Відмінності між версіями «Вівтарик»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Вівтарик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''вівтарь. ''' Категорія:Ві) |
(→Див. також) |
||
| (не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | |||
'''Вівтарик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''вівтарь. ''' | '''Вівтарик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''вівтарь. ''' | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вівтар'''Вівтарик'''] | ||
| + | * Вівта́р, Олта́р (лат. alta ara, altare; старословянське алътарь, олътаръ[1] — високий жертовник) — місце для жертвопринесення або жертовне вогнище (у греків bomos). Спочатку в. споруджували з землі або дерну, пізніше, коли стали будувати храми — з каменю або металів. В., як правило, стояли на східному боці святині перед зображенням божества. У Римі їх зводили не лише богам, а й героям, пізніше також імператорам. Вівтарі в греків та римлян були не тільки в святинях, їх споруджували на площах, вулицях, полях, у священних гаях, біля священних річок. Іноді вівтарі просто неба досягали значних розмірів (приміром, Пергамський вівтар Зевса). | ||
| + | * Православ'я | ||
| + | У Православ'я вівтар — це головна частина храму. У середині вівтаря знаходяться престол, освячений архієреєм для здійснення на ньому літургії, жертовник — стіл, на якому відбувається проскомидія — готується жертва євхаристії: хліб і вино, розташовується біля північної стіни у вівтарі ліворуч від горнего місця — простір за престолом, єпископська або священницька кафедра. У вівтарі зазвичай перебуває ризниця (зазвичай праворуч від горнего місця), де зберігаються убрання і священні посудини. За древньою традицією, у вівтарі дозволяється бути присутнім тільки чоловікам і жінкам-черницям. | ||
| + | * Письменник Сергій Плачинда пише, що: «Християнська церква запозичила в язичників алатирі-вівтарі, що стали святим місцем у храмі». | ||
| + | |||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вівтар '''Вівтарик'''] | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вівтарик 1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вівтарик 2.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вівтарик 3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/ Менса_(будівництво)] | ||
| + | |||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/ Ківорій] | ||
| + | |||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/ Буддійський_вівтар] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
Поточна версія на 13:35, 21 січня 2014
Вівтарик, -ка, м. Ум. отъ вівтарь.
Сучасні словники
- Вівта́р, Олта́р (лат. alta ara, altare; старословянське алътарь, олътаръ[1] — високий жертовник) — місце для жертвопринесення або жертовне вогнище (у греків bomos). Спочатку в. споруджували з землі або дерну, пізніше, коли стали будувати храми — з каменю або металів. В., як правило, стояли на східному боці святині перед зображенням божества. У Римі їх зводили не лише богам, а й героям, пізніше також імператорам. Вівтарі в греків та римлян були не тільки в святинях, їх споруджували на площах, вулицях, полях, у священних гаях, біля священних річок. Іноді вівтарі просто неба досягали значних розмірів (приміром, Пергамський вівтар Зевса).
- Православ'я
У Православ'я вівтар — це головна частина храму. У середині вівтаря знаходяться престол, освячений архієреєм для здійснення на ньому літургії, жертовник — стіл, на якому відбувається проскомидія — готується жертва євхаристії: хліб і вино, розташовується біля північної стіни у вівтарі ліворуч від горнего місця — простір за престолом, єпископська або священницька кафедра. У вівтарі зазвичай перебуває ризниця (зазвичай праворуч від горнего місця), де зберігаються убрання і священні посудини. За древньою традицією, у вівтарі дозволяється бути присутнім тільки чоловікам і жінкам-черницям.
- Письменник Сергій Плачинда пише, що: «Християнська церква запозичила в язичників алатирі-вівтарі, що стали святим місцем у храмі».
Ілюстрації
|
|
|
