Відмінності між версіями «Щавидуб»
(→Богатир Назар Павлів потягнув понад 38 тонн) |
|||
| (не показано 28 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Щави́дуб, -ба, '''''м. ''Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы. Чуб. II. 229. | '''Щави́дуб, -ба, '''''м. ''Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы. Чуб. II. 229. | ||
| − | |||
| − | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
щави́ти – дієслово недоконаного виду | щави́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Відмінювання… | Відмінювання… | ||
==Іноземні словники== | ==Іноземні словники== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]=== | ===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]=== | ||
| − | + | ЩАВИТЬ "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити – то же, '''Щавидуб''' – имя героя сказок. | |
| − | + | Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагает родство со scаvь "сок". Ср.щавель. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]=== | ===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]=== | ||
ЩАВИТЬ | ЩАВИТЬ | ||
| − | ЩАВИТЬ "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити – то же, ''Щавидуб'' – имя героя сказок. Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагает родство со scаvь "сок". Ср. щавель. | + | ЩАВИТЬ "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити – то же, '''Щавидуб''' – имя героя сказок. Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагает родство со scаvь "сок". Ср. щавель. |
| − | Язык и миф: лингвистический комментарий к труду А.Н. Афанасьева "Поэтические воззрения славян на природу" «у украинцев: Дубовик, Верни<ы>дуб, ''Щавидуб'', Кривихаща» | + | Язык и миф: лингвистический комментарий к труду А.Н. Афанасьева "Поэтические воззрения славян на природу" «у украинцев: Дубовик, Верни<ы>дуб, '''Щавидуб''', Кривихаща» |
Образы восточнославянской волшебной сказки | Образы восточнославянской волшебной сказки | ||
Николай Владимирович Новиков "Наука," Ленингр. отд-ние, 1974 - Всего страниц: 255 | Николай Владимирович Новиков "Наука," Ленингр. отд-ние, 1974 - Всего страниц: 255 | ||
| − | «у украинцев: Дубовик, Верни<ы>дуб, ''Щавидуб'', Кривихаща» | + | «у украинцев: Дубовик, Верни<ы>дуб, '''Щавидуб''', Кривихаща» |
| − | + | ||
===[http://archive.org/stream/kistorizvukovru02potegoog/kistorizvukovru02potegoog_djvu.txt INTERNET ARCHIVE WayBackMachine]=== | ===[http://archive.org/stream/kistorizvukovru02potegoog/kistorizvukovru02potegoog_djvu.txt INTERNET ARCHIVE WayBackMachine]=== | ||
| Рядок 54: | Рядок 37: | ||
0ГЛАВЛЕН1Е. | 0ГЛАВЛЕН1Е. | ||
4. Щавид11б и пр. (*СЕу, *с^у). 64. . | 4. Щавид11б и пр. (*СЕу, *с^у). 64. . | ||
| − | (по за) хахольками Щавидуб 64 | + | (по за) хахольками '''Щавидуб '''64 |
Щавй'дуб и пр. (*сщ *С1уу). | Щавй'дуб и пр. (*сщ *С1уу). | ||
Щавй'дуб—ши.я одного из сказочных богатырей, товарищей Котигорошка (Чуб. Тр. Этн. Эксп. в зап. Р. кр. II, 223 ел.; ср. мое соч. О мне. зн. и пр. 271; Ае. П. В. II, 703 | Щавй'дуб—ши.я одного из сказочных богатырей, товарищей Котигорошка (Чуб. Тр. Этн. Эксп. в зап. Р. кр. II, 223 ел.; ср. мое соч. О мне. зн. и пр. 271; Ае. П. В. II, 703 | ||
