Відмінності між версіями «Ратай»
Яніна (обговорення • внесок) |
Яніна (обговорення • внесок) |
||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
− | + | http://f250offroad.tumblr.com/post/64083896205/realmenstink-bgfuckyeah-country | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | + | https://www.google.com.ua/?gws_rd=cr&ei=pqzeUuGyEueK4ATK_4CoAQ#q=%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D0%B9 | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | + | http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1006590 | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] |
Версія за 19:37, 21 січня 2014
Ратай, -тая, м. Пахарь. АД. І. 53. РАТАЙ, ратая, чол., нар.-поет., заст. Плугатар, орач. Звільнялося місто за містом, село за селом, виходив на поля ратай, ставав до праці на заводі робітник (Семен Скляренко, Орл. крила, 1948, 72); Восени, мабуть, весело проходив по цих роздолах ратай із ралом, потім сіяч із козубом, а після Петра і Павла дзвеніли дружно серпи та коси й бриніла пісня до ясного неба... (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 155); Зламати крила яструба — навік! Розсікти навпіл голову криваву! Устав з мечем ратай і робітник За нашу долю і за нашу славу! (Максим Рильський, II, 1960, 183); Мов теплу зливу у маю, Степи зустріли ждану волю... Було нелегко ратаю Іти по спаленому полю (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 250).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 453.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ратай - В народной словесности: крестьянин-пахарь "Толковый словарь живого великорусского языка" В. Даль
РАТАЙ - смотрите также рать. РАТАЙ - Скрщн. оратай, смотрите также орать. Толковый словарь русского языка Под ред. Д. Н. Ушакова
РАТАЙ - ратая, малый; мужской род (нар.- поэтично, в языке поэтов ). Крестьянин-пахарь. Орет в поле ратай, понукивает, сошка у ратая поскрипывает. Былина. Орфографический словарь под ред. проф. Лопатина
ратай - ра́тай -- ра́тай, -я Новый толково-словообразовательный словарь русского языка, Т. Ефремовой
ратай - 1. малый; мужской род устаревший, устаревшая форма То же, что: воин. 2. малый; мужской род устаревший, устаревшая форма То же, что: землепашец.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
http://f250offroad.tumblr.com/post/64083896205/realmenstink-bgfuckyeah-country
Джерела та література
https://www.google.com.ua/?gws_rd=cr&ei=pqzeUuGyEueK4ATK_4CoAQ#q=%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D0%B9