Відмінності між версіями «Цюра»
(Створена сторінка: '''Цюра, -ри, '''''ж. ''1) = '''Джура. '''''Ой цюро ж мій молодесенький, та чи будеш мені вірнесенький....) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Цюра, -ри, '''''ж. ''1) = '''Джура. '''''Ой цюро ж мій молодесенький, та чи будеш мені вірнесенький. ''АД. І. 145. ''Ой п’є Байда та й кидається, та на свого цюру поглядається. ''Гол. І. 1. 2) Собака. Вх. Пч. І. 16; II. 5. Ум. '''Цюрка, цюрочка. ''' | '''Цюра, -ри, '''''ж. ''1) = '''Джура. '''''Ой цюро ж мій молодесенький, та чи будеш мені вірнесенький. ''АД. І. 145. ''Ой п’є Байда та й кидається, та на свого цюру поглядається. ''Гол. І. 1. 2) Собака. Вх. Пч. І. 16; II. 5. Ум. '''Цюрка, цюрочка. ''' | ||
+ | Цюра | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/Cjura Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | |||
+ | ЦЮРА, и, жін., діал., заст. Джура. Ой п'є Байда та й кивається, Та на свого цюру поглядається (Думи та історичні пісні, 1941, 169); — Ой, цюро ж мій молодесенький, Та чи будеш мені вірнесенький? (Українські народні думи.., 1955, 16). | ||
+ | |||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Цюра Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | Джу́ра, цюра або чура — в Україні в 16—18 століттях — зброєносець, помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно джура іранське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з татарської. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/50637/цюра Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | |||
+ | цю́ра "крупный песок", см. чу́ра. | ||
+ | Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973. | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrainian_russian.academic.ru/140526/цюра Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | |||
+ | цюра | ||
+ | -и; диал. | ||
+ | (казацкий) слуга/; оружено/сец (у воина) | ||
+ | Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008. | ||
+ | ===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/112591/Цюры Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | |||
+ | Цюры | ||
+ | обозная прислуга в польском войске. Они следовали за ним в большом числе и причиняли грабежом немало вреда мирным жителям. Полководцы пускали иногда Ц. в бой с успехом. В 1656 г. Стефан Чарнецкий, главным образом, при помощи их отбил у шведов Варшаву; они же способствовали в значительной степени победе Яна Собеского над турками при Хотине в 1673 г. В переносном значении "цюра" обозначает человека никуда не годного, глупца. | ||
+ | |||
+ | Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907. | ||
+ | |||
[[Категорія:Цю]] | [[Категорія:Цю]] |
Версія за 20:01, 21 січня 2014
Цюра, -ри, ж. 1) = Джура. Ой цюро ж мій молодесенький, та чи будеш мені вірнесенький. АД. І. 145. Ой п’є Байда та й кидається, та на свого цюру поглядається. Гол. І. 1. 2) Собака. Вх. Пч. І. 16; II. 5. Ум. Цюрка, цюрочка. Цюра
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЦЮРА, и, жін., діал., заст. Джура. Ой п'є Байда та й кивається, Та на свого цюру поглядається (Думи та історичні пісні, 1941, 169); — Ой, цюро ж мій молодесенький, Та чи будеш мені вірнесенький? (Українські народні думи.., 1955, 16).
Матеріал з Вікіпедії
Джу́ра, цюра або чура — в Україні в 16—18 століттях — зброєносець, помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно джура іранське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з татарської.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
цю́ра "крупный песок", см. чу́ра. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
Словари и энциклопедии на Академике
цюра -и; диал. (казацкий) слуга/; оружено/сец (у воина) Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Словари и энциклопедии на Академике
Цюры обозная прислуга в польском войске. Они следовали за ним в большом числе и причиняли грабежом немало вреда мирным жителям. Полководцы пускали иногда Ц. в бой с успехом. В 1656 г. Стефан Чарнецкий, главным образом, при помощи их отбил у шведов Варшаву; они же способствовали в значительной степени победе Яна Собеского над турками при Хотине в 1673 г. В переносном значении "цюра" обозначает человека никуда не годного, глупца.
Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.