. Процедуру найкраще здійснювати перед сном. Необхідно полежати в цілющої рідини близько двадцяти хвилин. Після цього м’язи розслаблюються, знімається напруга і втома. | ||
| + | Імбирний чай добре допомагає від нудоти, тому його рекомендується пити при закачуванні. Десертну ложку порошку потрібно розбавити склянкою води або зеленого чаю. Пити теплим маленькими ковточками. Для поліпшення смаку допускається додати трохи меду. | ||
| + | Незважаючи на відмінні цілющі властивості імбиру, від нього слід все ж відмовитися при гострих шлункових захворюваннях, вагітності і годуванні груддю. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Ва]] | [[Категорія:Ва]] | ||
Поточна версія на 21:15, 19 лютого 2014
Ванберець, -рцю, м. Инбирь. Настою вам, братці, горілку у пляшці із перцем, ванберцем.... Чуб. V. 473.
Історичні відомості
Ванберець Імбир (Zingiber) — рід однодольних рослин родини імбирних. Рід містить багато рослин з лікарським і кулінарним значенням, що ростуть в багатьох частинах світу. Найвідоміший вид — садовий імбир (інколи лікарський або аптечний, Z. officinale). Різні види імбира мають різне використання в кулінарії, наприклад, японський імбир (Z. myoga) вирощується заради стебла і квіток. Кореневище садового імбиру є відоме як класичні спеції (що часто називається просто «імбиром») і може використовуватися свіжим, зацукрованим або висушеним та перемеленим в пудру.
Ілюстрації
|
|
|
|
Імбир як народний засіб лікування
Імбир давно зарекомендував себе як відмінний дієвий засіб для поліпшення загального стану організму, підвищення імунітету. Це обумовлено тим, що корінь рослини містить високу концентрацію вітамінів А, С, В1 і В2, магнію, кальцію, цинку і фосфору, ефірних масел і амінокислот. У народній медицині прийнято використовувати кореневища імбиру у вигляді порошків, відварів, настоїв і, звичайно ж, настоянок. Всі ці кошти ефективно справляються з холестерином, алергічними реакціями, простудними захворюваннями. Корисно приймати імбир при кишково-шлункових патологіях, метеоризмі, інфекціях. Кореневище рослини володіють високими потогінними і сечогінними властивостями, тонізує організм, заспокоює нервову систему. Імбир в свіжому вигляді допомагає налагодити травлення, вивести токсини. Достатньо з’їдати перед прийомом їжі чайну ложку подрібненого кореневища. Також у свіжому вигляді корінь має здатність знімати зубний біль. Для цього слід просто покласти шматочок у рот біля запаленого ділянки ротової порожнини. Імбир володіє заспокійливим, антибактеріальним і протизапальним ефектом. Порошок з кореневищ найчастіше використовуються для зняття всіляких больових відчуттів. Компреси володіють хорошим зігріваючим ефектом, тому їх можна застосовувати для лікування суглобів, розтягнення м’язів і зв’язок. Три чайні ложки порошку імбиру перемішати з десертною ложкою гострого перцю і сто грамами теплої води. Отриману суміш слід наносити на хворі ділянки, витримувати двадцять хвилин. Для кращого ефекту воду можна замінити соняшниковим або кунжутним маслом. Для зняття відчуття втоми корисно приймати імбирні ванни. У літрі води покіпятіть три столові ложки порошку, влити у ванну з водою. Процедуру найкраще здійснювати перед сном. Необхідно полежати в цілющої рідини близько двадцяти хвилин. Після цього м’язи розслаблюються, знімається напруга і втома. Імбирний чай добре допомагає від нудоти, тому його рекомендується пити при закачуванні. Десертну ложку порошку потрібно розбавити склянкою води або зеленого чаю. Пити теплим маленькими ковточками. Для поліпшення смаку допускається додати трохи меду. Незважаючи на відмінні цілющі властивості імбиру, від нього слід все ж відмовитися при гострих шлункових захворюваннях, вагітності і годуванні груддю.
