Відмінності між версіями «Курити»
(Створена сторінка: '''Кури́ти, -рю́, -риш, одн. в. курну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''1) Курить. ''Отто Гонта з Залізняком ...) |
|||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кури́ти, -рю́, -риш, одн. в. курну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''1) Курить. ''Отто Гонта з Залізняком люльки закурили. Страшно, страшно закурили! І в пеклі не вміють оттак курить. ''Шевч. 179. ''Дурень нічим ся не журить: горілку п’є та люльку курить. ''Ном. № 6207. 2) Дымить. ''Не курила, не топила, на припічку жаржар. ''Макс. 3) Пылить. ''Не кури бо так вимітаючи, курить, як чорт дорогою! ''Мнж. 162. 4) Мчаться, подымая за собою пыль. ''Курить, як чорт од какаріку. ''Ном. № 4220. ''Як ось... із Переяслава до Сомка гонець курить. ''К. ЧР. 183. 5) Кутить, пьянствовать. ''Троянці добре там курили: дали приманку всім жінкам, по вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам. ''Котл. Ен. | '''Кури́ти, -рю́, -риш, одн. в. курну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''1) Курить. ''Отто Гонта з Залізняком люльки закурили. Страшно, страшно закурили! І в пеклі не вміють оттак курить. ''Шевч. 179. ''Дурень нічим ся не журить: горілку п’є та люльку курить. ''Ном. № 6207. 2) Дымить. ''Не курила, не топила, на припічку жаржар. ''Макс. 3) Пылить. ''Не кури бо так вимітаючи, курить, як чорт дорогою! ''Мнж. 162. 4) Мчаться, подымая за собою пыль. ''Курить, як чорт од какаріку. ''Ном. № 4220. ''Як ось... із Переяслава до Сомка гонець курить. ''К. ЧР. 183. 5) Кутить, пьянствовать. ''Троянці добре там курили: дали приманку всім жінкам, по вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам. ''Котл. Ен. | ||
[[Категорія:Ку]] | [[Категорія:Ку]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | [http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8 '''Курити'''] | ||
| + | |||
| + | I'' курю́, ку́риш, недок''. | ||
| + | |||
| + | 1) ''перех''. і без додатка. Вдихати й видихати дим якої-небудь речовини, перев. тютюну. Курити люльку. | ||
| + | |||
| + | 2) ''перех''. і ''неперех''. Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення ароматичним димом. Курити фіміам. | ||
| + | |||
| + | 3) ''перех''. Добувати, одержувати способом перегонки (горілку, смолу, дьоготь і т. ін.). | ||
| + | |||
| + | 4) ''неперех., розм., заст''. Гуляти, п'ючи; пиячити. | ||
| + | |||
| + | II ''курю́, кури́ш, недок''. | ||
| + | |||
| + | Роблячи що-небудь, здіймати куряву, пил; пилити. || Їхати, бігти, здіймаючи куряву. || чим. Здіймаючи вгору дрібні часточки чого-небудь, крутити ними в повітрі. || Виділяти в повітря дрібні часточки чого-небудь. | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/kuryty '''Курити'''], курю, куриш, ''недок'' | ||
| + | |||
| + | 1. ''перех''. і без додатка. Вдихати й видихати дим якої-небудь речовини, переважно тютюну. Ми — шваби, куримо табак (Павло Грабовський, I, 1959, 249); І за вечерею, і повечерявши, — обсівшись біля припічка, щоб курити в піч, гомоніли допізна чоловіки про се, про те (Андрій Головко, II, 1957, 181); — Ти дай мені, синок, закурити... Зроду таких не курив (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 213); * Образно. Із Лисянки Кругом засвітило: Ото Гонта з Залізняком, Люльки закурили. Страшно, страшно закурили. І в пеклі не вміють Отак курить (Тарас Шевченко, I, 1963, 117). | ||
| + | '''Курити люльку (кальян''' і т. ін.) — користуватися для куріння (у 1 знач.) люлькою, кальяном і т. ін. Мій Кирило — золото не чумак!.. Все люльку курив (Марко Вовчок, I, 1955, 60); '''Курити тютюн (тютюнець, цигарку''' і т. ін.) — вживати для куріння тютюн, цигарки тощо. Еней, по човну походжая, Роменський тютюнець курив (Іван Котляревський, I, 1952, 164); Запалив я цигарку, вчитель — теж. Скільки споминів, слів. Як колись я від нього потайки цигарки в час перерви курив... (Володимир Сосюра, I, 1957, 244). | ||
| + | |||
| + | 2. ''перех''. і ''неперех''. Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення ароматичним димом. — Прочитавши його роботи книжку, зараз у хаті кури, а то завадить (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 249). | ||
