Відмінності між версіями «Історія університету»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Шаблон:Історія університету/Меню}}
 
{{Шаблон:Історія університету/Меню}}
 
{{BOX1|
 
{{BOX1|
WIDTH=70%| <!-- px, %... -->
+
WIDTH=100%| <!-- px, %... -->
 
FLOAT=left| <!-- right, left, none... -->
 
FLOAT=left| <!-- right, left, none... -->
 
IMAGE=[[Image:Dicticon.png|55px]]| <!-- Обов'язково вказуйте розмір для великих зображень! -->
 
IMAGE=[[Image:Dicticon.png|55px]]| <!-- Обов'язково вказуйте розмір для великих зображень! -->
Рядок 26: Рядок 26:
 
}}
 
}}
  
[[Файл:Гербунівергрінч321.jpg|обрамити]]
+
[[Файл:Гербунівергрінч321.jpg|обрамити|центр]]
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
  
 
==Етапи==
 
==Етапи==

Версія за 10:14, 7 лютого 2014

Головна Учасники Літопис Документи Координатори Обговорення Новини
Dicticon.png
Історія університету

Історія Університету імені Бориса Грінченка налічує понад сто років. 5 серпня 1875 року в Києві було відкрито Педагогічні курси удосконалення вчителів початкових навчальних закладів Київського учбового округу. Такі курси діяли протягом 4–6 тижнів у літній час. Їхня діяльність була спрямована на підвищення фахової освіченості вчителів. Освітян ознайомлювали з найпрогресивнішими на той час методами навчання, поглиблювали їхні знання навчальних предметів. Метою курсів було удосконалення початкової освіти в цілому.

За Української революції 1917–1918 рр. Педагогічні курси було реорганізовано в Українську Педагогічну Академію, а в 1919 р. – у Інститут Бориса Грінченка.

Проте 1920–21 рр. з метою забезпечення кваліфікованими вчителями всіх типів шкіл, а також вищих жіночих курсів та учительських інститутів було створено нову форму вищого навчального закладу – Інститут народної освіти (ІНО), а також Вищі педагогічні курси. Слід зазначити, що, незважаючи на багаторазову реорганізацію, педагогічні курси працювали безперебійно. З 22 травня 1939 року справу фахового удосконалення вчителів Києва продовжив Київський міський інститут удосконалення вчителів (Постанова Наркома освіти УРСР № 2502).

У 1991 році навчальний заклад було реорганізовано в Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів (Рішення Колегії Міністерства народної освіти УРСР, протокол № 4/22 від 10.05.1991 р.)

Ім’я видатного українського педагога, науковця та громадського діяча Бориса Дмитровича Грінченка було присвоєно закладу 17 грудня 1993 року (Постанова Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.12. 1993 р.). 2002 року КМІУВ імені Б.Д.Грінченка було реорганізовано в Київський міський педагогічний університет імені Б.Д.Грінченка (Рішення Київської міської ради № 82/12 від 20.06.2002р.) Підвищення фахового рівня вчителів та керівників навчальних закладів столиці здійснював факультет підвищення кваліфікації.

У вересні 2007 р. на базі факультету було створено Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка.

З 1 січня 2008 року у структурі Університету розпочинають діяльність: Інститут психології та соціальної педагогіки, Гуманітарний інститут, Інститут дошкільної, початкової та мистецької освіти, Університетський коледж.

1 вересня 2008 р. – у структурі Університету розпочав діяльність Інститут лідерства, освітнього законодавства і політики, а у 2012 році був перейменований в Інститут суспільства.

8 жовтня 2009 р. рішенням Київради Київський міський педагогічний університет імені Б.Д.Грінченка перейменовано у Київський університет імені Бориса Грінченка.

Гербунівергрінч321.jpg

Етапи

Див. також