| − | ел; К ист. зв. III, 120). Хотя сказки прямо неговорят, во надо думать, что ремесло его не то, что у Вернидуба, оловен. Ломидрева или Валибука (бкиИ. а ОоЬв. 81оу. Роу. 87 ел.), а скор-Ве то, что у слов. М*сижел'Ьза ({Ь. 90), или того богатыря, за котораго выдает себя цыган или Балда в русс, сказках, когда заставляет думать зм'Ья или черта, что как сожмет в рук Б желЪзо, то из пего сок потечет (на самом д-Ьл-Ь он выжимает сыворотку из сыру). Может быть ''Щавидуб'' близок к Морозу-трЪскуну по в той роли, которую ему дают сказки (Ае. 1. е.), а в той, кото* рую мы видим в лЪсах: роли заставляющаго трЪщать дубы и выжимающаго из трЬщин сок, ибо: зчйвити (Чуб. хЬ. 383), т. е. зщавити сдавить; „девбня его розчавйчила (гЪ. 97), т. е. розщавичила, разможжила; ,,розщавити губу^ (я отмЪчаю по памяти), расквасить. Это посл'Ьднее знач. ведет к дальн'Ьйшбму родству слов темы щав-: *Су-ти (сунл;ти, соватв) =1=лвт. 8::аиН. У<овь. Сулица. Сблвжен1я^ кромЪ усовь^ общевзвЬотныя, во требуюиця некоторых поправок и,дополнен1Й. Так у М]кЬ Ьех. под сунжти первое значевхе е1^ипйегеу ^-е суив оружию и хттьу сунути копиям. Между Пм 1-е сунжти {сутщ сьп-!^ лить, сыпать ^) предполагает общеиндоевроп. су-у лит. зи (см. подЩавидуб), а 2-е имЪет с = лит. &х, санскр. 9= ^к. Таким же образом сближен1е совати (с=лит. зг) с скр. су 1пс1(;агеу гр. оебгсу^ М1к1. Ьех. е. у., Сиг!;.^ ошибочно. | + | ел; К ист. зв. III, 120). Хотя сказки прямо неговорят, во надо думать, что ремесло его не то, что у Вернидуба, оловен. Ломидрева или Валибука (бкиИ. а ОоЬв. 81оу. Роу. 87 ел.), а скор-Ве то, что у слов. М*сижел'Ьза ({Ь. 90), или того богатыря, за котораго выдает себя цыган или Балда в русс, сказках, когда заставляет думать зм'Ья или черта, что как сожмет в рук Б желЪзо, то из пего сок потечет (на самом д-Ьл-Ь он выжимает сыворотку из сыру). Может быть '''Щавидуб''' близок к Морозу-трЪскуну по в той роли, которую ему дают сказки (Ае. 1. е.), а в той, кото* рую мы видим в лЪсах: роли заставляющаго трЪщать дубы и выжимающаго из трЬщин сок, ибо: зчйвити (Чуб. хЬ. 383), т. е. зщавити сдавить; „девбня его розчавйчила (гЪ. 97), т. е. розщавичила, разможжила; ,,розщавити губу^ (я отмЪчаю по памяти), расквасить. Это посл'Ьднее знач. ведет к дальн'Ьйшбму родству слов темы щав-: *Су-ти (сунл;ти, соватв) =1=лвт. 8::аиН. У<овь. Сулица. Сблвжен1я^ кромЪ усовь^ общевзвЬотныя, во требуюиця некоторых поправок и,дополнен1Й. Так у М]кЬ Ьех. под сунжти первое значевхе е1^ипйегеу ^-е суив оружию и хттьу сунути копиям. Между Пм 1-е сунжти {сутщ сьп-!^ лить, сыпать ^) предполагает общеиндоевроп. су-у лит. зи (см. подЩавидуб), а 2-е имЪет с = лит. &х, санскр. 9= ^к. Таким же образом сближен1е совати (с=лит. зг) с скр. су 1пс1(;агеу гр. оебгсу^ М1к1. Ьех. е. у., Сиг!;.^ ошибочно. |
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| Рядок 67: | Рядок 51: | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|6ziu-3KmvJw}} | |