| + | ♦ '''Курити фіміам''' див. фіміам. | ||
| + | |||
| + | 3. ''перех''. Добувати, одержувати способом перегонки (горілку, смолу, дьоготь і т. ін.). — Пан втік, а панича Льольо на насіння лишили. Нехай курить... горілку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 85); — Вас дьоготь бентежить? — хвилюється і сердиться Лісовський. — Але чому ж ви тоді курите його у ваших лісах? (Михайло Стельмах, I, 1962, 42). | ||
| + | |||
| + | 4. ''неперех., розм., заст''. Гуляти, п'ючи; пиячити. Троянці добре там курили, Дали приманку всім жінкам, По вечорницям всі ходили, Просвітку не було дівкам (Іван Котляревський, I, 1952, 78). | ||
| + | '''КУРИТИ''' 2, курю, куриш, ''недок''. Роблячи що-небудь, здіймати куряву, пил; пилити. Галя вимітала долівку. Йому [Василеві] на заваді і тихе шуршання притертого деркача по долівці. — Не кури! — кричить він на сестру (Панас Мирний, IV, 1955, 28); | ||
| + | // Їхати, бігти, здіймаючи куряву. Курить щось по дорозі. Що воно біжить так прудко? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 13); На шляху курить десь парою коней фаетон (Степан Васильченко, III, 1960, 345); | ||
| + | // чим. Здіймаючи вгору дрібні часточки чого-небудь, крутити ними в повітрі. У місті була відлига, але за містом тяг холодний вітер і курив дрібним снігом (Іван Франко, VII, 1951, 405); | ||
| + | // Виділяти в повітря дрібні часточки чого-небудь. Шумить, наллята буйним соком, Курить пилком озимина (Ярослав Шпорта, Твої літа, 1950, 103). | ||
| + | |||
| + | [http://slovopedia.org.ua/31/53402/28290.html '''Курити'''] | ||
| + | (цигарки, люльку) палити, (дуже) смалити, диміти, (кадилом) кадити. | ||
| + | |||
| + | [http://slovopedia.org.ua/41/53402/266989.html '''Курити'''] | ||
| + | (димом) диміти, кадити; (пилом) порошити, куріти; (тютюн) палити, смалити; (люльку) тягти, потягати, смоктати, пихкати <д. пикати> чим; (спирт) гнати. | ||
| + | |||
| + | [http://slovopedia.org.ua/49/53402/358422.html '''Курити'''] | ||
| + | |||
| + | '''кади́ти (пали́ти, кури́ти''' і т. ін.) '''фіміа́м''' кому, перед ким. Дуже вихваляти кого-небудь, лестити комусь. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану '''кадить''' перед нею '''фіміами''' лестощів (І. Нечуй-Левицький); Раби і підніжки всякої влади '''палять фіміам''' навіть земським начальникам (М. Коцюбинський); Вони всіма с'''илами курили''' йому (М. К. Садовському) '''фіміам''' (Минуле укр. театру). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:курити1.JPEG|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:курити2.JPEG|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:курити3.JPEG|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:курити4.JPEG|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|dygYsp73Q3Q}} | ||
| + | {{#ev:youtube|7ac0bP43VF4}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[https://nicorette.ua/section/about/hard-to-quit-smoking Чому так важко кинути курити?] | ||
| + | *[http://portal.lviv.ua/article/2013/06/17/114944.html Як кинути курити: п`ять способів позбутися шкідливої звички] | ||
| + | *[http://ukrmedik.at.ua/news/jak_kinuti_kuriti/1-0-7 ДІЄТА ЩОБ КИНУТИ КУРИТИ] | ||
| + | *[http://aids.edu.vn.ua/smoking/nosmoke/nosmoke.html Для тих, хто хоче кинути курити] | ||
| + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F Куріння], матеріал з Вікіпедії | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
Поточна версія на 21:27, 23 грудня 2013
Кури́ти, -рю́, -риш, одн. в. курну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Курить. Отто Гонта з Залізняком люльки закурили. Страшно, страшно закурили! І в пеклі не вміють оттак курить. Шевч. 179. Дурень нічим ся не журить: горілку п’є та люльку курить. Ном. № 6207. 2) Дымить. Не курила, не топила, на припічку жаржар. Макс. 3) Пылить. Не кури бо так вимітаючи, курить, як чорт дорогою! Мнж. 162. 4) Мчаться, подымая за собою пыль. Курить, як чорт од какаріку. Ном. № 4220. Як ось... із Переяслава до Сомка гонець курить. К. ЧР. 183. 5) Кутить, пьянствовать. Троянці добре там курили: дали приманку всім жінкам, по вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам. Котл. Ен.
