Відмінності між версіями «Вариво»
(Створена сторінка: '''Вариво, -ва, '''''с. '''''= Варево. ''' Категорія:Ва) |
Мар`яна (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | |||
+ | 1. Те, що вариться або зварене (страва і т. ін.). На припічку палав вогонь, жінки варили якесь вариво (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 371); Діти набирали того варива дерев'яними ложками (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 28); Хазяйка саме виносила поросятам якесь вариво, що парувало на морозі в дерев'яному відрі (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 50); * Образно. Безвітряна спека перетворила повітря в гаряче вариво (Яків Баш, Проф. Буйко, 1946, 66). | ||
+ | |||
+ | 2. розм. Кількість їстівного, потрібна для варіння на один раз. Оцих раків буде на вариво (Словник Грінченка); Риба не ловилась, пшоно вийшло. Ще вчора думалось [хлопцям], що його там на кілька варив буде, а виявилось — на дні пакета одна пригорща (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 78). | ||
+ | |||
+ | 3. розм. Те саме, що варіння. Карпо і Одарка порішили ховати [покійника] впівдні: до того часу можна з варивом справитись (Панас Мирний, III, 1954, 137); Кухар розумівся на вариві далеко ліпше, ніж сама пані (Іван Франко, V, 1951, 285). | ||
[[Категорія:Ва]] | [[Категорія:Ва]] |
Версія за 12:47, 12 січня 2014
1. Те, що вариться або зварене (страва і т. ін.). На припічку палав вогонь, жінки варили якесь вариво (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 371); Діти набирали того варива дерев'яними ложками (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 28); Хазяйка саме виносила поросятам якесь вариво, що парувало на морозі в дерев'яному відрі (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 50); * Образно. Безвітряна спека перетворила повітря в гаряче вариво (Яків Баш, Проф. Буйко, 1946, 66).
2. розм. Кількість їстівного, потрібна для варіння на один раз. Оцих раків буде на вариво (Словник Грінченка); Риба не ловилась, пшоно вийшло. Ще вчора думалось [хлопцям], що його там на кілька варив буде, а виявилось — на дні пакета одна пригорща (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 78).
3. розм. Те саме, що варіння. Карпо і Одарка порішили ховати [покійника] впівдні: до того часу можна з варивом справитись (Панас Мирний, III, 1954, 137); Кухар розумівся на вариві далеко ліпше, ніж сама пані (Іван Франко, V, 1951, 285).