Відмінності між версіями «Кобила»
(Створена сторінка: '''Кобила, -ли, '''''ж. ''1) Кобыла. ''Норовиста як кобила. ''Ном. № 2672. ''Старій кобилі не брикаться...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кобила, -ли, '''''ж. ''1) Кобыла. ''Норовиста як кобила. ''Ном. № 2672. ''Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. ''Ном. № 8888. 2) Скамья на высокихъ ножкахъ, употребляемая при мазаньѣ стѣнъ и потолковъ. 3) Скамья или подмостки, на которыхъ наказываютъ кнутами преступниковъ. 4) Бревно, на которомъ кожевники развѣшиваютъ кожу для выработки и для сушки. Вас. 157. 5) У горшечниковъ: круглый или кубическій комъ глины, вѣсомъ отъ 8 до 30 пудовъ, составленный изъ слѣпленныхъ вмѣстѣ отдѣльныхъ шаровъ мокрой глины. Вас. 178. 6) Названіе шестерки трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 466. Ум. '''Кобилка.''' | '''Кобила, -ли, '''''ж. ''1) Кобыла. ''Норовиста як кобила. ''Ном. № 2672. ''Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. ''Ном. № 8888. 2) Скамья на высокихъ ножкахъ, употребляемая при мазаньѣ стѣнъ и потолковъ. 3) Скамья или подмостки, на которыхъ наказываютъ кнутами преступниковъ. 4) Бревно, на которомъ кожевники развѣшиваютъ кожу для выработки и для сушки. Вас. 157. 5) У горшечниковъ: круглый или кубическій комъ глины, вѣсомъ отъ 8 до 30 пудовъ, составленный изъ слѣпленныхъ вмѣстѣ отдѣльныхъ шаровъ мокрой глины. Вас. 178. 6) Названіе шестерки трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 466. Ум. '''Кобилка.''' | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358237.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]=== | ||
+ | КОБИЛА | ||
+ | |||
+ | приши́й коби́лі хвіст, несхв., жарт. Зайвий, непотрібний. Була й новинка Карпенкова — “Суєта”. Перші три акти добрі, а четвертий — приший кобилі хвіст (Панас Мирний); — Хто я в “Сугаклії”? Голова чи, може, приший кобилі хвіст? (С. Добровольський); // Не вартий уваги. (Максим:) Цілісінький день ви собі удвох балакаєте, а за вами слідком човгає щось таке, ніби теж скидається на людину, а ви його вважаєте чи за приший хвіст кобилі, чи за німого?.. (М. Кропивницький). | ||
+ | |||
+ | соба́ці (псу, коби́лі) під хвіст, вульг. Даремно, марно, без позитивних наслідків. — І нам з вами з нього, живого, ніякої користі. За його голову ні шеляга. Сам з’явився. А клопоту? Готовий процес, стільки старань — і собаці під хвіст (Б. Харчук); — Усе, про що ми говорили, пішло кобилі під хвіст. Треба іншу думати думу (М. Стельмах). | ||
+ | |||
+ | сон рябо́ї коби́ли. Нісенітниця, безглуздя, дурниця. — Чи ти, чоловіче, сон рябої кобили розказуєш, чи дороги питаєш? (М. Коцюбинський); А спозаранку почав (Гаманюк) стукати в двері і вимагати, щоб його негайно повели до слідчого. Вартовий пожартував: — Розкажеш сон рябої кобили? (М. Ю. Тарновський); — А чому вона синаша свого в чабани не посилає?.. — А тому, що в нього нахил до радіотехніки. Здібності, ви це розумієте? — Сон рябої кобили все це, — каже він (О. Гончар). рябо́ї коби́ли сон. Ото ще говорить! Рябої кобили сон розказує (Укр.. присл..); — Справедливий устрій общини — це ваша фантазія! — вигукнув молодогромадівець.— Рябої кобили сон! — додав другий (Ф. Бурлака). | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/kobyla Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | КОБИЛА, и, жін. | ||