| − | + | Мультфільми українсько... : Котигорошко (1970) | |
| − | + | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
===БУГОВА СКРИНЯ=== | ===БУГОВА СКРИНЯ=== | ||
====КОТИ-ГОРОШОК, ВЕРНИГОРА І ЩАВИДУБ==== | ====КОТИ-ГОРОШОК, ВЕРНИГОРА І ЩАВИДУБ==== | ||
| − | Взяв торбу й булаву і пошов. Іде та йде. Судосився з чоловіком, а то був Вернигора; в в’юн був Коти-горошок. Пошли вони вже в двох – ідуть та йдуть. Судосились з чоловіком, а то був ''Щавидуб''. Пошли всі разом; | + | Взяв торбу й булаву і пошов. Іде та йде. Судосився з чоловіком, а то був Вернигора; в в’юн був Коти-горошок. Пошли вони вже в двох – ідуть та йдуть. Судосились з чоловіком, а то був '''Щавидуб'''. Пошли всі разом;[http://bug.clan.su/index/0-2] |
| − | http:// | + | |
| − | Пішли. І так їм добре йти: де гора на дорозі,— Вернигора перекине; де ліс,— Вернидуб виверне; де річка,— Крутивус воду одверне. От зайшли вони в такий великий ліс,— коли бачать, аж у лісі стоїть хатка. Увійшли в хатку, — нікого нема.[http:// | + | ===Українська казка КОТИГОРОШКО=== |
| + | Пішли. І так їм добре йти: де гора на дорозі,— Вернигора перекине; де ліс,— Вернидуб виверне; де річка,— Крутивус воду одверне. От зайшли вони в такий великий ліс,— коли бачать, аж у лісі стоїть хатка. Увійшли в хатку, — нікого нема. | ||
| + | [http://kazky.org.ua/zbirky/ukrajinsjki-narodni-kazky/kotyhoroszko] | ||
| + | |||
===КАЗКОВІ ІМЕНА І НАЗВИ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД: СЛОВ’ЯНО-НЕСЛОВ’ЯНСЬКИЙ КОНТЕКСТ=== | ===КАЗКОВІ ІМЕНА І НАЗВИ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД: СЛОВ’ЯНО-НЕСЛОВ’ЯНСЬКИЙ КОНТЕКСТ=== | ||
УДК 398.21:81’255.4 | УДК 398.21:81’255.4 | ||
М.А.Венгренівська | М.А.Венгренівська | ||
| − | Імена, які вказують на надзвичайні можливості персонажа – словосполучення, які складаються з двох основ: метафоризованого дієслова у другій особі однини наказового способу та іменника. Обидва компоненти в цілому виконують функцію імені та стають прізвиськами. В основному, це імена казкових богатирів: Верни-гора (Грызи-гора) – Brise-Montagne, Pousse-Montagnes; Крути-вус – Tourne-Moustaches; Вернидуб – Déracine-Chênes. Інші варіанти подібних імен: Верни-дуб, ''Щавидуб'', Кривихаща, Ломи-ліс; Верни-гора; Переверни-гора, Розсунь-гора; Зачини-вода; Товчикамінь, Сучикамінь тощо [Новиков 1974, с. 146]. У перекладах казок А. Пурра [Пурра 1959], Р. Терещенко за аналогією пропонує: Випийрічка, Гонивітер, Гризигора, Слухало. | + | Імена, які вказують на надзвичайні можливості персонажа – словосполучення, які складаються з двох основ: метафоризованого дієслова у другій особі однини наказового способу та іменника. Обидва компоненти в цілому виконують функцію імені та стають прізвиськами. В основному, це імена казкових богатирів: Верни-гора (Грызи-гора) – Brise-Montagne, Pousse-Montagnes; Крути-вус – Tourne-Moustaches; Вернидуб – Déracine-Chênes. Інші варіанти подібних імен: Верни-дуб, '''Щавидуб''', Кривихаща, Ломи-ліс; Верни-гора; Переверни-гора, Розсунь-гора; Зачини-вода; Товчикамінь, Сучикамінь тощо [Новиков 1974, с. 146]. У перекладах казок А. Пурра [Пурра 1959], Р. Терещенко за аналогією пропонує: Випийрічка, Гонивітер, Гризигора, Слухало. |
