Відмінності між версіями «Криниця»
(Створена сторінка: '''Криниця, -ці, '''''ж. ''1) Ключъ, родникъ, источникъ. ''Піди до криниці; поки півні не співали, у...) |
(→Найглибша криниця) |
||
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Криниця, -ці, '''''ж. ''1) Ключъ, родникъ, источникъ. ''Піди до криниці; поки півні не співали, умийся водою. ''Шевч. 15. ''До доброї криниці стежка утоптана. ''Ном. № 4471. 2) Одно изъ созвѣздій. ''По дорозі ''(млечный путь), ''саме в розсохах єсть криниця чотирі зірки, а від неї пішла дівка з відрами три зірки. ''Мнж. 148. Ум. '''Криниченька, криничка. '''''Ой у полі криниченька на чотирі зводи. ''Мет. 7. ''Зайду до тієї кринички, що я чистила, то, може, там нап’юсь. ''Рудч. Ск. II. 57. | '''Криниця, -ці, '''''ж. ''1) Ключъ, родникъ, источникъ. ''Піди до криниці; поки півні не співали, умийся водою. ''Шевч. 15. ''До доброї криниці стежка утоптана. ''Ном. № 4471. 2) Одно изъ созвѣздій. ''По дорозі ''(млечный путь), ''саме в розсохах єсть криниця чотирі зірки, а від неї пішла дівка з відрами три зірки. ''Мнж. 148. Ум. '''Криниченька, криничка. '''''Ой у полі криниченька на чотирі зводи. ''Мет. 7. ''Зайду до тієї кринички, що я чистила, то, може, там нап’юсь. ''Рудч. Ск. II. 57. | ||
+ | ==Академічний тлумачний словник української мови == | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/krynycja]=== | ||
+ | КРИНИЦЯ, і, жін. | ||
+ | 1. Глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі; колодязь. Марія встала та й пішла З глеком по воду до криниці (Тарас Шевченко, II, 1953, 310); Дружно курились димарі хат, рипіли журавлі біля криниць (Андрій Головко, II, 1957, 182); * Образно. — Я б радив тобі.., любчику, закинь.. нинішню пригоду в криницю забуття (Іван Франко, III, 1950, 242); * У порівняннях. Матерні сльози, як криниця: не спити її, не вилити (Юрій Яновський, I, 1954, 13). | ||
+ | ♦ Каламутити воду в криниці див. каламутити. | ||
+ | 2. рідко. Те саме, що джерело 1. Між коренем пробилася Глибока криниця; Дзюрчить з неї.. Холодна водиця (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 154); Самородних криниць чимало в землі. | ||
+ | 3. чого, перен. Джерело (у 2 знач.), скарбниця чого-небудь. І коли через віки невідомий митець знову припаде устами до незглибимої криниці життєвого й художницького подвигу Тараса Шевченка, то й тоді зачерпне він звідти снаги для свіжого слова (Вітчизна, 12, 1964, 191). | ||
+ | |||
+ | ==Словник синонімів Плюги== | ||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/31/53402/28271.html]=== | ||
+ | КРИНИЦЯ | ||
+ | (місце, де беруть воду) колодязь, діал. студія. | ||
+ | == Орфографічний словник української мови== | ||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53402/105615.html]=== | ||
+ | КРИНИЦЯ | ||
+ | |||
+ | крини́ця | ||
+ | іменник жіночого роду | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Криниця1.jpg|x140px]] [http://img1.liveinternet.ru/images/foto/b/3/apps/0/844/844179_gololobov_e.__starii_kolodec_2007.jpg] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Криниця3.jpg|x140px]] [http://alchevskpravoslavniy.ru/wp-content/uploads/2013/08/11.jpg] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Криниця4.jpg|x140px]] [http://stylemyhouse.ru/wp-content/uploads/2010/05/kolodec_na_dache.jpg] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Криниця5.jpg|x140px]] [http://www.mukachevo.net/Content/img/news/p_28376_2_gallerybig.jpg] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Криниця6.jpg|x140px]] [http://www.fotka.ua/img--i-233618-w-640.jpg] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ====Найглибша криниця==== | ||
+ | Найглибша криниця Закарпаття знаходиться на території замку “Паланок”. | ||
+ | Про замковий колодязь ходять легенди. | ||
+ | Його збудували, а точніше – вирили за часів управління замком князя Федора Корятовича (1396-1414). Чудовий стратег і надзвичайно розумна людина, князь розумів, що без достатніх запасів води, замок не може бути дієвим оборонним укріпленням. У ті роки будувати криницю, пробиваючи товсті вулканічні породи примітивними знаряддями праці, було надзвичайно небезпечно: обвалювалися стіни, виділялися отруйні гази, гинули люди. Колодязь виходив нециліндричної форми, де три, а де й всі вісім метрів у діаметрі. | ||
+ | Легенда розповідає, що як довго не рили колодязь, все ніяк не могли дістатися до води. Щодня чуючи одну й ту ж саму фразу: «Пресвітлий княже, води немає», Корятович впадає у відчай. Аж якось одного дня до князя прийшов нечистий і запропонував угоду: мішок золота в обмін за заповнення колодязя водою. Але виявилося, що грошей у казні немає, тож князь не може заплатити рогатому. Князь пропонував душу, але той відмовився, вимагаючи грошей. Один з вірних лицарів Корятовича, підслухавши розмову князя з чортом, запропонував йому обдурити того: «Федоре, мішок золота не обов’язково має бути великий: маленький – теж мішок». Вкинувши у мішок дві останні золоті монети, його віддали чорту, а той, страшенно обурившись, заявив: «Все рівно води не питимете», і з цими словами стрибнув у глибину колодязя. З того часу з глибин колодязя чуються далекі, приглушені звуки. | ||
