Відмінності між версіями «Корінь»
(Створена сторінка: '''Ко́рінь, -ня, '''''м. ''Корень. ''Камінь росте без коріня. ''Ном. Ум. '''Корінець, корінчик. '''''Сх...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ко́рінь, -ня, '''''м. ''Корень. ''Камінь росте без коріня. ''Ном. Ум. '''Корінець, корінчик. '''''Схотілась буря і зломила деревце бідне з корінцем. ''Гліб. ''Хріну корінчик. ''Г. Барв. 66. Ув. '''Коріни́ще. '''''Істовк собі головище об дубове корінище. ''Нп. | '''Ко́рінь, -ня, '''''м. ''Корень. ''Камінь росте без коріня. ''Ном. Ум. '''Корінець, корінчик. '''''Схотілась буря і зломила деревце бідне з корінцем. ''Гліб. ''Хріну корінчик. ''Г. Барв. 66. Ув. '''Коріни́ще. '''''Істовк собі головище об дубове корінище. ''Нп. | ||
[[Категорія:Ко]] | [[Категорія:Ко]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | [http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%8C '''Корінь'''] | ||
| + | ''-реня, ч''. | ||
| + | |||
| + | 1) Частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами. || Деревина або речовина цієї частини рослини. || Підземна частина деяких рослин (моркви, буряків, петрушки тощо), що її вживають у їжу. | ||
| + | •• | ||
| + | Соло́дкий ко́рінь — те саме, що солоде́ць. локриця. | ||
| + | •• | ||
| + | Вирива́ти з корі́нням кого, що — знищувати, викорінювати, усувати кого-, що-небудь. | ||
| + | •• | ||
| + | Диви́тися в ко́рінь — заглиблюватися в сутність справи. | ||
| + | •• | ||
| + | Пуска́ти ко́рінь — надовго оселятися, міцно осідати де-небудь (про людину). | ||
| + | •• | ||
| + | Руба́ти під ко́рінь кого, що — підривати основу існування кого-, чого-небудь. | ||
| + | 2) Частина зуба, волоса, нігтя тощо, яка міститься в тілі. | ||
| + | •• | ||
| + | Ко́рінь зу́ба — частина зуба, розміщена в зубній альвеолі. | ||
| + | •• | ||
| + | Ко́рінь леге́ні — сукупність анатомічних утворень, до яких належать головний бронх, легенева артерія, легеневі вени, бронхіальні артерії і вени та ін. | ||
| + | •• | ||
| + | Ко́рінь язика́ — задня частина язика, повернута до глотки. | ||
| + | 3) ''перен''. Початок, походження чого-небудь. || Основа, джерело, головна причина чого-небудь. | ||
| + | •• | ||
| + | В (у) ко́рені — у самій основі, цілком. | ||
| + | 4) ''грам''. Головна частина слова (без афіксів), що виражає його основне (лексичне) значення й не поділяється на морфеми. | ||
| + | 5) ''мат''. Величина, яка з піднесенням її до певного ступеня дає дане число. Квадратний корінь. | ||
Версія за 21:46, 19 грудня 2013
Ко́рінь, -ня, м. Корень. Камінь росте без коріня. Ном. Ум. Корінець, корінчик. Схотілась буря і зломила деревце бідне з корінцем. Гліб. Хріну корінчик. Г. Барв. 66. Ув. Коріни́ще. Істовк собі головище об дубове корінище. Нп.
Сучасні словники
Корінь -реня, ч.
1) Частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами. || Деревина або речовина цієї частини рослини. || Підземна частина деяких рослин (моркви, буряків, петрушки тощо), що її вживають у їжу. •• Соло́дкий ко́рінь — те саме, що солоде́ць. локриця. •• Вирива́ти з корі́нням кого, що — знищувати, викорінювати, усувати кого-, що-небудь. •• Диви́тися в ко́рінь — заглиблюватися в сутність справи. •• Пуска́ти ко́рінь — надовго оселятися, міцно осідати де-небудь (про людину). •• Руба́ти під ко́рінь кого, що — підривати основу існування кого-, чого-небудь. 2) Частина зуба, волоса, нігтя тощо, яка міститься в тілі. •• Ко́рінь зу́ба — частина зуба, розміщена в зубній альвеолі. •• Ко́рінь леге́ні — сукупність анатомічних утворень, до яких належать головний бронх, легенева артерія, легеневі вени, бронхіальні артерії і вени та ін. •• Ко́рінь язика́ — задня частина язика, повернута до глотки. 3) перен. Початок, походження чого-небудь. || Основа, джерело, головна причина чого-небудь. •• В (у) ко́рені — у самій основі, цілком. 4) грам. Головна частина слова (без афіксів), що виражає його основне (лексичне) значення й не поділяється на морфеми. 5) мат. Величина, яка з піднесенням її до певного ступеня дає дане число. Квадратний корінь.
