Відмінності між версіями «Глузи»
(Створена сторінка: '''Глузи, -зів, '''''м. мн. ''Насмѣшки. Мкр. Н. 36. ''Остигло й глузи людськії терпіти. ''Грин. II. 165. '''...) |
(→Зовнішні посилання) |
||
(не показані 10 проміжних версій 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Глузи, -зів, '''''м. мн. ''Насмѣшки. Мкр. Н. 36. ''Остигло й глузи людськії терпіти. ''Грин. II. 165. '''На глузи підняти'''. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697. | '''Глузи, -зів, '''''м. мн. ''Насмѣшки. Мкр. Н. 36. ''Остигло й глузи людськії терпіти. ''Грин. II. 165. '''На глузи підняти'''. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697. | ||
+ | |||
+ | ГЛУЗИ, ів, мн. (одн. глуз, у, чол.), розм. Те саме, що глузування. Утік Башкиренко від своїх колись таких тихих та покірних одрадян, наслухавшись від них глузу та посміхів (Панас Мирний, IV, 1955, 239); Обличчя у Мишуні було круглясте, .. губи пухкі, і саме вони викликали нестерпні глузи дівчат (Юрій Яновський, I, 1958, 439). | ||
+ | ♦ На глузи (глуз) піднімати (підняти, брати, взяти) кого — глузувати, насміхатися з кого-небудь. [Михайло:] Як же то так? Чи ви мене справді морочите, чи на глуз піднімаєте? (Іван Котляревський, II, 1953, 73); Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 148); — Ждеш, коли тебе на глузи візьме [Тарапунька]? — хитро підморгнув Колода (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 270). | ||
+ | |||
+ | |||
[[Категорія:Гл]] | [[Категорія:Гл]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Насмішки, глузування, кпини, кепкування, наруга, посміх, глум. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:AXEXWM5Uti0.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:DAzX_RzYwVg.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube|k_QPOsiqH4w}} | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | http://sum.in.ua/s/ghluzy |
Поточна версія на 18:12, 23 січня 2014
Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Мкр. Н. 36. Остигло й глузи людськії терпіти. Грин. II. 165. На глузи підняти. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697.
ГЛУЗИ, ів, мн. (одн. глуз, у, чол.), розм. Те саме, що глузування. Утік Башкиренко від своїх колись таких тихих та покірних одрадян, наслухавшись від них глузу та посміхів (Панас Мирний, IV, 1955, 239); Обличчя у Мишуні було круглясте, .. губи пухкі, і саме вони викликали нестерпні глузи дівчат (Юрій Яновський, I, 1958, 439). ♦ На глузи (глуз) піднімати (підняти, брати, взяти) кого — глузувати, насміхатися з кого-небудь. [Михайло:] Як же то так? Чи ви мене справді морочите, чи на глуз піднімаєте? (Іван Котляревський, II, 1953, 73); Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 148); — Ждеш, коли тебе на глузи візьме [Тарапунька]? — хитро підморгнув Колода (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 270).
Сучасні словники
Насмішки, глузування, кпини, кепкування, наруга, посміх, глум.