Відмінності між версіями «Цікаво»

Поточна версія на 20:51, 22 грудня 2013

Цікаво, нар. 1) Любопытно, интересно. Се дуже цікаво. 2) Съ любопытствомъ, съ интересомъ. Цікаво слухали його. Ком. II. 68.

Сучасні словники

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ЦІКАВО 1) нар. интересно; любопытно; занимательно; занятно 2) (в знач. сказ.) интересно; любопытно; занятно

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ЦІКАВО пр., захоплююче; (дивитися) з цікавістю, з інтересом, допитливо.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Присл. до цікавий. Драма — цікаво написана, легко читається... а проте зоставляє якесь чудне враження (Панас Мирний, V, 1955, 423); Юля зуміла побудувати доповідь цікаво і змістовно (Олесь Донченко, V, 1957, 463); Ваня завжди багато і цікаво говорив (Андрій Трипільський, Дорога.., 1945, 55); Сиві малі очка бігали цікаво та свердлували Славка до самого серця (Лесь Мартович, Тв., 1954, 231); // у знач. присудк. сл. Що то за гуляння на тім грищі було превеселе! ..А що вже мені було весело та цікаво, то й не сказати! (Марко Вовчок, VI, 1956, 229); [Микита:] Але мені цікаво ось що.. Скажи мені, чим він тобі до вподоби? (Марко Кропивницький, I, 1958, 74); Чого це над квітками Схилилась дітвора? — Малим цікаво знати, Як бджілка мед збира (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 25).

2. присл., розм. З інтересом, допитливо. Біля другого воза, схилившись на шкапу, стояв ще молодий парубок і цікаво дивився на вас (Панас Мирний, IV, 1955, 311); Маруся цікаво слухала, що оповідав їй батько про шахти (Борис Грінченко, I, 1963, 376); Вартові пропустили валку, цікаво зазираючи до балагули (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 69).

Орфоепічний словник української мови

цікаво — 1) Присл. до цікавий. || у знач. присудк. сл. 2) присл., розм. З інтересом, допитливо …

Іноземні словники

Російсько-українські словники

Заба́вно – 1) уті́шно, поті́шно; 2) чу́дно́, куме́дно, ціка́во. • Это -но – (ирон.) се ціка́во. Занима́тельно – ціка́во, (приятно) уті́шно. [Уті́шно диви́тися, як ді́ти ба́вляться]. Заня́тно – уті́шно, ціка́во; см. Интере́сно. Интере́с – 1) (любознательность) ціка́вість, інтере́с, заціка́влення. [Почала́ з ціка́вістю чита́ти газе́ту (Ол. Пчілка)]. • Возбудить -ре́с к чему – ви́кликати (збуди́ти) ціка́вість (інтере́с) до чо́го. • Вызывать -ре́с у кого – заціка́влювати кого́. • Проявлять -ре́с к чему – виявля́ти ціка́вість до чо́го, бу́ти ціка́вим до чо́го; см. Интересова́ться. -ре́с к чему прошел – інтере́с (ціка́вість) до чо́го мину́в(ся). • Утратить, потерять -ре́с к чему – утра́тити інтере́с, збайдужні́ти до чо́го, (к себе у кого) збайдужі́ти кому́. [Нова́ леге́нда ще не збайдужі́ла, не спрофано́вана (Л. Укр.)]. • Чувствовать -ре́с к чему, см. Интересова́ться чем. Это не представляет для меня -ре́са – це мене́ не ціка́вить, мене́ це не обхо́дить (не касается). • С -сом – ціка́во. [Ціка́во слу́хав його́ (Київ). Ціка́во розгляда́ли портре́т (Грінч.)]; 2) (выгода, польза) інтере́с, ко́ристь, зиск (-ку). [Кла́сові інтере́си]. • В общих -сах – в спі́льних інтере́сах. • Наблюдать свой -ре́с – пильнува́ти (гляді́ти) свого́ інтере́су, дба́ти про свій інтере́с (ко́ри́сть, зиск). • В царстве -са – в ца́рстві інтере́су. • При пиковом -се – ні з чим; 3) (участие) заціка́влення, ува́га, інтере́с до ко́го, до чо́го; см. Уча́стие; 4) (процент, заработок) інте́ре́с (-су). [Фа́ктор за мали́й інте́рес ро́бить усі́ ва́ші дору́чення (Хотинщ.)]. Интере́сно – ціка́во, інтере́сно. [Він розповіда́є ду́же ціка́во (Київ). Інтере́сно було́ диви́тися (Київ)]. • -но мне знать – ціка́вий я зна́ти. [Ціка́вий я зна́ти, хто мене́ прийня́в-би (Л. Укр.)]. • -но было кому – ціка́во (інтере́сно) було́ кому́, бра́ла ціка́вість кого́. [Її́ бра́ла ціка́вість, як то вони́ тепе́р стикну́ться (Н.-Лев.)]. Любопы́тно – ціка́во, інтере́сно. [Се ду́же ціка́во! (Сл. Гр.)]. • -но мне знать – ціка́во мені́ зна́ти, ціка́вий я зна́ти. [Ціка́вий зна́ти, хто мене́ прийня́в-би (Л. Укр.). Що лю́ди про нас бала́кають, – не ціка́вий я зна́ти (Етн. Зб. II)]. • Это весьма -но – це ве́льми (ду́же) ціка́во (інтере́сно). Любопы́тство – ціка́вість; (интерес) заціка́влення (-ння), інтере́с (-су). [Але́ ціка́вість узяла́ своє́ (Н.-Лев.). Мо́жна бува́ло говори́ти з ним не без заціка́влення (Крим.)]. • Женское -во – ціка́вість жіно́ча. • С -вом – ціка́во, з заціка́вленням. [Па́рубок ціка́во диви́вся (Мирн.)]. • Возбуждать -во чьё – заціка́влювати кого́, виклика́ти чиє́ заціка́влення. • Охватило (взяло) -во – взяла́ ціка́вість кого́. • Моё -во возрастало с каждым словом рассказчика – моє́ заціка́влення бі́льшало з ко́жним оповідаче́вим сло́вом.

Ілюстрації

[1]

[2]

[3]

[4]

Медіа

[5] Е-нет