Відмінності між версіями «Вагани»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показані 8 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Вагани, -нів, '''''м. мн. ''1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. ''Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. ''Котл. Ен. II. 12. 2) '''= Ночви.''' Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. '''Ваганки'''. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401. | '''Вагани, -нів, '''''м. мн. ''1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. ''Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. ''Котл. Ен. II. 12. 2) '''= Ночви.''' Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. '''Ваганки'''. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401. | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | |||
| + | ВАГАНИ, ів, мн. | ||
| + | |||
| + | 1. заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі. Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки (Іван Котляревський, I, 1952, 91). | ||
| + | |||
| + | 2. діал. Ночви. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274. | ||
| + | ===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/schaviy.205016/ ТЛУМАЧ]=== | ||
| + | Вагани | ||
| + | вагани | ||
| + | -і/в, мн. | ||
| + | 1) заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі. | ||
| + | 2) діал. Ночви. | ||
| + | |||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | |||
| + | ===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%89%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9 Матеріал з Вікісловника]=== | ||
| + | Ваган - коритце або неглибока дерев'яна миска овальної форми , схожа на плоске блюдо. Ваган використовувався для різання , січки , рубки , шинкування та інших видів подрібнення вареного м'яса , риби , овочів , грибів. Зберігався в кухонному інвентарі всіх слов'ян до початку XX століття. | ||
| + | Вийшов з ужитку в основному через появу м'ясорубок , що призвело до зміни консистенції фаршів , начинок , зникнення виробів з тіста з рубаним м'ясом , багатошарових високих кулеб'як і великих пирогів , де для рівномірного пропікання необхідні січені ( провітрювані ) начинки , а не тертим - мелені , що утворюють більш щільний і непроникний для повітря шар , пропікалися лише в невеликих за розмірами пирогах і пиріжках . | ||
| + | Походження слова невідомо , проте воно широко поширене в слов'янських мовах (українська , болгарська , сербохорватська , словенська , чеська , словацька ) , звідки було запозичено в балтійські (латиський , литовський , прусський ), деякі фінно-угорські (естонський , мордовська ) і можливо грецький [ 1 ] . | ||
| + | |||
| + | === [http://hrinchenko.com СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
| + | Вагани́, -ні́в, м. мн. | ||
| + | 1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. Котл. Ен. II. 12. | ||
| + | 2) = Ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. Ваганки́. Біля куреня уже стоять ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401. | ||
| + | Вагани́ці, -ниць, ж. мн. = Вагани, если не ошибка вмѣсто: ногави́ці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки. (Заклин.) Чуб. І. 132. | ||
| + | Ваганки́. Ум. отъ вагани. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | [[Зображення:слово1.jpg|x140px]] [[Зображення:вагани2.jpg|x140px]] [[Зображення:вагани3.jpg|x140px]] [[Зображення:вагани4.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Ва]] | [[Категорія:Ва]] | ||
Поточна версія на 20:12, 12 січня 2014
Вагани, -нів, м. мн. 1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. Котл. Ен. II. 12. 2) = Ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. Ваганки. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.
Зміст
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВАГАНИ, ів, мн.
1. заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі. Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки (Іван Котляревський, I, 1952, 91).
2. діал. Ночви.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.
ТЛУМАЧ
Вагани вагани -і/в, мн. 1) заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі. 2) діал. Ночви.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Матеріал з Вікісловника
Ваган - коритце або неглибока дерев'яна миска овальної форми , схожа на плоске блюдо. Ваган використовувався для різання , січки , рубки , шинкування та інших видів подрібнення вареного м'яса , риби , овочів , грибів. Зберігався в кухонному інвентарі всіх слов'ян до початку XX століття. Вийшов з ужитку в основному через появу м'ясорубок , що призвело до зміни консистенції фаршів , начинок , зникнення виробів з тіста з рубаним м'ясом , багатошарових високих кулеб'як і великих пирогів , де для рівномірного пропікання необхідні січені ( провітрювані ) начинки , а не тертим - мелені , що утворюють більш щільний і непроникний для повітря шар , пропікалися лише в невеликих за розмірами пирогах і пиріжках . Походження слова невідомо , проте воно широко поширене в слов'янських мовах (українська , болгарська , сербохорватська , словенська , чеська , словацька ) , звідки було запозичено в балтійські (латиський , литовський , прусський ), деякі фінно-угорські (естонський , мордовська ) і можливо грецький [ 1 ] .
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Вагани́, -ні́в, м. мн. 1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. Котл. Ен. II. 12. 2) = Ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. Ваганки́. Біля куреня уже стоять ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401. Вагани́ці, -ниць, ж. мн. = Вагани, если не ошибка вмѣсто: ногави́ці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки. (Заклин.) Чуб. І. 132. Ваганки́. Ум. отъ вагани.
Ілюстрації
