Відмінності між версіями «Фудулитися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 7: Рядок 7:
 
Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. || на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством.
 
Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. || на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством.
  
[http://language.br.com.ua/фудулитися/'''Фудулитися'''], Фудулитися люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато.  
+
[http://language.br.com.ua/фудулитися/'''Фудулитися'''], Фудулитися люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато.  
 
— Фудулиться [Анна], кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб., II, 1956, 142); // на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. Най би тато не фудулився на Григорія;  
 
— Фудулиться [Анна], кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб., II, 1956, 142); // на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. Най би тато не фудулився на Григорія;  
 
а то все на нього боком дивився, немов на гадину, а той і роз­лютився одного разу і вкусив (Коб., II, 1956, 29).
 
а то все на нього боком дивився, немов на гадину, а той і роз­лютився одного разу і вкусив (Коб., II, 1956, 29).
  
 
[http://uk.worldwidedictionary.org/фудулитися'''Фудулитися'''],
 
[http://uk.worldwidedictionary.org/фудулитися'''Фудулитися'''],
* фуду́литися– дієслово недоконаного виду
+
*фуду́литися– дієслово недоконаного виду
  
 
(поводитися гордовито, пихато)
 
(поводитися гордовито, пихато)

Версія за 22:43, 1 січня 2014

Фудулитися, -люся, -лишся, гл. Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех.

Сучасні словники

фудулитися

  • фудулитися

-люся, -лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. || на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством.

Фудулитися, Фудулитися люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. — Фудулиться [Анна], кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб., II, 1956, 142); // на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. Най би тато не фудулився на Григорія; а то все на нього боком дивився, немов на гадину, а той і роз­лютився одного разу і вкусив (Коб., II, 1956, 29).

Фудулитися,

  • фуду́литися– дієслово недоконаного виду

(поводитися гордовито, пихато)

Ілюстрації

Фудулитися.jpg Фудулитис.jpg Фуд.jpg

Див. також

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]