Відмінності між версіями «Цок!»
(→Медіа) |
|||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
{{#ev://youtube.com watch?v=zdknU1Ko9eE | {{#ev://youtube.com watch?v=zdknU1Ko9eE | ||
+ | ==Див.також== | ||
+ | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
Версія за 20:33, 23 грудня 2013
Цок! меж., выражающее стукъ, звонъ отъ удара по твердому тѣлу. Рудч. Ск. II. 5. Тут хвись! шабельки засвистіли, цок, цок! і іскри полетіли. Котл. Ен. VI. 83. Цок, цок підківками, стук, стук ніженьками. Нп.
Сучасні словники
ЦОК, ЦОК-ЦОК, виг., розм.
1. Звуконаслідування, що означає цокання. Після служби божої Хижа наблизилася до карнавки, нешвидко добула з ганчірки п'ятизлотник, потримала його в руці й укинула в карнавку. — Цок! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 95); Цок! — патрон був учбовий (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 47); «Цок-цок, цок-цок», цокали ходики в напруженій тиші (Андрій Головко, II, 1957, 633).
2. Уживається як присудок за знач. цокатих і цокнути. [Малоштан:] Чую, лопата — цок! Отак — цок... хрусь... Що воно за знак, добродію Чирво Козирю? (Іван Микитенко, I, 1957, 84); Біжить [Параска], проклята, прудка, як коза, а порожні відра цок та цок об коромисло (Нечуй-Левицький, II. 1956, 22); Тут хвись! шабельки засвистіли, Цок-цок! — і іскри полетіли (Іван Котляревський, I, 1952, 291); — Раптом знову у шибку: цок-цок... (Степан Олійник, Вибр., 1959, 108); До того йому муляє ногу, заважає бігти ще дужче, бігти так, щоб не чути пострілів, — а вони ззаду — цок, цок! — один по одному (Іван Микитенко, II, 1957, 305); Я замикаю кімнату, вішаю ключ на гвіздочок біля входу, швидко збігаю вниз. Цок, цок по сходах (Михайло Чабанівський, За півгодини.., 1963, 13). Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
{{#ev://youtube.com/watch?v=TqCYUpdEz58 {{#ev://youtube.com watch?v=zdknU1Ko9eE