|
|
| (не показано 3 проміжні версії 2 учасників) |
| Рядок 2: |
Рядок 2: |
| | ==Сучасні словники== | | ==Сучасні словники== |
| | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Зигмунд_Фрейд'''Фрейд''] | | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Зигмунд_Фрейд'''Фрейд''] |
| − | *Зи́ґмунд Фрейд, також стар. рос. транскр. Фрейд (нім. Sigmund Freud, МФА: [ˈziːkmʊnt ˈfʁɔʏt]; повне ім'я Сигізмунд Шломо Фрейд; 6 травня 1856, Пржибор — 23 вересня 1939) — австрійський психолог і невролог, який вивчав людське несвідоме. Він розвинув методику вільних асоціацій та тлумачення сновидінь, яку було покладено в основу психоаналізу, і сформулював концепцію структури психіки (Ід, Еґо та Супереґо, або Воно, Я і Над-Я).
| |
| − | *Сім'я. Фройд та Україна
| |
| − | Зиґмунд Фройд народився в сім'ї Якоба Фройда та Амалії Натансон[1]. Батько, Якоб Фройд, народився в 1815 році в місті Тисмениця (сучасна Івано-Франківська область), в Галичині, і провів там перші 25 років свого життя. У Тисмениці він уперше одружився і дав життя двом старшим братам Зиґмунда — Еммануелю і Філіпу. Мати, Амалія Натансон, також народилася в Україні, в місті Броди на Львівщині, виросла в Одесі.
| |
| − | Батьки мешкали в Бучачі (нині Тернопільська область), де жили до переселення в німецьке місто Фрайберг, що знаходилося поблизу кордонів Прусії та Австрії (нині — місто Пржибор у Чехії).
| |
| − | 1860 року родина Фройда через фінансові труднощі перебралась до Відня. У 9 років Зигмунд вступає до гімназії Сперл (середня школа), де став одним з найкращих учнів, та закінчив її на відмінно в 17 років.
| |
| − | У статті «Моє життя і психоаналіз» Зигмунд писав: «Я народився 6 травня 1856 року у Фройбурзі в Моравії, маленькому містечку в нинішній Чехословаччині. Мої батьки були євреї, і сам я залишаюся євреєм. Про моїх предків з батьківського боку я знаю, що вони колись мешкали в рейнських землях, у Кельні; у зв'язку з черговим переслідуванням євреїв в XIV або XV століттях, сімейство перебралося на схід, і впродовж XIX століття воно перемістилося з Литви через Галичину до німецькомовних країн, до Австрії».
| |
| − | *Юність
| |
| − | Після завершення гімназії Фрейд планував зробити воєнну або ж політичну кар'єру, але внаслідок антисемітських настроїв та матеріальних труднощів його амбіції були повністю знищені цими причинами.
| |
| − | У 1881 році він на відмінно склав випускні екзамени та отримав ступінь доктора медицини. В березні 1876 року Фройд під пильним наглядом професора Карла Клауса досліджував статеве життя вугрів. Якщо конкретніше, то він вивчав наявність сім'яників у самців. Це була його перша наукова робота. В 1884 році винайшов метод зафарбовування нервових шляхів хлоридом золота, спосіб такого роду був визнаний недосконалим.
| |
| − | У 1882 році Фройд приступив до медичної практики. Наукові інтереси привели його до головної лікарні у Відні, де він почав дослідження в Інституті церебральної анатомії. На початку 1880-тих років зблизився з Йозефом Брейєром та Жаном-Мартеном Шарко, які значно вплинули на вибір Фройдом напрямку наукової діяльності[2].
| |
| − | У 1886 році Фройд вступає в шлюб з Мартою Бернейс (Martha Bernays)[3]. У подальшому у них народилось шестеро дітей — Матильда (1887–1978), Жан Мартін (1889–1967, названий в честь Шарко), Олівер (1891–1969), Ернст (1892–1970), Софія (1893–1920) та Анна (1895–1982). Саме Анна Фройд стала послідовницею батька, заснувала дитячий психоаналіз, систематизувала та розробляла психоаналітичну теорію, внесла значний вклад в теорію та практику психоаналізу в своїх роботах.
| |
| − | *Зрілість
| |
| − | У 1891 році видана робота Фройда «Про афазію», в якій він уперше виступив з аргументованою критикою загальноприйнятої на той час концепції локалізації функцій мозку в певних його центрах і запропонував альтернативний функціонально-генетичний підхід до вивчення психіки та її фізіологічних механізмів. У статті «Захисні нервопсихози» (1894) та роботі «Дослідження істерії» (1895, спільно з Й. Бреєром) було засвідчено, що існує зворотна дія психічної патології на фізіологічні процеси та залежність соматичних симптомів від емоційного стану пацієнта.
| |
| − | З початком XX століття починає видавати свої основні наукові роботи:
| |
| − | «Тлумачення снів» (1900)[4]
| |
| − | «Психопатологія повсякденного життя» (1901)
| |
| − | «Леонардо да Вінчі — Спогад дитинства» (1910)
| |
| − | «Тотем і табу» (1913)
| |
| − | «Лекції до вступу в психоаналіз» (1916–1917)
| |
| − | «По ту сторону принципа задоволення» (1920)
| |
| − | «Психологія масс та аналіз людського „Я“» (1921)
| |
| − | «Я та Воно» (1923)
| |
| − | У 1923 році у Фройда виявлений рак піднебіння. Вчений переніс 33 тяжких операції, але продовжував працювати до останніх днів свого життя. У 1930 році Фройд став лауреатом премії Ґете.
| |
| − |
| |
| | | | |
| | ==Ілюстрації== | | ==Ілюстрації== |
| | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" |
| | |- valign="top" | | |- valign="top" |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:19xx_Hermann_Rie_small.jpg|x140px]]
| |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Topelement.jpg|x140px]]
| |
| | | | |
| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фрейда2.jpg|x140px]] |
| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фрейда3.jpg|x140px]] |
| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фрейда4.jpg|x140px]] |
| | |} | | |} |
| | | | |
| Рядок 40: |
Рядок 17: |
| | *Концепція неусвідомлених психічних процесів займала центральне місце у ранніх дослідженнях та описі особистісної організації Фрейда. | | *Концепція неусвідомлених психічних процесів займала центральне місце у ранніх дослідженнях та описі особистісної організації Фрейда. |
| | *Фрейда, — це засіб взаємозв'язку всіх епох. А соціокультурні стереотипи поведінки визначаються сімейно-сексуальними відносинами. | | *Фрейда, — це засіб взаємозв'язку всіх епох. А соціокультурні стереотипи поведінки визначаються сімейно-сексуальними відносинами. |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
| | [[Категорія:Фр]] | | [[Категорія:Фр]] |