+ | Нині кожен турист вважає за необхідність вкинути в криницю монетку, загадавши бажання. І воно обов’язково здійсниться. Ходить чи-то легенда, чи-то анекдот, що якось замок відвідала одна молода подружня пара з матір’ю дружини. Біля криниці пройшла жінка, кинула монету, потім пройшов чоловік, кинув монету, а потім підійшла теща і … стрибнула в колодязь за монета. Ось так швидко здійснюються бажання. | ||
+ | |||
+ | Довідково: | ||
+ | • Криницю замку “Паланок” визнано найглибшою криницею Закарпаття у 2009 році. | ||
+ | • Дата спорудження у 1300 році. | ||
+ | • Її видовбано у скелі разом з крученими сходами, що збігали до рівня води | ||
+ | • Глибина криниці 85 метрів. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Кр]] | [[Категорія:Кр]] |
Поточна версія на 19:09, 19 січня 2014
Криниця, -ці, ж. 1) Ключъ, родникъ, источникъ. Піди до криниці; поки півні не співали, умийся водою. Шевч. 15. До доброї криниці стежка утоптана. Ном. № 4471. 2) Одно изъ созвѣздій. По дорозі (млечный путь), саме в розсохах єсть криниця чотирі зірки, а від неї пішла дівка з відрами три зірки. Мнж. 148. Ум. Криниченька, криничка. Ой у полі криниченька на чотирі зводи. Мет. 7. Зайду до тієї кринички, що я чистила, то, може, там нап’юсь. Рудч. Ск. II. 57.
Зміст
Академічний тлумачний словник української мови
[1]
КРИНИЦЯ, і, жін. 1. Глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі; колодязь. Марія встала та й пішла З глеком по воду до криниці (Тарас Шевченко, II, 1953, 310); Дружно курились димарі хат, рипіли журавлі біля криниць (Андрій Головко, II, 1957, 182); * Образно. — Я б радив тобі.., любчику, закинь.. нинішню пригоду в криницю забуття (Іван Франко, III, 1950, 242); * У порівняннях. Матерні сльози, як криниця: не спити її, не вилити (Юрій Яновський, I, 1954, 13). ♦ Каламутити воду в криниці див. каламутити. 2. рідко. Те саме, що джерело 1. Між коренем пробилася Глибока криниця; Дзюрчить з неї.. Холодна водиця (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 154); Самородних криниць чимало в землі. 3. чого, перен. Джерело (у 2 знач.), скарбниця чого-небудь. І коли через віки невідомий митець знову припаде устами до незглибимої криниці життєвого й художницького подвигу Тараса Шевченка, то й тоді зачерпне він звідти снаги для свіжого слова (Вітчизна, 12, 1964, 191).
Словник синонімів Плюги
[2]
КРИНИЦЯ (місце, де беруть воду) колодязь, діал. студія.
Орфографічний словник української мови
[3]
КРИНИЦЯ
крини́ця іменник жіночого роду
Ілюстрації
[4] | [5] | [6] | [7] | [8] |
Цікаві факти
Найглибша криниця
Найглибша криниця Закарпаття знаходиться на території замку “Паланок”. Про замковий колодязь ходять легенди. Його збудували, а точніше – вирили за часів управління замком князя Федора Корятовича (1396-1414). Чудовий стратег і надзвичайно розумна людина, князь розумів, що без достатніх запасів води, замок не може бути дієвим оборонним укріпленням. У ті роки будувати криницю, пробиваючи товсті вулканічні породи примітивними знаряддями праці, було надзвичайно небезпечно: обвалювалися стіни, виділялися отруйні гази, гинули люди. Колодязь виходив нециліндричної форми, де три, а де й всі вісім метрів у діаметрі. Легенда розповідає, що як довго не рили колодязь, все ніяк не могли дістатися до води. Щодня чуючи одну й ту ж саму фразу: «Пресвітлий княже, води немає», Корятович впадає у відчай. Аж якось одного дня до князя прийшов нечистий і запропонував угоду: мішок золота в обмін за заповнення колодязя водою. Але виявилося, що грошей у казні немає, тож князь не може заплатити рогатому. Князь пропонував душу, але той відмовився, вимагаючи грошей. Один з вірних лицарів Корятовича, підслухавши розмову князя з чортом, запропонував йому обдурити того: «Федоре, мішок золота не обов’язково має бути великий: маленький – теж мішок». Вкинувши у мішок дві останні золоті монети, його віддали чорту, а той, страшенно обурившись, заявив: «Все рівно води не питимете», і з цими словами стрибнув у глибину колодязя. З того часу з глибин колодязя чуються далекі, приглушені звуки. Нині кожен турист вважає за необхідність вкинути в криницю монетку, загадавши бажання. І воно обов’язково здійсниться. Ходить чи-то легенда, чи-то анекдот, що якось замок відвідала одна молода подружня пара з матір’ю дружини. Біля криниці пройшла жінка, кинула монету, потім пройшов чоловік, кинув монету, а потім підійшла теща і … стрибнула в колодязь за монета. Ось так швидко здійснюються бажання.
Довідково: • Криницю замку “Паланок” визнано найглибшою криницею Закарпаття у 2009 році. • Дата спорудження у 1300 році. • Її видовбано у скелі разом з крученими сходами, що збігали до рівня води • Глибина криниці 85 метрів.