Відмінності між версіями «Кудерь»
(Створена сторінка: '''Кудерь, -дря, '''''м. ''1) Локонъ, кудря. Употребляется болѣе во ''мн. '''''Кудері '''и '''кудрі'''. ''З...) |
Annabel (обговорення • внесок) |
||
(не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кудерь, -дря, '''''м. ''1) Локонъ, кудря. Употребляется болѣе во ''мн. '''''Кудері '''и '''кудрі'''. ''Золотою гребіночкою кудрі росчесав. ''Грин. III. 129. ''Від роскоші кудрі в’ються, від журби січуться. ''Ном. № 13499. 2) Самый верхній кудрявый или загнутый конецъ верхушки дерева (употребляется больше въ ум. формѣ). Ум. '''Кудерець, кудрик, '''мн. '''кудерьки, кудречки, кудроньки. '''''Сам верхний конецъ смереки се когутик.... Когутик закривлений се кудрик. ''Шух. І. 176. ''Росте деревце тонкевисоке, а на вершечку кудеревеньке, а в тім кудерці золоте крісельце. ''Kolb. І. 118. ''Кудерьки чеше. ''Чуб. III. 434. | '''Кудерь, -дря, '''''м. ''1) Локонъ, кудря. Употребляется болѣе во ''мн. '''''Кудері '''и '''кудрі'''. ''Золотою гребіночкою кудрі росчесав. ''Грин. III. 129. ''Від роскоші кудрі в’ються, від журби січуться. ''Ном. № 13499. 2) Самый верхній кудрявый или загнутый конецъ верхушки дерева (употребляется больше въ ум. формѣ). Ум. '''Кудерець, кудрик, '''мн. '''кудерьки, кудречки, кудроньки. '''''Сам верхний конецъ смереки се когутик.... Когутик закривлений се кудрик. ''Шух. І. 176. ''Росте деревце тонкевисоке, а на вершечку кудеревеньке, а в тім кудерці золоте крісельце. ''Kolb. І. 118. ''Кудерьки чеше. ''Чуб. III. 434. | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] === | ||
+ | КУДЕРЬ - муж. ино и жен. или кудри жен. б.ч. употр. мн. кудри, кудерки, кудерцы, кудерюшки, южн. кучеря ср. и жен. курчавая прядь волос, локон, букля; завиток, витушек. С радости кудри вьются, с печали секутся. Распустила русы кудри по плечам. Кудри кудрями, а дело делом. И хмель в кудрях. | ||
+ | |||
+ | В песня. кудри вообще волосы молодеческие. | ||
+ | В добром житье кудри вьются, в худом секутся. | ||
+ | Щетинку (сенную щетину) в кудри не завьешь. Под мерку ставят - не на кудри любуются.Шапочка с ушами, молодчик с кудрями. Одна кудря стоит рубля, другая тысячи. Кудри не мудры, да вши хороши! | ||
+ | |||
+ | Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863-1866. | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | [[Зображення:Como-fazer-baby-liss-no-cabelo.jpg|x140px]] | ||
+ | [[Зображення:Кудерь.jpg|x140px]] | ||
+ | [[Зображення:Кудерь1.jpg|x140px]] | ||
+ | [[Зображення:Кудерь2.jpg|x140px]] | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|ZorSg50sawY}} Як зробити кудрі {{#ev:youtube|OFt7oxtLpBE}} Як зробити кудрі2 | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
[[Категорія:Ку]] | [[Категорія:Ку]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
Поточна версія на 09:36, 24 січня 2014
Кудерь, -дря, м. 1) Локонъ, кудря. Употребляется болѣе во мн. Кудері и кудрі. Золотою гребіночкою кудрі росчесав. Грин. III. 129. Від роскоші кудрі в’ються, від журби січуться. Ном. № 13499. 2) Самый верхній кудрявый или загнутый конецъ верхушки дерева (употребляется больше въ ум. формѣ). Ум. Кудерець, кудрик, мн. кудерьки, кудречки, кудроньки. Сам верхний конецъ смереки се когутик.... Когутик закривлений се кудрик. Шух. І. 176. Росте деревце тонкевисоке, а на вершечку кудеревеньке, а в тім кудерці золоте крісельце. Kolb. І. 118. Кудерьки чеше. Чуб. III. 434.
Сучасні словники
Орфоепічний словник української мови
КУДЕРЬ - муж. ино и жен. или кудри жен. б.ч. употр. мн. кудри, кудерки, кудерцы, кудерюшки, южн. кучеря ср. и жен. курчавая прядь волос, локон, букля; завиток, витушек. С радости кудри вьются, с печали секутся. Распустила русы кудри по плечам. Кудри кудрями, а дело делом. И хмель в кудрях.
В песня. кудри вообще волосы молодеческие. В добром житье кудри вьются, в худом секутся. Щетинку (сенную щетину) в кудри не завьешь. Под мерку ставят - не на кудри любуются.Шапочка с ушами, молодчик с кудрями. Одна кудря стоит рубля, другая тысячи. Кудри не мудры, да вши хороши!
Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863-1866.