Відмінності між версіями «Гайочок»
D dima (обговорення • внесок) |
(→Медіа) |
||
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гайочок.jpg |x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гайочок.jpg |x140px]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 18:05, 23 січня 2014
Гайочок, -чка, м. Ум. отъ гай.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ГАЙОЧОК, чка, чол. Пестл. до гайок. Степ і степ один без краю.. Ні гайочку, ні лісочку, Всюди — спалена земля... (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 218); Ой, грибочки у гайочку В капелюшиках стоять (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 21); У гайочку груш, товстих Хата Штенглева стояла — Хлопська хата, не шинок! (Іван Франко, X, 1954, 236).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 17.
гайо́чок – іменник чоловічого роду
відмінок однина множина називний гайо́чок гайо́чки родовий гайо́чка гайо́чків давальний гайо́чку, гайо́чкові гайо́чкам знахідний гайо́чок гайо́чки орудний гайо́чком гайо́чками місцевий на/у гайо́чку, гайо́чкові на/у гайо́чках кличний гайо́чку* гайо́чки*
Ілюстрації
|
|
|
|
