Відмінності між версіями «Цеглина»
(не показано 11 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Це]] | [[Категорія:Це]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | *[http://sum.in.ua/s/ceghlyna '''Цеглина'''] | |
+ | ЦЕГЛИНА, и, жін. | ||
+ | |||
+ | 1. Прямокутний брусок з глини (перев. випаленої), який вживається як будівельний матеріал. Курить мара, все трощить, мне. Чи то лозина, чи цеглина... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 187); Іван довго стояв, спостерігаючи, як муляр вибирав цеглину (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 54); Юнак мовчки починає збирати цілі цеглини, старанно вкладаючи їх на місце (Анатолій Шиян, Магістраль, 1934, 213); * Образно. До моря сліз, під тиском пересудів Пролитих, і моя вплила краплина: До храму людських змагань, праць і трудів Чень і моя доложиться цеглина (Іван Франко, X, 1954, 24); Всяка оригінальна річ є цеглина фундаменту для величної будівлі людського розвитку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 14); * У порівняннях. Кричить прикажчик нам мордатий: — Косіть, косіть! А хліб глевкий у животі, — немов цеглини... (Володимир Сосюра, II, 1958, 400). | ||
+ | |||
+ | 2. збірн., діал. Цегла (у 1 знач.). Був у нас добрий будинок з вербини. Ґонтовий дах, димарі із цеглини (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 339). | ||
+ | |||
+ | *[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=цеглина&from=ru&to=xx&submitFormSearch=Найти&stype=0%20Орфоепічний%20словник%20української%20мови '''Академічний словник'''] | ||
+ | цеглина — и, ж. 1) Прямокутний брусок із глини (перев. випаленої), що вживається як будівельний матеріал. 2) збірн., діал. Цегла (у 1 знач.) … | ||
+ | Український тлумачний словник | ||
+ | 2цегла — и, ж. 1) збірн. Будівельне штучне каміння у вигляді прямокутних брусків з глини (перев. випаленої). •• Це/гла сире/ць будівельний матеріал із невипаленої глини. 2) рідко. Те саме, що цеглина 1) … | ||
+ | Український тлумачний словник | ||
+ | 3цеглинка — и, ж. Зменш. пестл. до цеглина 1) … | ||
+ | Український тлумачний словник | ||
+ | 4лещадь — (давньорус. лоск) 1. Тонко обтесана, поколена шарами кам яна плита чи квадратна цеглина для настилу підлоги. 2. Вогнетривка цегла, якою викладається днище домни. 3. Зображення невеликого майданчика на давньоруській іконі, площин т. зв. іконних… … | ||
+ | |||
+ | *[http://language.br.com.ua/цеглина/ '''Тлумачний словник онлайн'''] | ||
+ | Цеглина и, ж. 1. Прямокутний брусок з глини (перев. випаленої), який вживається як будівельний матеріал. Курить мара, все трощить, мне. Чи то лозина, чи цеглина… (Гл., Вибр., 1951, 187); Іван довго стояв, спостерігаючи, як муляр вибирав цеглину (Чори., Впзвол. земля, 1959, 54); Юнак мовчки починає збирати цілі цеглини, старанно вкладаючи їх на місце (Шиян, Магістраль, 1934, 213); *Образно. До моря сліз, під тиском пересудів Пролитих, і моя вплила краплина: До храму людських змагань, праць і трудів Чень і моя доложиться цеглина (Фр., X, 1954, 24); Всяка оригінальна річ є цеглина фундаменту для величної будівлі людського розвитку (Досв., Вибр., 1959, 14);* У порівн. Кричить прикажчик нам мордатий: — Косіть, косіть/ А хліб глевкий у животі,— немов цеглини… (Сос, II, 1958, 400). | ||
+ | 2. збірн., діал. Цегла (у 1 знач.). Був у нас добрий будинок з вербини. Ґонтовий дах, димарі із цеглини (ЇДог., Поезії, 1958, 339). | ||
+ | |||
+ | *[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''Словник України on-line'''] | ||
+ | цегли́на – іменник жіночого роду | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Рядок 12: | Рядок 34: | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | {{#ev:youtube|X-iGMJzg37c}} | |
+ | {{#ev:youtube|xFEdsVFS7xA}} | ||
+ | Цегла {{#ev:http:http://ceramica-best.ru/kirpicm/823-cegla-m50-/ | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | *[http://www.svbud.biz.ua/innerpage.html '''Про цеглу'''] | ||
+ | Як випливає з Великої Радянської Енциклопедії "будівельна цегла – це штучний камінь правильної форми, сформований з мінеральних матеріалів, що набув каменеподібних властивостей після випалювання або обробки парою. По виду вихідної сировини і за способом виготовлення розрізняють силікатну цеглу (вапняно-піщаний), одержуваний автоклавним способом і глиняний обпалений." | ||
+ | |||
+ | Цегла є одним із найдревніших будівельних матеріалів. Хоча аж до нашого часу широке розповсюдження мала в багатьох країнах необпалена цегла-сирець, часто з додаванням у глину різаної соломи. Застосування в будівництві обпаленої цегли також сходить до глибокої старовини (споруди в Єгипті 3-2-е тисячоліття до н.е.). Особливо важливу роль грала цегла в архітектурі Месопотамії та Стародавнього Риму, де з цеглини (45х30х10) викладали складні конструкції, у тому числі арки, склепіння і т.п. Яскравим прикладом використання цегляного будівництва в Росії часів Івана ІІІ стало будівництво стін і храмів Московського Кремля. До 19-го століття техніка виробництва цегли залишалася примітивною і трудомісткою. Формували цеглу вручну, сушили тільки влітку, обпалювали в підлогових печах, викладених з висушеної цегли-сирцю. У середині 19-го століття були побудовані кільцева обпалювальна піч і стрічковий прес, що зумовили переворот у техніці виробництва цегли. В цей же час з'явилися глинообробні машини бігуни, вальці, глиномялкі. У наш час більше 80% всієї цегли виробляють підприємства цілорічної дії, серед яких є крупні механізовані заводи, продуктивністю понад 200 млн. шт. на рік | ||
+ | |||
+ | При виробництві будівельної цегли підготовка глини здійснюється одним з наступних способів. Глину, що подається з кар'єра, скидають у бетоновані ями, де вона пошарово розрівнюється, заливається водою і залишається на 3-4 дні. Потім глину подають спочатку в склад або безпосередньо на завод для переробки на машинах. За іншим способом глину безпосередньо з кар'єра подають на завод до дробильної і зволожуючої машини. З метою отримання більш однорідної маси глину піддають вивітрюванню і виморожуванню. Спосіб обробки сировини залежить від її характеру і роду виробу. | ||
+ | |||
+ | У багатьох випадках якість глини така, що вона може безпосередньо вступати до ящикового живильника (бешікер), що складається з 2-4 відділень, в залежності від числа сортів глини (жирної і порожньої), що змішуються. Під бігунами глина добре розмелюється і продавлюється через дірчасту тарілку бігунів (величина отворів близько 3 мм.). У бігуни нерідко підкидають бракований сирець. Іноді між живильником і бігунами (більшою частиною при виробництві черепиці) встановлюється зволожуючий шнек, куди надходить необхідна кількість води. Добавка води до маси часто здійснюється під час обробки її бігунами. У цьому випадку застосовують так звані мокрі бігуни. | ||
+ | |||
+ | Сушіння цегли проводиться в сушарках наступних типів: з природною сушкою, з штучною і комбінованою. Природні способи застосовуються головним чином при невеликій продуктивності заводу. Природна сушка досить тривала і при великому обсязі виробництва не цілком рентабельна, тому що потрібно багато складського простору і успіх роботи в значній мірі залежить від погоди. Для штучної сушки застосовують тепло відпрацьованої пари, яка виділяється при охолоджуванні обпаленої цегли, а в деяких випадках тепло димових газів. Нагріте повітря (350-400 С) відсмоктується з обпалювальної печі ексгаустром і подається в сушильну камеру. Завдяки поступовому підйому температури, в закритій сушильній камері з плином часу утворюються випаровування води без помітного руху повітря. Це дуже сприятливо впливає на сушку цегли, особливо для чутливих до режиму сушіння глин в перший період. Сирець нагрівається у вологому повітрі і передчасного висихання його поверхні не відбувається, а волога рівномірно випаровується з усієї маси сирцю. Для забезпечення рівномірності тяги та роботи в печі встановлюють вентилятори. Гази продуктів горіння використовуються для сушіння порівняно рідше, тому що вони діють руйнівним чином на дерево та залізо. Їх слід пропускати по трубах або каналах під підлогою сушарки. | ||
