Відмінності між версіями «Безвусий»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1389447226_827.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1389447226_827.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imayugfliyges.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imayugfliyges.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pavlo-zibrov-bez-vusiv-.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 22:11, 13 січня 2014
Безвусий, -а, -е. Безусый, не имѣющій усовъ. БЕЗВУСИЙ (у якого немає вусів), ГОЛОВУСИЙ розм. рідше. На галявині проти сонця бронебійники під орудою безвусого єфрейтора розіклали багаття (О. Гончар); - І невже твій головусий график піде на се? (І. Франко).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БЕЗВУСИЙ, рідко БЕЗУСИЙ, а, е.
1. Який не має вусів. Хома видимо глузує. В зморшках старого безвусого виду глибоко залягла злість (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 34); Безвусий Брянський по старшинству був весільним батьком (Олесь Гончар, III, 1959, 189).
2. перен. Дуже молодий. [Спартак:] Коли я був безвусим юнаком, Я уявляв собі нову людину Як суміш із заліза та бетону (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 45).
3. Те саме, що безостий. Після вусатої жовтогарячої озимої [пшениці].. закрасувались такі ж неозорі масиви уже безвусої, булькатозернистої і ще рутої ярої (Яків Баш, Надія, 1960, 238).