Відмінності між версіями «Волокно»

Поточна версія на 20:23, 20 грудня 2013

Волокно, -на, с. Волокно. Ум. Волоконце. Прибігав, прибігав козлик під віконце: ой чи тчуть, чи прядуть дівки волоконце. Нп.

Сучасні словники

Волокно

ВОЛОКНО, а, сер.

1. Тонка непрядена нитка рослинного, мінерального або штучного походження, що використовується як сировина в текстильному виробництві і т. ін. Волокна дикоростучих рослин (кропиви, конопель, льону та ін.) йшли на виготовлення одягу і сітей (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 38); // збірн. Сукупність таких ниток. Як заробить [Мотря] конопель, — то й добре. Помочить їх, висушить, витіпа: костриця на топливо, волокно на прядиво (Панас Мирний, II, 1954, 46); Велике майбутнє у штучних і синтетичних волокон, які заміняють бавовну, шерсть і шовк (Наука і життя, 6, 1958, 12).

2. перев. мн. Витягнута в довжину клітина людської, тваринної або рослинної тканини. Більша частина нервових волокон у маленьких дітей ще не вкрита білою мієліновою оболонкою (Шкільна гігієна, 1954, 51); Батько їхав на хутір дістати берестка на колодки для коліс. Найкраща порода: волокна в берестку так покручені, що колодка ніколи не трісне (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 26).

Волоконце

ВОЛОКОНЦЕ, я, сер.

Зменш. до волокно 1. — Сидіте, прядіте, Дівки, волоконце (Павло Чубинський, V, 1874, 109); Кажуть у селі, що в неї [Докії] з-під пальців просте волоконце стає срібною ниткою (Михайло Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 179); * Образно. Потім ми заглянем до зорі в віконце, зірка-пряха вділить срібне волоконце (Леся Українка, III, 1952, 207).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

• Волокно , матеріали з Вікіпедії.

• Синтетичне волокно, матеріали з Вікіпедії.

• Штучне волокно , матеріали з Вікіпедії.

• Волокна

1) Волокна текстильні натуральні - тонкі волокна рослинного, тваринного або мінерального походження. Складаються в основному з органічних і неорганічних високомолекулярних сполук. В. рослинного походження утворюються в насінні (бавовнику), стеблах (льону, конопель, кенафу, джуту), листі (абаки, сизалю) та плодах (койри) рослин. Найпоширеніші В. рослинного походження - з бавовни й льону. З бавовняної та лляної пряжі виробляють побутові й тех. тканини, трикотаж, з бавовни - вату тощо. З грубостеб-лових (конопель, джуту, кенафу) та жорстколистяних (абаки, сизалю) В. виготовляють тарні тканини, канатно-вірьовочні вироби. B. тваринного походження одержують з волосяного покриву (вовни) овець, кіз, верблюдів та ін. тварин або з коконів (шовку) шовкопрядів. Вовна є сировиною для валяльно-повстяного, а вовняна пряжа - для текст. і трикот. виробн. Шовк-сирець використовують безпосередньо або після скручування гол. чин. для виготовлення тканин. В. мінерального походження утворюються в гірських породах та лаві. До них належить, напр., азбестове (див. Азбест) волокно, пряжа якого йде на вироблення вогнестійких, фільтрувальних та ін. тех. тканин. К. М. Козенко.

2) Волокна хімічні - волокна, що їх формують з природних або синтетичних високомолекулярних сполук. Розрізняють хім. В. штучні й синтетичні. Штучні хім. В. одержують з органічних природних високомолекулярних сполук -целюлози, білків рослинного та тваринного походження. Серед них найпоширеніші ті, що виготовлені на основі целюлози (див. Ацетилцелюлоза, Віскоза), їх застосовують для виробн. тканин і корду, авто-і авіапокришок. У зв'язку з тим, що штучні В. є малопроникними для повітря і вологи, їх здебільшого використовують у суміші з бавовною або натуральною вовною. Синтетичні В. одержують з синтетичних полімерів: поліамідів, поліефірів, поліакрилонітрилу, поліуретанів, полівінілхлориду, поліетилену, поліпропілену тощо. Вони міцніші за натуральні (в сухому і мокрому стані), мають низьку гігроскопічність, високу стійкість до хім. реагентів, дії мікроорганізмів тощо. Проте синтетичні В. ще менш гігієнічні, ніж штучні (напр., здатні електризуватися). В різних країнах найпоширеніші синтетичні В. мають неоднакові назви (див. табл.). У пром-сті хім. В. випускають у вигляді моноволокна (одиничне волокно великої довжини), філаментних ниток (пучок, що складається з великої кількості тонких і дуже довгих волокон, з'єднаних за допомогою скручування), штапельного В. (короткі відрізки тонких волокон). Крім того, є хім. В. спец. призначення: антибактеріальні й антигрибкові, негорючі, іонообмінні та ін. Іноді до хім. В. відносять також В., одержані з неорганічних сполук (скляні, металеві та ін.). Див. також Хімічних волокон промисловість, Текстильна промисловість, Трикотажна промисловість. Літ.: Грищенко А. 3. Автоматизация в производстве химических волокон. К., 1968; Роговин 3. А. Основы химии и технологии химических волокон, т. 1 - 2. М., 1974. 8. В. Анохін.

Джерела та література

Зовнішні посилання