+ | |||
+ | Висушена цегла за допомогою різного роду підйомників і вагонеток подається в піч для випалення. Випалення цегли зазвичай проводиться в кільцевих печах, а останнім часом в тунельних печах. Дана операція проводиться при температурі від 900 до 1000 градусів. При отриманні ж так званого "залізняку" випал проводиться до початку спікання. Залежно від складу глини і часто від ступеня випалу вироби отримують різне забарвлення: при нормальному випаленні - червоне, при слабкому - рожеве, при сильному - темно-червоне. Є також глини багаті вапном, що додають цеглі жовте або рожево - жовте забарвлення. Хороша стінова цегла повинна мати матову поверхню (не склоподібну), при ударі давати дзвінкий, ясний звук, не мати тріщин на лицьових сторонах, раковин і внутрішніх пустот. Вона повинна мати однорідний злам, бути досить пористою і легкою. Відповідно до ГОСТ 90035-39 в залежності від міцності та інших показників цегла ділиться на сорти: марка 150, марка 100, марка 75. | ||
+ | |||
+ | Сухий спосіб виробництва будівельної цегли не вимагає спеціальних дорогих сушильних установок, так як відпресована цегла, не піддаючись сушці, безпосередньо або після вилежування протягом доби, надходить в обпалювальну піч. При виробництві цеглини методом сухого пресування використовують тонкі глини. У процесі виробництва беруть участь преси ударної дії, важільні і револьверні. Випалення відбувається в печах типу гофманських і рідше "зиг-заг", а також у тунельних печах з невеликим перерізом обпалювального каналу, щоб уникнути значних перепадів температур. | ||
+ | |||
+ | *['''Цегла будівельна'''] | ||
+ | |||
+ | Керамічна цегла будівельний проводиться обпалюванням в печі глини і спеціальних сумішей. | ||
+ | |||
+ | Цегла будівельний буває різних розмірів: | ||
+ | одинарний: 250х120х65 мм; | ||
+ | полуторний: 250х120х88 мм; | ||
+ | подвійний: 250х120х138 мм. | ||
+ | |||
+ | Будівельний цегла отримують з глини. Суміш з глини і добавок обпалюють в спеціальній печі при температурі близько 1000°С. Переважно обирають червону глину, тому й будівельну цеглу часто називають червоним. Цегла будівельний також виготовляють і з інших сортів глини, в слідстві чого розрізняють цеглу білого, абрикосового і навіть жовтого кольору. | ||
+ | Найбільший вибір продукції! | ||
+ | |||
+ | Керамічні будівельні цеглини класифікують на такі види: пустотілий (економічний, самонесучий, дірчасту) і повнотіла (будівельний) цегла. Крім цього, розрізняють цегла будівельна по таким категоріям: | ||
+ | глазурований, | ||
+ | цегла облицювальна , | ||
+ | фасадний, | ||
+ | фасонний, | ||
+ | силікатна. | ||
+ | |||
+ | Залежно від фактури поверхні бувають гладкі і рельєфні цеглу. | ||
+ | |||
+ | Вибираючи для будівництва цегла, необхідно навчиться розрізняти якісний і бракованих цегла. Неякісний будівельний цегла містить різні зайві домішки (наприклад, великі шматки вапняку або каменів). Будувати з такого матеріалу небезпечно. Також ознакою неякісного цегли є гірчичний або коричневий колір і глухий звук, отриманий від удару такої цегли об землю. | ||
+ | Тільки найкращі ціни на цеглу! | ||
+ | |||
+ | Ціна на будівельну цеглу безпосередньо залежить від його якості і від цегляного заводу, який його виготовив. На вартість цегли впливають також габарити цегли і його вигляд: повнотіла або пустотілий. Наша компанія є експертом у своїй справі і нам довіряють велику кількість клієнтів. Ми надаємо тільки якісний продукт за доступною ціною. Переконайтеся в цьому раз, і наша співпраця стане постійним. | ||
+ | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
Поточна версія на 12:27, 4 січня 2014
Цеглина, -ни, ж. Кирпичина. Поклади холодну цеглину на піч, хиба не потеплішає. Ком. II. 48. Ум. Цеглинка, цегли́ночка. Шевч. 310.
Сучасні словники
ЦЕГЛИНА, и, жін.
1. Прямокутний брусок з глини (перев. випаленої), який вживається як будівельний матеріал. Курить мара, все трощить, мне. Чи то лозина, чи цеглина... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 187); Іван довго стояв, спостерігаючи, як муляр вибирав цеглину (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 54); Юнак мовчки починає збирати цілі цеглини, старанно вкладаючи їх на місце (Анатолій Шиян, Магістраль, 1934, 213); * Образно. До моря сліз, під тиском пересудів Пролитих, і моя вплила краплина: До храму людських змагань, праць і трудів Чень і моя доложиться цеглина (Іван Франко, X, 1954, 24); Всяка оригінальна річ є цеглина фундаменту для величної будівлі людського розвитку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 14); * У порівняннях. Кричить прикажчик нам мордатий: — Косіть, косіть! А хліб глевкий у животі, — немов цеглини... (Володимир Сосюра, II, 1958, 400).
2. збірн., діал. Цегла (у 1 знач.). Був у нас добрий будинок з вербини. Ґонтовий дах, димарі із цеглини (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 339).
цеглина — и, ж. 1) Прямокутний брусок із глини (перев. випаленої), що вживається як будівельний матеріал. 2) збірн., діал. Цегла (у 1 знач.) … Український тлумачний словник 2цегла — и, ж. 1) збірн. Будівельне штучне каміння у вигляді прямокутних брусків з глини (перев. випаленої). •• Це/гла сире/ць будівельний матеріал із невипаленої глини. 2) рідко. Те саме, що цеглина 1) … Український тлумачний словник 3цеглинка — и, ж. Зменш. пестл. до цеглина 1) … Український тлумачний словник 4лещадь — (давньорус. лоск) 1. Тонко обтесана, поколена шарами кам яна плита чи квадратна цеглина для настилу підлоги. 2. Вогнетривка цегла, якою викладається днище домни. 3. Зображення невеликого майданчика на давньоруській іконі, площин т. зв. іконних… …
Цеглина и, ж. 1. Прямокутний брусок з глини (перев. випаленої), який вживається як будівельний матеріал. Курить мара, все трощить, мне. Чи то лозина, чи цеглина… (Гл., Вибр., 1951, 187); Іван довго стояв, спостерігаючи, як муляр вибирав цеглину (Чори., Впзвол. земля, 1959, 54); Юнак мовчки починає збирати цілі цеглини, старанно вкладаючи їх на місце (Шиян, Магістраль, 1934, 213); *Образно. До моря сліз, під тиском пересудів Пролитих, і моя вплила краплина: До храму людських змагань, праць і трудів Чень і моя доложиться цеглина (Фр., X, 1954, 24); Всяка оригінальна річ є цеглина фундаменту для величної будівлі людського розвитку (Досв., Вибр., 1959, 14);* У порівн. Кричить прикажчик нам мордатий: — Косіть, косіть/ А хліб глевкий у животі,— немов цеглини… (Сос, II, 1958, 400). 2. збірн., діал. Цегла (у 1 знач.). Був у нас добрий будинок з вербини. Ґонтовий дах, димарі із цеглини (ЇДог., Поезії, 1958, 339).
цегли́на – іменник жіночого роду
Ілюстрації
Медіа
Цегла {{#ev:http:http://ceramica-best.ru/kirpicm/823-cegla-m50-/
Див. також
Як випливає з Великої Радянської Енциклопедії "будівельна цегла – це штучний камінь правильної форми, сформований з мінеральних матеріалів, що набув каменеподібних властивостей після випалювання або обробки парою. По виду вихідної сировини і за способом виготовлення розрізняють силікатну цеглу (вапняно-піщаний), одержуваний автоклавним способом і глиняний обпалений."
Цегла є одним із найдревніших будівельних матеріалів. Хоча аж до нашого часу широке розповсюдження мала в багатьох країнах необпалена цегла-сирець, часто з додаванням у глину різаної соломи. Застосування в будівництві обпаленої цегли також сходить до глибокої старовини (споруди в Єгипті 3-2-е тисячоліття до н.е.). Особливо важливу роль грала цегла в архітектурі Месопотамії та Стародавнього Риму, де з цеглини (45х30х10) викладали складні конструкції, у тому числі арки, склепіння і т.п. Яскравим прикладом використання цегляного будівництва в Росії часів Івана ІІІ стало будівництво стін і храмів Московського Кремля. До 19-го століття техніка виробництва цегли залишалася примітивною і трудомісткою. Формували цеглу вручну, сушили тільки влітку, обпалювали в підлогових печах, викладених з висушеної цегли-сирцю. У середині 19-го століття були побудовані кільцева обпалювальна піч і стрічковий прес, що зумовили переворот у техніці виробництва цегли. В цей же час з'явилися глинообробні машини бігуни, вальці, глиномялкі. У наш час більше 80% всієї цегли виробляють підприємства цілорічної дії, серед яких є крупні механізовані заводи, продуктивністю понад 200 млн. шт. на рік
При виробництві будівельної цегли підготовка глини здійснюється одним з наступних способів. Глину, що подається з кар'єра, скидають у бетоновані ями, де вона пошарово розрівнюється, заливається водою і залишається на 3-4 дні. Потім глину подають спочатку в склад або безпосередньо на завод для переробки на машинах. За іншим способом глину безпосередньо з кар'єра подають на завод до дробильної і зволожуючої машини. З метою отримання більш однорідної маси глину піддають вивітрюванню і виморожуванню. Спосіб обробки сировини залежить від її характеру і роду виробу.
У багатьох випадках якість глини така, що вона може безпосередньо вступати до ящикового живильника (бешікер), що складається з 2-4 відділень, в залежності від числа сортів глини (жирної і порожньої), що змішуються. Під бігунами глина добре розмелюється і продавлюється через дірчасту тарілку бігунів (величина отворів близько 3 мм.). У бігуни нерідко підкидають бракований сирець. Іноді між живильником і бігунами (більшою частиною при виробництві черепиці) встановлюється зволожуючий шнек, куди надходить необхідна кількість води. Добавка води до маси часто здійснюється під час обробки її бігунами. У цьому випадку застосовують так звані мокрі бігуни.
Сушіння цегли проводиться в сушарках наступних типів: з природною сушкою, з штучною і комбінованою. Природні способи застосовуються головним чином при невеликій продуктивності заводу. Природна сушка досить тривала і при великому обсязі виробництва не цілком рентабельна, тому що потрібно багато складського простору і успіх роботи в значній мірі залежить від погоди. Для штучної сушки застосовують тепло відпрацьованої пари, яка виділяється при охолоджуванні обпаленої цегли, а в деяких випадках тепло димових газів. Нагріте повітря (350-400 С) відсмоктується з обпалювальної печі ексгаустром і подається в сушильну камеру. Завдяки поступовому підйому температури, в закритій сушильній камері з плином часу утворюються випаровування води без помітного руху повітря. Це дуже сприятливо впливає на сушку цегли, особливо для чутливих до режиму сушіння глин в перший період. Сирець нагрівається у вологому повітрі і передчасного висихання його поверхні не відбувається, а волога рівномірно випаровується з усієї маси сирцю. Для забезпечення рівномірності тяги та роботи в печі встановлюють вентилятори. Гази продуктів горіння використовуються для сушіння порівняно рідше, тому що вони діють руйнівним чином на дерево та залізо. Їх слід пропускати по трубах або каналах під підлогою сушарки.
Висушена цегла за допомогою різного роду підйомників і вагонеток подається в піч для випалення. Випалення цегли зазвичай проводиться в кільцевих печах, а останнім часом в тунельних печах. Дана операція проводиться при температурі від 900 до 1000 градусів. При отриманні ж так званого "залізняку" випал проводиться до початку спікання. Залежно від складу глини і часто від ступеня випалу вироби отримують різне забарвлення: при нормальному випаленні - червоне, при слабкому - рожеве, при сильному - темно-червоне. Є також глини багаті вапном, що додають цеглі жовте або рожево - жовте забарвлення. Хороша стінова цегла повинна мати матову поверхню (не склоподібну), при ударі давати дзвінкий, ясний звук, не мати тріщин на лицьових сторонах, раковин і внутрішніх пустот. Вона повинна мати однорідний злам, бути досить пористою і легкою. Відповідно до ГОСТ 90035-39 в залежності від міцності та інших показників цегла ділиться на сорти: марка 150, марка 100, марка 75.
Сухий спосіб виробництва будівельної цегли не вимагає спеціальних дорогих сушильних установок, так як відпресована цегла, не піддаючись сушці, безпосередньо або після вилежування протягом доби, надходить в обпалювальну піч. При виробництві цеглини методом сухого пресування використовують тонкі глини. У процесі виробництва беруть участь преси ударної дії, важільні і револьверні. Випалення відбувається в печах типу гофманських і рідше "зиг-заг", а також у тунельних печах з невеликим перерізом обпалювального каналу, щоб уникнути значних перепадів температур.
- [Цегла будівельна]
Керамічна цегла будівельний проводиться обпалюванням в печі глини і спеціальних сумішей.
Цегла будівельний буває різних розмірів: одинарний: 250х120х65 мм; полуторний: 250х120х88 мм; подвійний: 250х120х138 мм.
Будівельний цегла отримують з глини. Суміш з глини і добавок обпалюють в спеціальній печі при температурі близько 1000°С. Переважно обирають червону глину, тому й будівельну цеглу часто називають червоним. Цегла будівельний також виготовляють і з інших сортів глини, в слідстві чого розрізняють цеглу білого, абрикосового і навіть жовтого кольору. Найбільший вибір продукції!
Керамічні будівельні цеглини класифікують на такі види: пустотілий (економічний, самонесучий, дірчасту) і повнотіла (будівельний) цегла. Крім цього, розрізняють цегла будівельна по таким категоріям: глазурований, цегла облицювальна , фасадний, фасонний, силікатна.
Залежно від фактури поверхні бувають гладкі і рельєфні цеглу.
Вибираючи для будівництва цегла, необхідно навчиться розрізняти якісний і бракованих цегла. Неякісний будівельний цегла містить різні зайві домішки (наприклад, великі шматки вапняку або каменів). Будувати з такого матеріалу небезпечно. Також ознакою неякісного цегли є гірчичний або коричневий колір і глухий звук, отриманий від удару такої цегли об землю. Тільки найкращі ціни на цеглу!
Ціна на будівельну цеглу безпосередньо залежить від його якості і від цегляного заводу, який його виготовив. На вартість цегли впливають також габарити цегли і його вигляд: повнотіла або пустотілий. Наша компанія є експертом у своїй справі і нам довіряють велику кількість клієнтів. Ми надаємо тільки якісний продукт за доступною ціною. Переконайтеся в цьому раз, і наша співпраця стане постійним.