+ | 1. Самка жеребця; лошиця. Готова дуга й удила, недостає тільки візочка та кобили (Номис, 1864, № 14307); Стриножені жеребці дзвінко іржали біля кобили (Олександр Довженко, I, 1958, 242); Кінця невидно ярмаркові. Там, чути, циган розхвалює якусь шкапу: — Добра кобила! День біжить — три дні лежить! Море перескочить — хвоста не замочить! (Олесь Гончар, I, 1959, 44); * У порівняннях. — Вранці буджу, буджу, кричу, кричу, а вона [невістка] вивернеться на полу, здорова, як кобила, та тільки сопе... (Нечуй-Левицький, II, 1956, 288) | ||
+ | ♦ Приший кобилі хвіст — про того, хто не відіграє ніякої ролі; про те, що зайве, непотрібне, не має ніякого значення. — Хто я в «Сугаклії»? Голова чи може приший кобилі хвіст? (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 244); Сон рябої кобили — нісенітниця, дурниця. [Риндичка:] Сниться мені, що я молода та така хороша, хоч з лиця воду пий. [Старшина:] Ну, це ти почала розказувати сон рябої кобили (Марко Кропивницький, I, 1958, 507). | ||
+ | 2. перен., вульг. Про високу на зріст огрядну жінку. Пріська озирнулася, — то говорив Грицько.. — І дочка в неї кобила, і сама — то тільки збіднилася (Панас Мирний, III, 1954, 63); — Сусідоньки! Давайте, голубоньки, зборемо її [Олену] гуртом. Я сама не в силах шелихвістку повалити. Здорова кобила! (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 58). | ||
+ | 3. Те саме, що кінь 3. Ще, правда, були в степу, крім ракет, спортивний «козел», «кобила», волейбольний майданчик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 301). | ||
+ | 4. У дореволюційній Росії — лава, на якій тілесно карали засуджених. Все добро пропало! Ані щетинки не осталось, Пропав і я; та не в шинку, А на кобилі (Тарас Шевченко, II, 1953, 251); Кат положив її [Солоху] на кобилу й почав прив'язувати голову, руки й ноги (Панас Мирний, I, 1954, 70). | ||
+ | 5. р HYPERLINK "http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=135861"ідко. Те саме, що козла 2, 3. | ||
+ | |||
+ | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
+ | КОБИ́ЛА (самиця коня), КОБИ́ЛИ́ЦЯ рідше; ЛОШИ́ЦЯ (молода самиця). - Хе-хе.. - похитав він головою. - Немає кобили. Привела вчора лошатко, а сама... Осколок доконав... Пропала кобилиця (І. Багмут); Засідлана гніда лошиця Ясногорської, піднявши голову, стиха кудись іржала (О. Гончар). | ||
+ | ===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=135861 “Орфографічний словник українськлї мови”]=== | ||
+ | кобила | ||
+ | кобила 1 | ||
+ | іменник жіночого роду, істота | ||
+ | лошиця | ||
+ | |||
+ | кобила 2 | ||
+ | іменник жіночого роду | ||
+ | колода | ||
+ | |||
+ | ===[http://language.br.com.ua/%D0%BA%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F/ Словник української мови]=== | ||
+ | Кобилиця і, ж., рідко. 1. Те саме, що кобила 1; лошиця. Він нанявся.. три кобилиці пасти (Сл. Гр.); Немає кобили. Привела вчора лошатко, а сама… Осколок доконав… Пропала кобилиця… (Багмут, Опов., 1959, 109) | ||
+ | 2. перев. ми. Те саме, що козла 2. Дівчата , обстругували стіни,— які з долу, які з кобилиць угорі (Головко, II, 1957, 98). | ||
+ | |||
+ | ===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B0 Матеріал з Вікісловника]=== | ||
+ | Семантичні властивості | ||
+ | Значення | ||
+ | 1. cамка жеребця; лошиця ◆ немає прикладів застосування. | ||
+ | 2. перен. про високу на зріст огрядну жінку. | ||
+ | 3. у дореволюційній Росії – лава, на якій тілесно карали засуджених | ||
+ | Споріднені слова | ||
+ | зменш.-пестливі. форми: кобилочка | ||
+ | іменники: кобилина, кобилиця | ||
+ | прикметники: кобилячий | ||
