Відмінності між версіями «В’юн»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | [http://sum.in.ua/s/v.jun'''В’юн'''] | + | [http://sum.in.ua/s/v.jun'''В’юн'''] а, ''чол.'' |
| − | + | ||
1. Надзвичайно рухлива риба з видовженим гнучким тілом. Ми часто випливали удвох на рибу.. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 417); Дітвора любила ловити в таких болітцях, у липучому намулі, слизьких, чорно-коричневих в'юнів (Олесь Донченко, IV, 1957, 262); * У порівняннях. Верткий, мов в'юн (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 299); Вперлася [Настя] йому в груди обома руками, напружилась гнучкою лозинкою і вислизнула в'юном (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 137). | 1. Надзвичайно рухлива риба з видовженим гнучким тілом. Ми часто випливали удвох на рибу.. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 417); Дітвора любила ловити в таких болітцях, у липучому намулі, слизьких, чорно-коричневих в'юнів (Олесь Донченко, IV, 1957, 262); * У порівняннях. Верткий, мов в'юн (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 299); Вперлася [Настя] йому в груди обома руками, напружилась гнучкою лозинкою і вислизнула в'юном (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 137). | ||
2. черен. Дуже спритна й хитра людина; пролаза. Виприснув Федір, як клинець з-під обуха... В'юн Федір! (Панас Мирний, IV, 1955, 233). | 2. черен. Дуже спритна й хитра людина; пролаза. Виприснув Федір, як клинець з-під обуха... В'юн Федір! (Панас Мирний, IV, 1955, 233). | ||
| Рядок 32: | Рядок 31: | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{ | + | {{#ev:youtube|ZnSyc8fHby4}} |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
[http://uk.wikipedia.org/wiki/В'юн'''В’юн'''] Матеріал з Вікіпедії | [http://uk.wikipedia.org/wiki/В'юн'''В’юн'''] Матеріал з Вікіпедії | ||
Поточна версія на 21:29, 25 грудня 2013
В’юн, -на, м. 1) Рыба вьюнъ. Колись щука застукала в’юна у такім куточку, що не було куди йому втікати. Рудч. Ск. І. 46. 2) Названіе вертляваго, живого вола. КС. 1898. VII. 46.
Зміст
Сучасні словники
В’юн а, чол. 1. Надзвичайно рухлива риба з видовженим гнучким тілом. Ми часто випливали удвох на рибу.. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 417); Дітвора любила ловити в таких болітцях, у липучому намулі, слизьких, чорно-коричневих в'юнів (Олесь Донченко, IV, 1957, 262); * У порівняннях. Верткий, мов в'юн (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 299); Вперлася [Настя] йому в груди обома руками, напружилась гнучкою лозинкою і вислизнула в'юном (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 137). 2. черен. Дуже спритна й хитра людина; пролаза. Виприснув Федір, як клинець з-під обуха... В'юн Федір! (Панас Мирний, IV, 1955, 233). ♦ Витися (звиватися, крутитися і т. ін.) в'юном біля (навколо) кого — підлещуючись, підлабузнюючись, догоджати кому-небудь. Біля нього в'юном крутився старий Митрофан Лизя (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 6); Мати в'юном викручувалася навколо знатної гості і аж надто принижувалася улесливістю (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 97).
в'юн 1 іменник чоловічого роду, істота риба в'юн 2 іменник чоловічого роду, істота про людину
(хто) пролаза, хитрун; (хамелеон) крутихвіст; в'юнок, в'юнець.
ихт.; перен. вьюн
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
В’юн Матеріал з Вікіпедії
Цікаві факти
В’юн Матеріал з сайту "Світ тварин"
