Відмінності між версіями «Цілком»
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | [http://uktdic.appspot.com/?q=Цілком]''присл''. | |
− | + | 1) У цілому вигляді, без поділу, членування на частини. || Весь, без винятку. || У всій сукупності основних ознак. || У повному складі, обсязі. | |
− | + | 2) До кінця, зовсім, абсолютно. | |
− | + | ||
− | + | ||
− | | | + | |
− | | | + | |
− | | | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | [http://sum.in.ua/s/cilkom] | |
+ | ЦІЛКОМ, ''присл.'' | ||
+ | 1. У цілому вигляді, без поділу, членування на частини. Служили у троян два брати, із них був всякий Голіаф; Широкоплечий і мордатий, І по вівці цілком глитав (Іван Котляревський, I, 1952, 238); Тільки що дочитав Кащенкову драму «Помилки».. Проковтнув, як кажуть, цілком і тепереньки от роздумую, що про неї сказати (Панас Мирний, V, 1955, 423); | ||
+ | // Весь, без винятку. Марта ревнувала Антона.. їй хотілось мати його тільки для себе, неподільно, цілком (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 305); Хоча огонь побачено ще недовго по півночі, та й досі не вдалося вгасити його цілком (Іван Франко, IV, 1950, 46); В Катеринославі міст через Дніпро був зруйнований, ремонтові його не видно було кінця.. Вирішили [робітники] працювати.. без вихідних, без спочинків, тільки щоб до приходу Першої Кінної міст був полагоджений цілком (Олесь Гончар, II, 1959, 233); | ||
+ | // У всій сукупності основних ознак. Безумовно необхідна найтвердіша влада. Ми тільки хочемо, щоб ця влада була цілком і виключно в руках більшості робітничих, солдатських і селянських депутатів (Ленін, 32, 1973, 167); | ||
+ | // У повному складі, обсязі. Решта господарства цілком оминула плечі Марусі — бабця сама несла весь тягар на собі, не допускаючи Марусю навіть до дрібниць (Гнат Хоткевич, II, 1966, 11); Ну що ж, печалитись не стану, утрачено не все цілком, і я ще відповідь дістану (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 87). | ||
+ | |||
+ | 2. До кінця, зовсім, абсолютно. [Олеся:] Пам'ятаєш, як ми колись марили, що як повиростаємо, то віддамо себе цілком на користь і підмогу людям?.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 272); Ці азбучні істини, на жаль, не цілком засвоєні нашими молодими письменниками (Василь Еллан, II, 1958, 116); Яків ловить себе на тому, що його думки про економії збігаються з думками старшого брата. Невже їхні погляди цілком тотожні? (Михайло Стельмах, I, 1962, 326); Він [хірург] цілком поринув у свою роботу, пристосовуючись до мінливого ритму моря (Василь Кучер, Голод, 1961, 431); Гогіашвілі озирнувся цілком випадково (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 350); | ||
+ | // Без винятків, повністю. Ся постать узята цілком з життя і робить враження портрета (Леся Українка, V, 1951, 43); — Слово має товариш Кузнецов. — Я коротко. Пропозицію товаришки Супрун підтримую цілком (Андрій Головко, II, 1957, 463); Охоронець пильно глянув на Дороша і, вирішивши, очевидно, що ця людина цілком заслуговує на довір'я, крикнув комусь у двір, щоб відкрили ворота (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 145). Цілком і повністю | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
Поточна версія на 18:59, 21 грудня 2013
Цілко́м, нар. 1) Цѣликомъ. По вівці цілком глитав. Котл. Ен. V. 76. Вона продала полотно цілком, а не сорочками. Лебед. у. 2) Совершенно, вовсе, вполнѣ. Три місяці цілком дощу не було. Могил. у. 3) Въ цѣлости. Вікно викопано та так і поставлено біля столу цілком. Новомоск.
Сучасні словники
[1]присл. 1) У цілому вигляді, без поділу, членування на частини. || Весь, без винятку. || У всій сукупності основних ознак. || У повному складі, обсязі. 2) До кінця, зовсім, абсолютно.
[2] ЦІЛКОМ, присл.
1. У цілому вигляді, без поділу, членування на частини. Служили у троян два брати, із них був всякий Голіаф; Широкоплечий і мордатий, І по вівці цілком глитав (Іван Котляревський, I, 1952, 238); Тільки що дочитав Кащенкову драму «Помилки».. Проковтнув, як кажуть, цілком і тепереньки от роздумую, що про неї сказати (Панас Мирний, V, 1955, 423); // Весь, без винятку. Марта ревнувала Антона.. їй хотілось мати його тільки для себе, неподільно, цілком (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 305); Хоча огонь побачено ще недовго по півночі, та й досі не вдалося вгасити його цілком (Іван Франко, IV, 1950, 46); В Катеринославі міст через Дніпро був зруйнований, ремонтові його не видно було кінця.. Вирішили [робітники] працювати.. без вихідних, без спочинків, тільки щоб до приходу Першої Кінної міст був полагоджений цілком (Олесь Гончар, II, 1959, 233); // У всій сукупності основних ознак. Безумовно необхідна найтвердіша влада. Ми тільки хочемо, щоб ця влада була цілком і виключно в руках більшості робітничих, солдатських і селянських депутатів (Ленін, 32, 1973, 167); // У повному складі, обсязі. Решта господарства цілком оминула плечі Марусі — бабця сама несла весь тягар на собі, не допускаючи Марусю навіть до дрібниць (Гнат Хоткевич, II, 1966, 11); Ну що ж, печалитись не стану, утрачено не все цілком, і я ще відповідь дістану (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 87).
2. До кінця, зовсім, абсолютно. [Олеся:] Пам'ятаєш, як ми колись марили, що як повиростаємо, то віддамо себе цілком на користь і підмогу людям?.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 272); Ці азбучні істини, на жаль, не цілком засвоєні нашими молодими письменниками (Василь Еллан, II, 1958, 116); Яків ловить себе на тому, що його думки про економії збігаються з думками старшого брата. Невже їхні погляди цілком тотожні? (Михайло Стельмах, I, 1962, 326); Він [хірург] цілком поринув у свою роботу, пристосовуючись до мінливого ритму моря (Василь Кучер, Голод, 1961, 431); Гогіашвілі озирнувся цілком випадково (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 350); // Без винятків, повністю. Ся постать узята цілком з життя і робить враження портрета (Леся Українка, V, 1951, 43); — Слово має товариш Кузнецов. — Я коротко. Пропозицію товаришки Супрун підтримую цілком (Андрій Головко, II, 1957, 463); Охоронець пильно глянув на Дороша і, вирішивши, очевидно, що ця людина цілком заслуговує на довір'я, крикнув комусь у двір, щоб відкрили ворота (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 145). Цілком і повністю