Відмінності між версіями «Історія університету»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Шаблон:Історія університету/Меню}} | {{Шаблон:Історія університету/Меню}} | ||
{{BOX1| | {{BOX1| | ||
− | WIDTH= | + | WIDTH=100%| <!-- px, %... --> |
FLOAT=left| <!-- right, left, none... --> | FLOAT=left| <!-- right, left, none... --> | ||
IMAGE=[[Image:Dicticon.png|55px]]| <!-- Обов'язково вказуйте розмір для великих зображень! --> | IMAGE=[[Image:Dicticon.png|55px]]| <!-- Обов'язково вказуйте розмір для великих зображень! --> | ||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
}} | }} | ||
− | [[Файл:Гербунівергрінч321.jpg|обрамити]] | + | [[Файл:Гербунівергрінч321.jpg|обрамити|центр]] |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
==Етапи== | ==Етапи== |
Версія за 10:14, 7 лютого 2014
|
Історія Університету імені Бориса Грінченка налічує понад сто років. 5 серпня 1875 року в Києві було відкрито Педагогічні курси удосконалення вчителів початкових навчальних закладів Київського учбового округу. Такі курси діяли протягом 4–6 тижнів у літній час. Їхня діяльність була спрямована на підвищення фахової освіченості вчителів. Освітян ознайомлювали з найпрогресивнішими на той час методами навчання, поглиблювали їхні знання навчальних предметів. Метою курсів було удосконалення початкової освіти в цілому.
За Української революції 1917–1918 рр. Педагогічні курси було реорганізовано в Українську Педагогічну Академію, а в 1919 р. – у Інститут Бориса Грінченка.
Проте 1920–21 рр. з метою забезпечення кваліфікованими вчителями всіх типів шкіл, а також вищих жіночих курсів та учительських інститутів було створено нову форму вищого навчального закладу – Інститут народної освіти (ІНО), а також Вищі педагогічні курси. Слід зазначити, що, незважаючи на багаторазову реорганізацію, педагогічні курси працювали безперебійно. З 22 травня 1939 року справу фахового удосконалення вчителів Києва продовжив Київський міський інститут удосконалення вчителів (Постанова Наркома освіти УРСР № 2502).
У 1991 році навчальний заклад було реорганізовано в Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів (Рішення Колегії Міністерства народної освіти УРСР, протокол № 4/22 від 10.05.1991 р.)
Ім’я видатного українського педагога, науковця та громадського діяча Бориса Дмитровича Грінченка було присвоєно закладу 17 грудня 1993 року (Постанова Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.12. 1993 р.). 2002 року КМІУВ імені Б.Д.Грінченка було реорганізовано в Київський міський педагогічний університет імені Б.Д.Грінченка (Рішення Київської міської ради № 82/12 від 20.06.2002р.) Підвищення фахового рівня вчителів та керівників навчальних закладів столиці здійснював факультет підвищення кваліфікації.
У вересні 2007 р. на базі факультету було створено Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка.
З 1 січня 2008 року у структурі Університету розпочинають діяльність: Інститут психології та соціальної педагогіки, Гуманітарний інститут, Інститут дошкільної, початкової та мистецької освіти, Університетський коледж.
1 вересня 2008 р. – у структурі Університету розпочав діяльність Інститут лідерства, освітнього законодавства і політики, а у 2012 році був перейменований в Інститут суспільства.
8 жовтня 2009 р. рішенням Київради Київський міський педагогічний університет імені Б.Д.Грінченка перейменовано у Київський університет імені Бориса Грінченка.
Етапи
- Курси вдосконалення вчителів
- Українська Педагогічна Академія
- Інститут народної освіти
- Київський міський інститут удосконалення вчителів
- Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів