Відмінності між версіями «Феник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Феник, -ка, '''''м. ''Мелкая монета, грошъ. ''Не варт за зломаний феник. ''Фр. Пр. 139. ''Витратив в...)
 
(Ілюстрації)
 
(не показано 4 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Феник, -ка, '''''м. ''Мелкая монета, грошъ. ''Не варт за зломаний феник. ''Фр. Пр. 139. ''Витратив вм сі феника. ''Фр. Пр. 193.  
 
'''Феник, -ка, '''''м. ''Мелкая монета, грошъ. ''Не варт за зломаний феник. ''Фр. Пр. 139. ''Витратив вм сі феника. ''Фр. Пр. 193.  
 +
==Сучасні словники==
 +
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0'''Феник']
 +
* Монета - грошовий знак, виготовлений з металу або іншого матеріалу певної форми, ваги і гідності. Крім повноцінних монет випускаються розмінні, колекційні, пам'ятні та інвестиційні монети. Найчастіше монети виготовляються з металу методом карбування і мають форму правильного кола.
 +
*Слово «монета» запозичене з польської мови в Петровську епоху. Польське «moneta» запозичене з латинської мови «moneta» - монета, монетний двір, який застерігає. Moneta - епітет Юнони: найдавніший монетний двір Риму перебував при храмі Юнони Монети (Iuno Moneta) [1]. Moneta - похідне від дієслова moneo, monere «застерігати».
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Феник1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Феник2.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Феник3.jpg |x140px]]
 +
 +
 +
|}
 +
 +
==Див. також==
 +
*[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0].
 +
 +
* Стародавні греки приписували винахід монети героям своїх міфів , римляни - богам Янусові або Сатурну . Згідно з їх поглядами, найдавніші монети з головою дволикого бога і носом корабля ( ростра ) вибив Янус на честь бога часу Сатурна , який приплив до Італії з острова Крит на кораблі. Саме слово « монета » в перекладі з латині означає « яка застерігає » або « радниця ». Такий титул мала римська богиня Юнона - дружина громовержця Юпітера. Вважалося , що вона неодноразово попереджала римлян про землетруси і нападах ворогів. На римському Капітолії біля храму Юнони Монети розміщувалися майстерні , де карбувалися і відливалися металеві гроші. Від того ж латинського кореня сталося слово « мантія » - символ « вказівки / предрешения » долі людини суддями. У деяких країнах в судах в мантію облачаються також прокурори і адвокати.
 +
За місцем їх виготовлення продукція майстерень також отримала назву « монета », яке потім потрапило в більшість європейських мов. Геродот і деякі інші автори давнину писали про те , що перші монети були викарбувані в малоазійському державі Лідії . У наш час точно встановлено , що найдавніші монети з'явилися саме там близько 685 року до н. е. . , за царя Ардіс [ 3 ] . Виготовлялися вони з електрума - природного сплаву срібла і золота. На одній стороні монети стоїть проба , на іншій - голова ассірійського лева. Через кілька десятиліть монети почали виготовляти в грецькому місті Егіна . Вони карбувалися з срібла і відрізнялися за формою від лидийских . Припускають , що в Егіна монета була винайдена хоча і пізніше , але незалежно [джерело не вказано 253 дні] від Лідії . З Лідії та Егіни монети швидко поширилися по всій Греції , її колоніям , і далі в Ірані. Потім вони з'явилися і у римлян і у багатьох варварських племен. Самостійно монети були винайдені в Індії та Китаї. Причому в Китаї перші монети з бронзи відливалися ще в XII столітті до н . е. , але вони мали лише регіональне значення . І тільки лідійський цар Крез ( 561-546 до н. Е. . ) , Син Аліатт встановив стандарт чистоти металу ( 98 % золота або срібла) і гербову царську друк на лицьовій стороні ( голова лева і бика ) . Ця офіційна печатка гарантувала якість царської монети.
 +
Швидке поширення монет пов'язано із зручністю їх зберігання , дроблення і з'єднання , відносно великий вартістю при невеликій вазі і об'ємі , що дуже зручно для обміну .
 +
Відомі періоди в історії окремих країн , коли використання монет з тих чи інших причин припинялося. Так , на Русі в XII- XIV століттях існував безмонетний період , так як приплив срібла за кордону вичерпався , а своїх срібних родовищ на Русі тоді не було.
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Фе]]
 
[[Категорія:Фе]]

Поточна версія на 00:44, 2 січня 2014

Феник, -ка, м. Мелкая монета, грошъ. Не варт за зломаний феник. Фр. Пр. 139. Витратив вм сі феника. Фр. Пр. 193.

Сучасні словники

Феник'

  • Монета - грошовий знак, виготовлений з металу або іншого матеріалу певної форми, ваги і гідності. Крім повноцінних монет випускаються розмінні, колекційні, пам'ятні та інвестиційні монети. Найчастіше монети виготовляються з металу методом карбування і мають форму правильного кола.
  • Слово «монета» запозичене з польської мови в Петровську епоху. Польське «moneta» запозичене з латинської мови «moneta» - монета, монетний двір, який застерігає. Moneta - епітет Юнони: найдавніший монетний двір Риму перебував при храмі Юнони Монети (Iuno Moneta) [1]. Moneta - похідне від дієслова moneo, monere «застерігати».

Ілюстрації

Феник1.jpg Феник2.jpg Феник3.jpg


Див. також

  • Стародавні греки приписували винахід монети героям своїх міфів , римляни - богам Янусові або Сатурну . Згідно з їх поглядами, найдавніші монети з головою дволикого бога і носом корабля ( ростра ) вибив Янус на честь бога часу Сатурна , який приплив до Італії з острова Крит на кораблі. Саме слово « монета » в перекладі з латині означає « яка застерігає » або « радниця ». Такий титул мала римська богиня Юнона - дружина громовержця Юпітера. Вважалося , що вона неодноразово попереджала римлян про землетруси і нападах ворогів. На римському Капітолії біля храму Юнони Монети розміщувалися майстерні , де карбувалися і відливалися металеві гроші. Від того ж латинського кореня сталося слово « мантія » - символ « вказівки / предрешения » долі людини суддями. У деяких країнах в судах в мантію облачаються також прокурори і адвокати.

За місцем їх виготовлення продукція майстерень також отримала назву « монета », яке потім потрапило в більшість європейських мов. Геродот і деякі інші автори давнину писали про те , що перші монети були викарбувані в малоазійському державі Лідії . У наш час точно встановлено , що найдавніші монети з'явилися саме там близько 685 року до н. е. . , за царя Ардіс [ 3 ] . Виготовлялися вони з електрума - природного сплаву срібла і золота. На одній стороні монети стоїть проба , на іншій - голова ассірійського лева. Через кілька десятиліть монети почали виготовляти в грецькому місті Егіна . Вони карбувалися з срібла і відрізнялися за формою від лидийских . Припускають , що в Егіна монета була винайдена хоча і пізніше , але незалежно [джерело не вказано 253 дні] від Лідії . З Лідії та Егіни монети швидко поширилися по всій Греції , її колоніям , і далі в Ірані. Потім вони з'явилися і у римлян і у багатьох варварських племен. Самостійно монети були винайдені в Індії та Китаї. Причому в Китаї перші монети з бронзи відливалися ще в XII столітті до н . е. , але вони мали лише регіональне значення . І тільки лідійський цар Крез ( 561-546 до н. Е. . ) , Син Аліатт встановив стандарт чистоти металу ( 98 % золота або срібла) і гербову царську друк на лицьовій стороні ( голова лева і бика ) . Ця офіційна печатка гарантувала якість царської монети. Швидке поширення монет пов'язано із зручністю їх зберігання , дроблення і з'єднання , відносно великий вартістю при невеликій вазі і об'ємі , що дуже зручно для обміну . Відомі періоди в історії окремих країн , коли використання монет з тих чи інших причин припинялося. Так , на Русі в XII- XIV століттях існував безмонетний період , так як приплив срібла за кордону вичерпався , а своїх срібних родовищ на Русі тоді не було.