Відмінності між версіями «Криниця»

Поточна версія на 19:09, 19 січня 2014

Криниця, -ці, ж. 1) Ключъ, родникъ, источникъ. Піди до криниці; поки півні не співали, умийся водою. Шевч. 15. До доброї криниці стежка утоптана. Ном. № 4471. 2) Одно изъ созвѣздій. По дорозі (млечный путь), саме в розсохах єсть криниця чотирі зірки, а від неї пішла дівка з відрами три зірки. Мнж. 148. Ум. Криниченька, криничка. Ой у полі криниченька на чотирі зводи. Мет. 7. Зайду до тієї кринички, що я чистила, то, може, там нап’юсь. Рудч. Ск. II. 57.

Академічний тлумачний словник української мови

[1]

КРИНИЦЯ, і, жін. 1. Глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі; колодязь. Марія встала та й пішла З глеком по воду до криниці (Тарас Шевченко, II, 1953, 310); Дружно курились димарі хат, рипіли журавлі біля криниць (Андрій Головко, II, 1957, 182); * Образно. — Я б радив тобі.., любчику, закинь.. нинішню пригоду в криницю забуття (Іван Франко, III, 1950, 242); * У порівняннях. Матерні сльози, як криниця: не спити її, не вилити (Юрій Яновський, I, 1954, 13). ♦ Каламутити воду в криниці див. каламутити. 2. рідко. Те саме, що джерело 1. Між коренем пробилася Глибока криниця; Дзюрчить з неї.. Холодна водиця (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 154); Самородних криниць чимало в землі. 3. чого, перен. Джерело (у 2 знач.), скарбниця чого-небудь. І коли через віки невідомий митець знову припаде устами до незглибимої криниці життєвого й художницького подвигу Тараса Шевченка, то й тоді зачерпне він звідти снаги для свіжого слова (Вітчизна, 12, 1964, 191).

Словник синонімів Плюги

[2]

КРИНИЦЯ (місце, де беруть воду) колодязь, діал. студія.

Орфографічний словник української мови

[3]

КРИНИЦЯ

крини́ця іменник жіночого роду

Ілюстрації

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

Цікаві факти

Найглибша криниця

Найглибша криниця Закарпаття знаходиться на території замку “Паланок”. Про замковий колодязь ходять легенди. Його збудували, а точніше – вирили за часів управління замком князя Федора Корятовича (1396-1414). Чудовий стратег і надзвичайно розумна людина, князь розумів, що без достатніх запасів води, замок не може бути дієвим оборонним укріпленням. У ті роки будувати криницю, пробиваючи товсті вулканічні породи примітивними знаряддями праці, було надзвичайно небезпечно: обвалювалися стіни, виділялися отруйні гази, гинули люди. Колодязь виходив нециліндричної форми, де три, а де й всі вісім метрів у діаметрі. Легенда розповідає, що як довго не рили колодязь, все ніяк не могли дістатися до води. Щодня чуючи одну й ту ж саму фразу: «Пресвітлий княже, води немає», Корятович впадає у відчай. Аж якось одного дня до князя прийшов нечистий і запропонував угоду: мішок золота в обмін за заповнення колодязя водою. Але виявилося, що грошей у казні немає, тож князь не може заплатити рогатому. Князь пропонував душу, але той відмовився, вимагаючи грошей. Один з вірних лицарів Корятовича, підслухавши розмову князя з чортом, запропонував йому обдурити того: «Федоре, мішок золота не обов’язково має бути великий: маленький – теж мішок». Вкинувши у мішок дві останні золоті монети, його віддали чорту, а той, страшенно обурившись, заявив: «Все рівно води не питимете», і з цими словами стрибнув у глибину колодязя. З того часу з глибин колодязя чуються далекі, приглушені звуки. Нині кожен турист вважає за необхідність вкинути в криницю монетку, загадавши бажання. І воно обов’язково здійсниться. Ходить чи-то легенда, чи-то анекдот, що якось замок відвідала одна молода подружня пара з матір’ю дружини. Біля криниці пройшла жінка, кинула монету, потім пройшов чоловік, кинув монету, а потім підійшла теща і … стрибнула в колодязь за монета. Ось так швидко здійснюються бажання.

Довідково: • Криницю замку “Паланок” визнано найглибшою криницею Закарпаття у 2009 році. • Дата спорудження у 1300 році. • Її видовбано у скелі разом з крученими сходами, що збігали до рівня води • Глибина криниці 85 метрів.