+ | дієслова: | ||
+ | прислівники: | ||
+ | |||
+ | ===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/kobyla.70765/ ТЛУМАЧ]=== | ||
+ | /Українсько-російський словник/ | ||
+ | КОБИЛА 1) кобыла, кобылица 2) спорт.; ист. кобыла 3) (подставка) козлы | ||
+ | |||
+ | /Словник синонімів Караванського/ | ||
+ | КОБИЛА кобилиця, кобильчина; (молода) лошиця | ||
+ | |||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | Коби́ла — самка свійського коня | ||
+ | Кобила — на початку 19 століття — колода, до якої прив'язували засудженого на покарання різками[1] | ||
+ | Кобила — гора в Українських Карпатах (Закарпатська область) | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%BA%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B0&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] === | ||
+ | Кобы́ла – | ||
+ | 1) коби́ла, коби́ли́ця, лоши́ця, (ув.) коби́лище, (презр.) кобиля́ка; (годовалая) стригу́ха, стрижа́чка, (бесплодная) комо́нниця, (выкидывающая плод) змі́тка. [Норови́ста, як коби́ла (Номис). Як коро́ва за теля́м, як лоши́ця за лоша́м (Чуб. I)]. | ||
+ | • Из -был да в клячи – був воло́м, та став кізло́м; був коли́сь орі́х, а тепе́р свисту́н. | ||
+ | • Ты -лу кнутом, а -ла хвостом – йому́ те, а він своє́; | ||
+ | 2) (доска, на кот. наказывали кнутом преступника) коби́ла, ко́[і́]зли (-зел и -злів); | ||
+ | 3) (у скорняков) коби́ла, коби́ли́ця. | ||
+ | |||
+ | ===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_slovar_krylova/k_19/kobyla_5.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]=== | ||
+ | КОБЫЛА | ||
+ | Вероятно, является однокоренным со словом конь, а оба восходят к той же основе, что и латинское cabo – "мерин". | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=%D0%BA%D0%BE%D0%B1%D1%8B%D0%BB%D0%B0&from=ru&to=xx&submitFormSearch=%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B8&stype=0 Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | КОБЫЛА — КОБЫЛА, кобылица (caballus, cheval?), самка лошади, матка; бранное кляча, лошаденка; кобылица, матка, для приплоду. Из кобыл, да в клячи. Всякий цыган свою кобылу хвалит. Кобыла не лошадь, баба не человек. Сколько кобылке ни прыгать, а быть в… … | ||
+ | Толковый словарь Даля | ||
+ | 2 кобыла — См. лошадь бережая кобыла, жеребая кобыла... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. кобыла кобылица Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык … | ||
+ | Словарь синонимов | ||
+ | 3 КОБЫЛА — КОБЫЛА, кобылы, жен. 1. Лошадь самка. 2. перен. О грубой, рослой женщине (вульг., бран.). 3. Род скамьи, к которой прежде привязывали подвергаемых телесному наказанию (ист.). 4. Перекладина, укрепленная на высоких подставках с мягким, обычно… … | ||
+ | Толковый словарь Ушакова | ||
+ | 4 КОБЫЛА — КОБЫЛА, ы, жен. 1. Самка лошади. Жерёбая к. Пожалел волк кобылу: оставил хвост да гриву (посл.). 2. перен. О рослой, нескладной женщине (прост. пренебр.). Экая ты к.! 3. В старину: скамья, к к рой привязывали подвергаемого телесному наказанию. •… … | ||
+ | Толковый словарь Ожегова | ||
+ | 5 КОБЫЛА — (греч. kabalus). 1) самка лошади. 2) брус со шкивом для отдачи якоря. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … | ||
+ | Словарь иностранных слов русского языка | ||
+ | 6 Кобыла — В Викисловаре есть статья «кобыла» У этого слова есть следующие значения: Кобыла самка лошади. Андрей Кобыла московский боярин. Кобыла Вис река в России … | ||
+ | Википедия | ||