| − | СТАНІСЛАВ ГУБЕРНАЧУК | + | |
| − | === | + | ===СТАНІСЛАВ ГУБЕРНАЧУК=== |
| − | Прадавність української мови | + | ====Прадавність української мови==== |
| − | Українські героїко-фантастичні казки дають прекрасну можливість відстежити прадавні початки українських корінних імен особових, яких у казках є предостатньо: Вернигора, Вертиземля, Вирвидуб, Ведмеже Вушко, Костій, Котигорошко, Красносвіт, Кривда, Крутивус, Ломидерево, Лукомор, Перчик, Морозко, Побиван, Правда, Скороход, Слухало, Телесик, Трьомсин, Чабанець, ''Щавидуб'', Ох та ін.[http:// | + | Українські героїко-фантастичні казки дають прекрасну можливість відстежити прадавні початки українських корінних імен особових, яких у казках є предостатньо: Вернигора, Вертиземля, Вирвидуб, Ведмеже Вушко, Костій, Котигорошко, Красносвіт, Кривда, Крутивус, Ломидерево, Лукомор, Перчик, Морозко, Побиван, Правда, Скороход, Слухало, Телесик, Трьомсин, Чабанець, '''Щавидуб''', Ох та ін.[http://shron.chtyvo.org.ua/Hubernachuk_Stanisalav/Pradavnist_ukrainskoi_movy.pdf] |
| − | |||
| − | === Показові виступи відомих богатирів України === [http://provce.ck.ua/kudy-pity-na-den-mista-perelik-zahodiv/] | + | ===ФІЛЬМ ПРО БОГАТИРЯ КАРПАТ ІВАНА СИЛУ ЙДЕ ПО КРАЇНІ=== |
| + | [http://www.golos.com.ua/userfiles/image_new/2013/11/021113/film_Syla.jpg] | ||
| + | |||
| + | ===Показові виступи відомих богатирів України=== | ||
| + | [http://provce.ck.ua/kudy-pity-na-den-mista-perelik-zahodiv/] | ||
| + | |||
| + | ===Богатир Назар Павлів потягнув понад 38 тонн=== | ||
| + | |||
| + | [http://news.if.ua/news/18163.html] | ||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| Рядок 104: | Рядок 94: | ||
|} | |} | ||
| − | === Реальные богатыри былых времен === Словарь мифических богатырей [http://supercook.ru/slav/slov-mif-03.html] [[ | + | ===Українські богатирі=== |
| + | ====Українські богатирі перемогли європейських у Дніпропетровську==== | ||
| + | Четверо вітчизняних стронгменів обійшли найсильніших чоловіків Естонії, Литви, Фінляндії та Росії, - йдеться в сюжеті ТСН.19:30. Богатирі тягали 25-тонний бензовоз. Водієві тиснути на газ було суворо заборонено. Троє чоловіків голіруч протягнули вантажівку на відстань у 20 метрів швидше, ніж за 22 секунди. Цікаво, що власний результат їм не сподобався. Втім, європейська збірна залишається далеко позаду, бо чоловіки забарилися на цілих чотири секунди. Богатирі на швидкість бігали з мішками, металевими щитами, криницями та заввиграшки перекидали колеса від "БЕЛаза". Зауважимо, що кожне із них важить 360 кг. Стронгмени навіть жонглювали камʼяними кулями. | ||
| + | Богатирі зізнаються, щоб легко вправлятися з надважкими речами, замало народитися міцним. Мовляв, люди стає сильною, а не народжується. Щоб вразити силою, перед змаганнями вони багато спали та зовсім мало їли, кажуть українські богатирі. | ||
| + | Більше читайте тут: [http://tsn.ua/tsikavinki/u-dnipropetrovsku-ukrayinski-bogatiri-tyagali-25-tonnu-furu-i-peremogli-yevropeyskih-koleg-313605.html] | ||
| + | |||
| + | ====Наші спортсмени виграли чемпіонат богатирів Центральної Європи.==== | ||
| + | Українські стронгмени Костянтин Ільїн, Сергій Романчук та Сергій Топалов стали найсильнішими на чемпіонаті Центральної Європи серед команд богатирів - "Меморіалі Георгія Кірпи", - що відбувся у Львові минулого уїк-енду. Суперниками наших силачів були поляки, білоруси та словаки. У наших хлопців не виникло жодних проблем ні зі спортивним снарядом, ні з протягуванням пожежної машини. "Ми живемо в одному місті та постійно разом тренуємося, тому і розуміємо один одного з півслова", - поділився наш богатир Сергій Топалов з каналом "Зік". Від українців не відставала словацька команда, а ось білоруси спільної мови знайти не могли. Нагадаємо, що в червні у Дніпропетровську обрали найсильнішого чоловіка України. Ним став киянин Михайло Ковальчук. Більше читайте тут: [http://prosport.tsn.ua/sport/ukrayinski-bogatiri-doveli-u-lvovi-scho-naysilnishi-v-yevropi-303700.html] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ====Взяли кордон силою. Українські богатирі показали на що здатні. На кордоні із Польщею у Рава-Руській найсильніші люди влаштували богатирські ігри.==== | ||
| + | Першим до діла береться стронгмен Олег Скавиш. Цей силач може протягнути вагу до 300 кілограмів зубами. | ||
| + | Далі спробувати власні сили пропонують і дітлахам. Щоправда, лише гуртом. | ||
| + | За дітьми виходять їхні дещо старші колеги - найсильніші школярі України брати Пилип’яки. | ||
| + | А наприкінці міцність своїх рук продемонстрував і рекордсмен України Володимир Рекша. Вважає, спорт спонукає дітей до здорового способу життя. | ||
| + | А наступні богатирські ігри силачі планують влаштувати у львівських школах. Більше читайте тут:[http://galsports.com/video/ukrayinski-bohatyri-pokazaly-na-shcho-zdatni-video/25847.aspx] | ||
| + | |||
| + | ====Українські богатирі на День Незалежності в Києві==== | ||
| + | Справжнє видовище влаштували українські богатирі на День Незалежності в Києві. Перед очима в сотень глядачів столичної Троєщини дужаки з федерації стронгменів намагалися встановити одразу 2 рекорди: підняти 120-кілограмову гантелю та зсунути з місця три автовози, завважки 68 тон. | ||
| + | На свято незалежності найсильніші українці кинули виклик киянам. Будь-хто міг позмагатися з велетнями. Охочих виявилося чимало. Володимир зміг довести, що вправляється з гирею не гірше за богатирів. | ||
| + | Більше читайте тут: [http://ntn.ua/uk/news/criminal/2013/08/26/11426] | ||
| + | |||
| + | ===БОГАТИРІ СТАРОДАВНЬОЇ УКРАЇНИ=== | ||
| + | Олександра КОПАЧ [http://abetka.ukrlife.org/bohatyri_st.htm] | ||
| + | |||
| + | ===Реальные богатыри былых времен=== | ||
| + | Словарь мифических богатырей [http://supercook.ru/slav/slov-mif-03.html] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Ща]] | ||
Поточна версія на 10:26, 23 грудня 2013
Щави́дуб, -ба, м. Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы. Чуб. II. 229.
Зміст
- 1 Сучасні словники
- 2 Іноземні словники
- 3 Ілюстрації
- 4 Медіа
- 5 Цікаві факти
- 5.1 БУГОВА СКРИНЯ
- 5.2 Українська казка КОТИГОРОШКО
- 5.3 КАЗКОВІ ІМЕНА І НАЗВИ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД: СЛОВ’ЯНО-НЕСЛОВ’ЯНСЬКИЙ КОНТЕКСТ
- 5.4 СТАНІСЛАВ ГУБЕРНАЧУК
- 5.5 ФІЛЬМ ПРО БОГАТИРЯ КАРПАТ ІВАНА СИЛУ ЙДЕ ПО КРАЇНІ
- 5.6 Показові виступи відомих богатирів України
- 5.7 Богатир Назар Павлів потягнув понад 38 тонн
- 6 Ілюстрації
- 6.1 Українські богатирі
- 6.1.1 Українські богатирі перемогли європейських у Дніпропетровську
- 6.1.2 Наші спортсмени виграли чемпіонат богатирів Центральної Європи.
- 6.1.3 Взяли кордон силою. Українські богатирі показали на що здатні. На кордоні із Польщею у Рава-Руській найсильніші люди влаштували богатирські ігри.
- 6.1.4 Українські богатирі на День Незалежності в Києві
- 6.2 БОГАТИРІ СТАРОДАВНЬОЇ УКРАЇНИ
- 6.3 Реальные богатыри былых времен
- 6.1 Українські богатирі
Сучасні словники
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
«Словники України on-line»
щави́ти – дієслово недоконаного виду Відмінювання…
Іноземні словники
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
ЩАВИТЬ "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити – то же, Щавидуб – имя героя сказок. Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагает родство со scаvь "сок". Ср.щавель.
Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ
ЩАВИТЬ ЩАВИТЬ "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити – то же, Щавидуб – имя героя сказок. Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагает родство со scаvь "сок". Ср. щавель. Язык и миф: лингвистический комментарий к труду А.Н. Афанасьева "Поэтические воззрения славян на природу" «у украинцев: Дубовик, Верни<ы>дуб, Щавидуб, Кривихаща» Образы восточнославянской волшебной сказки Николай Владимирович Новиков "Наука," Ленингр. отд-ние, 1974 - Всего страниц: 255 «у украинцев: Дубовик, Верни<ы>дуб, Щавидуб, Кривихаща»
INTERNET ARCHIVE WayBackMachine
ЭТШЮЛОГИЧЕСШ Ш ДР7Г1Я ЗАМШИ. Отд'Ьдьиый оттиск из ^Русскаго Фиюлогическаго В'Ьстннка^.
ВАРШАВА. В тппогРАФШ М. Земкевичл и в. Ноаковскаго.
Краковсвое-Предм-Ьстье, К 41Г> (15).
1883.
Дозволено Цензурою. Варшава, 11 Февраля 1883 г. ЭТИМОЛОГИЧЕСКШ ЗАМЪТКИ. 0ГЛАВЛЕН1Е. 4. Щавид11б и пр. (*СЕу, *с^у). 64. . (по за) хахольками Щавидуб 64