Сучасні словники
I курю́, ку́риш, недок.
1) перех. і без додатка. Вдихати й видихати дим якої-небудь речовини, перев. тютюну. Курити люльку.
2) перех. і неперех. Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення ароматичним димом. Курити фіміам.
3) перех. Добувати, одержувати способом перегонки (горілку, смолу, дьоготь і т. ін.).
4) неперех., розм., заст. Гуляти, п'ючи; пиячити.
II курю́, кури́ш, недок.
Роблячи що-небудь, здіймати куряву, пил; пилити. || Їхати, бігти, здіймаючи куряву. || чим. Здіймаючи вгору дрібні часточки чого-небудь, крутити ними в повітрі. || Виділяти в повітря дрібні часточки чого-небудь.
Курити, курю, куриш, недок
1. перех. і без додатка. Вдихати й видихати дим якої-небудь речовини, переважно тютюну. Ми — шваби, куримо табак (Павло Грабовський, I, 1959, 249); І за вечерею, і повечерявши, — обсівшись біля припічка, щоб курити в піч, гомоніли допізна чоловіки про се, про те (Андрій Головко, II, 1957, 181); — Ти дай мені, синок, закурити... Зроду таких не курив (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 213); * Образно. Із Лисянки Кругом засвітило: Ото Гонта з Залізняком, Люльки закурили. Страшно, страшно закурили. І в пеклі не вміють Отак курить (Тарас Шевченко, I, 1963, 117). Курити люльку (кальян і т. ін.) — користуватися для куріння (у 1 знач.) люлькою, кальяном і т. ін. Мій Кирило — золото не чумак!.. Все люльку курив (Марко Вовчок, I, 1955, 60); Курити тютюн (тютюнець, цигарку і т. ін.) — вживати для куріння тютюн, цигарки тощо. Еней, по човну походжая, Роменський тютюнець курив (Іван Котляревський, I, 1952, 164); Запалив я цигарку, вчитель — теж. Скільки споминів, слів. Як колись я від нього потайки цигарки в час перерви курив... (Володимир Сосюра, I, 1957, 244).
2. перех. і неперех. Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення ароматичним димом. — Прочитавши його роботи книжку, зараз у хаті кури, а то завадить (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 249). ♦ Курити фіміам див. фіміам.
3. перех. Добувати, одержувати способом перегонки (горілку, смолу, дьоготь і т. ін.). — Пан втік, а панича Льольо на насіння лишили. Нехай курить... горілку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 85); — Вас дьоготь бентежить? — хвилюється і сердиться Лісовський. — Але чому ж ви тоді курите його у ваших лісах? (Михайло Стельмах, I, 1962, 42).
4. неперех., розм., заст. Гуляти, п'ючи; пиячити. Троянці добре там курили, Дали приманку всім жінкам, По вечорницям всі ходили, Просвітку не було дівкам (Іван Котляревський, I, 1952, 78). КУРИТИ 2, курю, куриш, недок. Роблячи що-небудь, здіймати куряву, пил; пилити. Галя вимітала долівку. Йому [Василеві] на заваді і тихе шуршання притертого деркача по долівці. — Не кури! — кричить він на сестру (Панас Мирний, IV, 1955, 28); // Їхати, бігти, здіймаючи куряву. Курить щось по дорозі. Що воно біжить так прудко? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 13); На шляху курить десь парою коней фаетон (Степан Васильченко, III, 1960, 345); // чим. Здіймаючи вгору дрібні часточки чого-небудь, крутити ними в повітрі. У місті була відлига, але за містом тяг холодний вітер і курив дрібним снігом (Іван Франко, VII, 1951, 405); // Виділяти в повітря дрібні часточки чого-небудь. Шумить, наллята буйним соком, Курить пилком озимина (Ярослав Шпорта, Твої літа, 1950, 103).
Курити (цигарки, люльку) палити, (дуже) смалити, диміти, (кадилом) кадити.
Курити (димом) диміти, кадити; (пилом) порошити, куріти; (тютюн) палити, смалити; (люльку) тягти, потягати, смоктати, пихкати <д. пикати> чим; (спирт) гнати.
кади́ти (пали́ти, кури́ти і т. ін.) фіміа́м кому, перед ким. Дуже вихваляти кого-небудь, лестити комусь. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (І. Нечуй-Левицький); Раби і підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам (М. Коцюбинський); Вони всіма силами курили йому (М. К. Садовському) фіміам (Минуле укр. театру).
Ілюстрації
|
|
|
|