+ | 7 КОБЫЛА — Из кобыл да в клячи. Народн. Ирон. О человеке, променявшем лучшее место на худшее. ДП, 469; ЯОС 4, 133; СРНГ 13, 339. Только кобыл драть. Твер. Неодобр. О грубом, невежливом человеке. СРНГ 14, 18. Необъезженная кобыла. Прост. Неодобр. О | ||
+ | |||
+ | ===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-70545.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]=== | ||
+ | 1) Самка жеребця; лошиця. | ||
+ | 2) перен., вульг. Про високу на зріст огрядну жінку. | ||
+ | 3) Те саме, що кінь 3). | ||
+ | 4) У дореволюційній Росії – лава, на якій тілесно карали засуджених. | ||
+ | 5) рідко. Те саме, що козла 2), 3). | ||
+ | |||
+ | ===[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B0 Викисловарь]=== | ||
+ | Этимология | ||
+ | Этимология | ||
+ | Происходит от праслав. *koby, от кот. берут начало: ст.-слав. кобыла (греч. ἵππος), русск. кобыла, кобылка, укр. коби́лка «грудная кость у птиц; название ряда инструментов», коби́ла «кобыла», болг. коби́ла, сербохорв. ко̀била, словенск. kobíla, чешск., словацк. kоbуlа, польск. kоbуłа, в.-луж. kоbłа, н.-луж. kоbуłа, полабск. küöbö́la. Разграничение слов кобыла, конь и комонь неоправданно. Праслав. *koby — по-видимому, стар. основа на -n, соответствующая лат. саbō, -ōnis «caballus». Образование *koby-la аналогично mоgу-lа, а основа на -у — как ст.-слав. камы. Далее можно говорить о родстве с лат. caballus «конь, мерин», греч. καβάλλης ̇ἐργάτης ἵππος (Гесихий). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кобила_1.jpg|x140px]] [http://eslovnik.com/img/1280493731_107534729_1---24--1280493731.jpg] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кобила_2.jpg|x140px]] [http://s41.radikal.ru/i093/1202/5f/fe59436e748a.jpg] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кобила_3.jpg|x140px]] [http://img16.slando.ua/images_slandocomua/111496311_4_644x461_prodatsya-kobila-zhivotnye_rev001.jpg] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кобила4.jpg|x140px]] [http://img12.slando.ua/images_slandocomua/117488077_2_644x461_kobila-nedorogo-fotografii.jpg] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|Vlrshi5_bBs }} Українська кобила | ||
+ | |||
+ | [http://www.pisni.org.ua/songsvideo/2224777.html] Українські пісні | ||
+ | |||
+ | [http://www.pisni.org.ua/songs/518807.html] Українські пісні | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===[http://kazky.org.ua/zbirky/viljchova/vovk-i-kobyla Українська казка: Вовк і кобила]=== | ||
+ | |||
+ | ===[http://www.eco-live.com.ua Екологія]=== | ||
+ | |||
+ | ===[http://vertur.io.ua/album368910 Гора Біла Кобила]=== | ||
+ | |||
+ | ===[http://proridne.org/folklore/tales/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C.html Українска народна казка: Кобила і недвідь]=== | ||
+ | |||
+ | |||
[[Категорія:Ко]] | [[Категорія:Ко]] |
Версія за 21:03, 19 грудня 2013
Кобила, -ли, ж. 1) Кобыла. Норовиста як кобила. Ном. № 2672. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. Ном. № 8888. 2) Скамья на высокихъ ножкахъ, употребляемая при мазаньѣ стѣнъ и потолковъ. 3) Скамья или подмостки, на которыхъ наказываютъ кнутами преступниковъ. 4) Бревно, на которомъ кожевники развѣшиваютъ кожу для выработки и для сушки. Вас. 157. 5) У горшечниковъ: круглый или кубическій комъ глины, вѣсомъ отъ 8 до 30 пудовъ, составленный изъ слѣпленныхъ вмѣстѣ отдѣльныхъ шаровъ мокрой глины. Вас. 178. 6) Названіе шестерки трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 466. Ум. Кобилка.