Щавй'дуб и пр. (*сщ *С1уу). Щавй'дуб—ши.я одного из сказочных богатырей, товарищей Котигорошка (Чуб. Тр. Этн. Эксп. в зап. Р. кр. II, 223 ел.; ср. мое соч. О мне. зн. и пр. 271; Ае. П. В. II, 703 ел; К ист. зв. III, 120). Хотя сказки прямо неговорят, во надо думать, что ремесло его не то, что у Вернидуба, оловен. Ломидрева или Валибука (бкиИ. а ОоЬв. 81оу. Роу. 87 ел.), а скор-Ве то, что у слов. М*сижел'Ьза ({Ь. 90), или того богатыря, за котораго выдает себя цыган или Балда в русс, сказках, когда заставляет думать зм'Ья или черта, что как сожмет в рук Б желЪзо, то из пего сок потечет (на самом д-Ьл-Ь он выжимает сыворотку из сыру). Может быть Щавидуб близок к Морозу-трЪскуну по в той роли, которую ему дают сказки (Ае. 1. е.), а в той, кото* рую мы видим в лЪсах: роли заставляющаго трЪщать дубы и выжимающаго из трЬщин сок, ибо: зчйвити (Чуб. хЬ. 383), т. е. зщавити сдавить; „девбня его розчавйчила (гЪ. 97), т. е. розщавичила, разможжила; ,,розщавити губу^ (я отмЪчаю по памяти), расквасить. Это посл'Ьднее знач. ведет к дальн'Ьйшбму родству слов темы щав-: *Су-ти (сунл;ти, соватв) =1=лвт. 8::аиН. У<овь. Сулица. Сблвжен1я^ кромЪ усовь^ общевзвЬотныя, во требуюиця некоторых поправок и,дополнен1Й. Так у М]кЬ Ьех. под сунжти первое значевхе е1^ипйегеу ^-е суив оружию и хттьу сунути копиям. Между Пм 1-е сунжти {сутщ сьп-!^ лить, сыпать ^) предполагает общеиндоевроп. су-у лит. зи (см. подЩавидуб), а 2-е имЪет с = лит. &х, санскр. 9= ^к. Таким же образом сближен1е совати (с=лит. зг) с скр. су 1пс1(;агеу гр. оебгсу^ М1к1. Ьех. е. у., Сиг!;.^ ошибочно.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Мультфільми українсько... : Котигорошко (1970)
Цікаві факти
БУГОВА СКРИНЯ
КОТИ-ГОРОШОК, ВЕРНИГОРА І ЩАВИДУБ
Взяв торбу й булаву і пошов. Іде та йде. Судосився з чоловіком, а то був Вернигора; в в’юн був Коти-горошок. Пошли вони вже в двох – ідуть та йдуть. Судосились з чоловіком, а то був Щавидуб. Пошли всі разом;[1]
Українська казка КОТИГОРОШКО
Пішли. І так їм добре йти: де гора на дорозі,— Вернигора перекине; де ліс,— Вернидуб виверне; де річка,— Крутивус воду одверне. От зайшли вони в такий великий ліс,— коли бачать, аж у лісі стоїть хатка. Увійшли в хатку, — нікого нема. [2]
КАЗКОВІ ІМЕНА І НАЗВИ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД: СЛОВ’ЯНО-НЕСЛОВ’ЯНСЬКИЙ КОНТЕКСТ
УДК 398.21:81’255.4 М.А.Венгренівська Імена, які вказують на надзвичайні можливості персонажа – словосполучення, які складаються з двох основ: метафоризованого дієслова у другій особі однини наказового способу та іменника. Обидва компоненти в цілому виконують функцію імені та стають прізвиськами. В основному, це імена казкових богатирів: Верни-гора (Грызи-гора) – Brise-Montagne, Pousse-Montagnes; Крути-вус – Tourne-Moustaches; Вернидуб – Déracine-Chênes. Інші варіанти подібних імен: Верни-дуб, Щавидуб, Кривихаща, Ломи-ліс; Верни-гора; Переверни-гора, Розсунь-гора; Зачини-вода; Товчикамінь, Сучикамінь тощо [Новиков 1974, с. 146]. У перекладах казок А. Пурра [Пурра 1959], Р. Терещенко за аналогією пропонує: Випийрічка, Гонивітер, Гризигора, Слухало.