Зміст
- 1 СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія
- 2 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- 3 «Словники України on-line»
- 4 “Орфографічний словник українськлї мови”
- 5 Словник української мови
- 6 Матеріал з Вікісловника
- 7 ТЛУМАЧ
- 8 Матеріал з Вікіпедії
- 9 Іноземні словники
- 10 Ілюстрації
- 11 Медіа
- 12 Цікаві факти
СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія
КОБИЛА
приши́й коби́лі хвіст, несхв., жарт. Зайвий, непотрібний. Була й новинка Карпенкова — “Суєта”. Перші три акти добрі, а четвертий — приший кобилі хвіст (Панас Мирний); — Хто я в “Сугаклії”? Голова чи, може, приший кобилі хвіст? (С. Добровольський); // Не вартий уваги. (Максим:) Цілісінький день ви собі удвох балакаєте, а за вами слідком човгає щось таке, ніби теж скидається на людину, а ви його вважаєте чи за приший хвіст кобилі, чи за німого?.. (М. Кропивницький).
соба́ці (псу, коби́лі) під хвіст, вульг. Даремно, марно, без позитивних наслідків. — І нам з вами з нього, живого, ніякої користі. За його голову ні шеляга. Сам з’явився. А клопоту? Готовий процес, стільки старань — і собаці під хвіст (Б. Харчук); — Усе, про що ми говорили, пішло кобилі під хвіст. Треба іншу думати думу (М. Стельмах).
сон рябо́ї коби́ли. Нісенітниця, безглуздя, дурниця. — Чи ти, чоловіче, сон рябої кобили розказуєш, чи дороги питаєш? (М. Коцюбинський); А спозаранку почав (Гаманюк) стукати в двері і вимагати, щоб його негайно повели до слідчого. Вартовий пожартував: — Розкажеш сон рябої кобили? (М. Ю. Тарновський); — А чому вона синаша свого в чабани не посилає?.. — А тому, що в нього нахил до радіотехніки. Здібності, ви це розумієте? — Сон рябої кобили все це, — каже він (О. Гончар). рябо́ї коби́ли сон. Ото ще говорить! Рябої кобили сон розказує (Укр.. присл..); — Справедливий устрій общини — це ваша фантазія! — вигукнув молодогромадівець.— Рябої кобили сон! — додав другий (Ф. Бурлака).
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КОБИЛА, и, жін. 1. Самка жеребця; лошиця. Готова дуга й удила, недостає тільки візочка та кобили (Номис, 1864, № 14307); Стриножені жеребці дзвінко іржали біля кобили (Олександр Довженко, I, 1958, 242); Кінця невидно ярмаркові. Там, чути, циган розхвалює якусь шкапу: — Добра кобила! День біжить — три дні лежить! Море перескочить — хвоста не замочить! (Олесь Гончар, I, 1959, 44); * У порівняннях. — Вранці буджу, буджу, кричу, кричу, а вона [невістка] вивернеться на полу, здорова, як кобила, та тільки сопе... (Нечуй-Левицький, II, 1956, 288) ♦ Приший кобилі хвіст — про того, хто не відіграє ніякої ролі; про те, що зайве, непотрібне, не має ніякого значення. — Хто я в «Сугаклії»? Голова чи може приший кобилі хвіст? (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 244); Сон рябої кобили — нісенітниця, дурниця. [Риндичка:] Сниться мені, що я молода та така хороша, хоч з лиця воду пий. [Старшина:] Ну, це ти почала розказувати сон рябої кобили (Марко Кропивницький, I, 1958, 507). 2. перен., вульг. Про високу на зріст огрядну жінку. Пріська озирнулася, — то говорив Грицько.. — І дочка в неї кобила, і сама — то тільки збіднилася (Панас Мирний, III, 1954, 63); — Сусідоньки! Давайте, голубоньки, зборемо її [Олену] гуртом. Я сама не в силах шелихвістку повалити. Здорова кобила! (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 58). 3. Те саме, що кінь 3. Ще, правда, були в степу, крім ракет, спортивний «козел», «кобила», волейбольний майданчик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 301). 4. У дореволюційній Росії — лава, на якій тілесно карали засуджених. Все добро пропало! Ані щетинки не осталось, Пропав і я; та не в шинку, А на кобилі (Тарас Шевченко, II, 1953, 251); Кат положив її [Солоху] на кобилу й почав прив'язувати голову, руки й ноги (Панас Мирний, I, 1954, 70). 5. р HYPERLINK "http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=135861"ідко. Те саме, що козла 2, 3.
«Словники України on-line»
КОБИ́ЛА (самиця коня), КОБИ́ЛИ́ЦЯ рідше; ЛОШИ́ЦЯ (молода самиця). - Хе-хе.. - похитав він головою. - Немає кобили. Привела вчора лошатко, а сама... Осколок доконав... Пропала кобилиця (І. Багмут); Засідлана гніда лошиця Ясногорської, піднявши голову, стиха кудись іржала (О. Гончар).
“Орфографічний словник українськлї мови”
кобила кобила 1 іменник жіночого роду, істота лошиця
кобила 2 іменник жіночого роду колода
Словник української мови
Кобилиця і, ж., рідко. 1. Те саме, що кобила 1; лошиця. Він нанявся.. три кобилиці пасти (Сл. Гр.); Немає кобили. Привела вчора лошатко, а сама… Осколок доконав… Пропала кобилиця… (Багмут, Опов., 1959, 109) 2. перев. ми. Те саме, що козла 2. Дівчата , обстругували стіни,— які з долу, які з кобилиць угорі (Головко, II, 1957, 98).
Матеріал з Вікісловника
Семантичні властивості Значення 1. cамка жеребця; лошиця ◆ немає прикладів застосування. 2. перен. про високу на зріст огрядну жінку. 3. у дореволюційній Росії – лава, на якій тілесно карали засуджених Споріднені слова зменш.-пестливі. форми: кобилочка іменники: кобилина, кобилиця прикметники: кобилячий дієслова: прислівники:
ТЛУМАЧ
/Українсько-російський словник/ КОБИЛА 1) кобыла, кобылица 2) спорт.; ист. кобыла 3) (подставка) козлы
/Словник синонімів Караванського/ КОБИЛА кобилиця, кобильчина; (молода) лошиця
Матеріал з Вікіпедії
Коби́ла — самка свійського коня Кобила — на початку 19 століття — колода, до якої прив'язували засудженого на покарання різками[1] Кобила — гора в Українських Карпатах (Закарпатська область)
Іноземні словники
Російсько-українські словники
Кобы́ла – 1) коби́ла, коби́ли́ця, лоши́ця, (ув.) коби́лище, (презр.) кобиля́ка; (годовалая) стригу́ха, стрижа́чка, (бесплодная) комо́нниця, (выкидывающая плод) змі́тка. [Норови́ста, як коби́ла (Номис). Як коро́ва за теля́м, як лоши́ця за лоша́м (Чуб. I)]. • Из -был да в клячи – був воло́м, та став кізло́м; був коли́сь орі́х, а тепе́р свисту́н. • Ты -лу кнутом, а -ла хвостом – йому́ те, а він своє́; 2) (доска, на кот. наказывали кнутом преступника) коби́ла, ко́[і́]зли (-зел и -злів); 3) (у скорняков) коби́ла, коби́ли́ця.
Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ
КОБЫЛА Вероятно, является однокоренным со словом конь, а оба восходят к той же основе, что и латинское cabo – "мерин".
Словари и энциклопедии на Академике
КОБЫЛА — КОБЫЛА, кобылица (caballus, cheval?), самка лошади, матка; бранное кляча, лошаденка; кобылица, матка, для приплоду. Из кобыл, да в клячи. Всякий цыган свою кобылу хвалит. Кобыла не лошадь, баба не человек. Сколько кобылке ни прыгать, а быть в… … Толковый словарь Даля 2 кобыла — См. лошадь бережая кобыла, жеребая кобыла... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. кобыла кобылица Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык … Словарь синонимов 3 КОБЫЛА — КОБЫЛА, кобылы, жен. 1. Лошадь самка. 2. перен. О грубой, рослой женщине (вульг., бран.). 3. Род скамьи, к которой прежде привязывали подвергаемых телесному наказанию (ист.). 4. Перекладина, укрепленная на высоких подставках с мягким, обычно… … Толковый словарь Ушакова 4 КОБЫЛА — КОБЫЛА, ы, жен. 1. Самка лошади. Жерёбая к. Пожалел волк кобылу: оставил хвост да гриву (посл.). 2. перен. О рослой, нескладной женщине (прост. пренебр.). Экая ты к.! 3. В старину: скамья, к к рой привязывали подвергаемого телесному наказанию. •… … Толковый словарь Ожегова 5 КОБЫЛА — (греч. kabalus). 1) самка лошади. 2) брус со шкивом для отдачи якоря. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка 6 Кобыла — В Викисловаре есть статья «кобыла» У этого слова есть следующие значения: Кобыла самка лошади. Андрей Кобыла московский боярин. Кобыла Вис река в России … Википедия 7 КОБЫЛА — Из кобыл да в клячи. Народн. Ирон. О человеке, променявшем лучшее место на худшее. ДП, 469; ЯОС 4, 133; СРНГ 13, 339. Только кобыл драть. Твер. Неодобр. О грубом, невежливом человеке. СРНГ 14, 18. Необъезженная кобыла. Прост. Неодобр. О
Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов
1) Самка жеребця; лошиця. 2) перен., вульг. Про високу на зріст огрядну жінку. 3) Те саме, що кінь 3). 4) У дореволюційній Росії – лава, на якій тілесно карали засуджених. 5) рідко. Те саме, що козла 2), 3).
Викисловарь
Этимология Этимология Происходит от праслав. *koby, от кот. берут начало: ст.-слав. кобыла (греч. ἵππος), русск. кобыла, кобылка, укр. коби́лка «грудная кость у птиц; название ряда инструментов», коби́ла «кобыла», болг. коби́ла, сербохорв. ко̀била, словенск. kobíla, чешск., словацк. kоbуlа, польск. kоbуłа, в.-луж. kоbłа, н.-луж. kоbуłа, полабск. küöbö́la. Разграничение слов кобыла, конь и комонь неоправданно. Праслав. *koby — по-видимому, стар. основа на -n, соответствующая лат. саbō, -ōnis «caballus». Образование *koby-la аналогично mоgу-lа, а основа на -у — как ст.-слав. камы. Далее можно говорить о родстве с лат. caballus «конь, мерин», греч. καβάλλης ̇ἐργάτης ἵππος (Гесихий).
Ілюстрації
[1] | [2] | [3] | [4] |
Медіа
Українська кобила[5] Українські пісні
[6] Українські пісні