СТАНІСЛАВ ГУБЕРНАЧУК
Прадавність української мови
Українські героїко-фантастичні казки дають прекрасну можливість відстежити прадавні початки українських корінних імен особових, яких у казках є предостатньо: Вернигора, Вертиземля, Вирвидуб, Ведмеже Вушко, Костій, Котигорошко, Красносвіт, Кривда, Крутивус, Ломидерево, Лукомор, Перчик, Морозко, Побиван, Правда, Скороход, Слухало, Телесик, Трьомсин, Чабанець, Щавидуб, Ох та ін.[3]
ФІЛЬМ ПРО БОГАТИРЯ КАРПАТ ІВАНА СИЛУ ЙДЕ ПО КРАЇНІ
Показові виступи відомих богатирів України
Богатир Назар Павлів потягнув понад 38 тонн
Ілюстрації
|
|
|
Українські богатирі
Українські богатирі перемогли європейських у Дніпропетровську
Четверо вітчизняних стронгменів обійшли найсильніших чоловіків Естонії, Литви, Фінляндії та Росії, - йдеться в сюжеті ТСН.19:30. Богатирі тягали 25-тонний бензовоз. Водієві тиснути на газ було суворо заборонено. Троє чоловіків голіруч протягнули вантажівку на відстань у 20 метрів швидше, ніж за 22 секунди. Цікаво, що власний результат їм не сподобався. Втім, європейська збірна залишається далеко позаду, бо чоловіки забарилися на цілих чотири секунди. Богатирі на швидкість бігали з мішками, металевими щитами, криницями та заввиграшки перекидали колеса від "БЕЛаза". Зауважимо, що кожне із них важить 360 кг. Стронгмени навіть жонглювали камʼяними кулями. Богатирі зізнаються, щоб легко вправлятися з надважкими речами, замало народитися міцним. Мовляв, люди стає сильною, а не народжується. Щоб вразити силою, перед змаганнями вони багато спали та зовсім мало їли, кажуть українські богатирі. Більше читайте тут: [7]
Наші спортсмени виграли чемпіонат богатирів Центральної Європи.
Українські стронгмени Костянтин Ільїн, Сергій Романчук та Сергій Топалов стали найсильнішими на чемпіонаті Центральної Європи серед команд богатирів - "Меморіалі Георгія Кірпи", - що відбувся у Львові минулого уїк-енду. Суперниками наших силачів були поляки, білоруси та словаки. У наших хлопців не виникло жодних проблем ні зі спортивним снарядом, ні з протягуванням пожежної машини. "Ми живемо в одному місті та постійно разом тренуємося, тому і розуміємо один одного з півслова", - поділився наш богатир Сергій Топалов з каналом "Зік". Від українців не відставала словацька команда, а ось білоруси спільної мови знайти не могли. Нагадаємо, що в червні у Дніпропетровську обрали найсильнішого чоловіка України. Ним став киянин Михайло Ковальчук. Більше читайте тут: [8]
Взяли кордон силою. Українські богатирі показали на що здатні. На кордоні із Польщею у Рава-Руській найсильніші люди влаштували богатирські ігри.
Першим до діла береться стронгмен Олег Скавиш. Цей силач може протягнути вагу до 300 кілограмів зубами. Далі спробувати власні сили пропонують і дітлахам. Щоправда, лише гуртом. За дітьми виходять їхні дещо старші колеги - найсильніші школярі України брати Пилип’яки. А наприкінці міцність своїх рук продемонстрував і рекордсмен України Володимир Рекша. Вважає, спорт спонукає дітей до здорового способу життя. А наступні богатирські ігри силачі планують влаштувати у львівських школах. Більше читайте тут:[9]
Українські богатирі на День Незалежності в Києві
Справжнє видовище влаштували українські богатирі на День Незалежності в Києві. Перед очима в сотень глядачів столичної Троєщини дужаки з федерації стронгменів намагалися встановити одразу 2 рекорди: підняти 120-кілограмову гантелю та зсунути з місця три автовози, завважки 68 тон. На свято незалежності найсильніші українці кинули виклик киянам. Будь-хто міг позмагатися з велетнями. Охочих виявилося чимало. Володимир зміг довести, що вправляється з гирею не гірше за богатирів. Більше читайте тут: [10]
БОГАТИРІ СТАРОДАВНЬОЇ УКРАЇНИ
Олександра КОПАЧ [11]
Реальные богатыри былых времен
Словарь мифических богатырей [12]
![[4]](http://www.golos.com.ua/userfiles/image_new/2013/11/021113/film_Syla.jpg){kind=link}