Відмінності між версіями «Дерево»
| (не показані 27 проміжних версій 6 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== Словник Б. Д. Грінченка == | == Словник Б. Д. Грінченка == | ||
| + | '''Дерево, -ва, '''''с. ''Дерево. ''На похиле дерево і кози скачуть. ''Ном. № 4076. ''На один раз не зітнеш дерева. ''Ном. № 5585. '''Дерево загнати'''. Занозить занозу. Харьк. г. '''Боже дерево '''= '''Біждерево. '''Вх. Пч. І. 8. '''Сердешне дерево'''. = '''Сердешник 1. '''Шух. [. 76. Ум. '''Деревце, деревиченько, деревонько. '''Грин. ІІІ. 185. АД. І. 38. Грин. ІІІ. 10. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | == | + | ==Сучасні словники== |
| − | ДЕРЕВО, а, сер. | + | '''ДЕРЕВО''', а, сер. |
| − | 1. Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високі дерева на краю лісу махали до вітру віттям, немов зачіпали його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); Вулиці і шляхи обсаджено декоративними і плодовими деревами (Озеленення колгоспного села, 1955, 4); * Образно. Твердження, буцімто розвиток літератури, розвиток письменності підтинає під корінь квітуче дерево народної поезії, цілком безпідставні (Максим Рильський, III, 1956, 143); * У порівняннях. Дома | + | 1.Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високі дерева на краю лісу махали до вітру віттям, немов зачіпали його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); Вулиці і шляхи обсаджено декоративними і плодовими деревами (Озеленення колгоспного села, 1955, 4); * Образно. Твердження, буцімто розвиток літератури, розвиток письменності підтинає під корінь квітуче дерево народної поезії, цілком безпідставні (Максим Рильський, III, 1956, 143); * У порівняннях. Дома, не вечерявши, Рідкодуб зрізаним деревом упав на ліжко (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 231); // тільки одн. Зрізані стовбури цієї рослини, очищені від гілля; колоди. Десь понабували й дерева: такого понавертали, що піщани аж жахалися... На післязавтрього загадали чоловікам теє дерево обтісувати (Панас Мирний, II, 1954, 95). Родовідне дерево — таблиця у вигляді дерева, що вказує на розгалуження роду, сім'ї; схеми родоводу. За деревами [й] лісу не бачити (не видно) — піклуючись про що-небудь окреме, другорядне, не помічати загального, основного. |
| − | // тільки одн. Зрізані стовбури цієї рослини, очищені від гілля; колоди. Десь понабували й дерева: такого понавертали, що піщани аж жахалися... На післязавтрього загадали чоловікам теє дерево обтісувати (Панас Мирний, II, 1954, 95). | + | 2.тільки одн. Матеріал з цієї рослини, що йде на будівництво та різні вироби. — Це майстерні. Оце тут з дерева виробляють всячину — і вози, і колеса, мебель всяку, вікна (Панас Мирний, IV, 1955, 329); Залізо і мідь, глина і пісок, вода і повітря, дерево і гас — все це різні речовини (Фізика, II, 1957, 30); // перен. Про бездушну, тупу людину. На Варенцова нема надії. Дерево та ще й дубове (Тарас Шевченко, VI, 1957, 170); Висміяний професором.., сідав [Микола] на парту, «дерево на дерево», як говорив панотець Павло (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 270). |
| − | + | (Словник української мови: в 11 томах.- Том 2, 1971. — С. 246). | |
| − | + | ||
| − | + | '''ДЕРЕВО''' - багаторічна судинна рослина із здерев'янілим гол. пагоном, який називають стовбуром; бічні пагони (товсті - суки і тонші - гілки) утворюють крону; д. живуть довго, напр., дуб понад 1000 років, секвоя понад 4000, остиста арізонська сосна до 4600 років, і досягають вис. понад 100 м, як-от секвоя, евкаліпт; д. належать переважно до голкових голонасінних, двосім'ядольних покритонасінних, тропічних папоротей, саговників та односім'ядольних пальм.(Словопедія.Універсальний словник-енциклопедія). | |
| − | + | ||
| − | '''ДЕРЕВО'''... | + | '''ДЕРЕВО''' |
| + | #не бачити за дере́вами лі́су. Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.., справедливо відзначає перш за все те, що ці письменники за деревами не бачать лісу (М. Рильський). | ||
| + | #плюва́ти / наплюва́ти з висо́кого де́рева. Не варто зважати на що-небудь. — Це лукаве дівчисько не може нічого цікавого знати про нього, а якщо й знає, то напевно якісь бабські плітки, на які йому плювати з високого дерева (Ірина Вільде). | ||
| + | #руба́ти (рі́зати) під ко́рінь кого, що. Підривати основу існування кого-, чого-небудь. — Мене (Задніпровський) ріже під корінь (М. Стельмах); Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд). руба́ти де́рево під са́мий ко́рінь. Ісус узявся до діла набагато рішучіше, заходившись рубати дерево під самий корінь. Щоправда, й він часом звертається до священного тексту, спростовуючи .. фарисейські приписи (З журналу). | ||
| + | #як ли́сту на де́реві кого, чого. Велика, незліченна кількість кого-, чого-небудь; дуже багато. — То вже й нема гайдамаків у вас там? — Чому нема? Ого!.. Нас як листу на дереві (Г. Хоткевич). | ||
| + | (Словопедія. Фразеологічний словник української мови). | ||
| − | + | Дерево – іменник середнього роду | |
| + | (Орфографічний словник) | ||
| − | + | ==Ілюстрації== | |
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Derevo1.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Derevo2.jpg|x200px]] | ||
| + | |} | ||
| − | = | + | <div align="right"></div> |
| − | + | ||
| − | |||
| − | |||
| − | + | <h3><center>Це цікаво знати!</center></h3> | |
| + | <hr> | ||
| + | На світі існує цукеркове дерево -дерево родини крушинових, поширене в Індії, Китаї, Японії і т. ін., осі суцвіть якого, розростаючись, стають м'ясистими й солодкими ... | ||
| + | червоне дерево - тип та синтаксичні властивості: черво́не де́рево Усталене словосполучення. Використовується як іменна група. Вимова : Семантичні властивості ... [http://video.yandex.ua/#!/search?text=%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83&where=all&filmId=NBBFphzj8gE Дерево роду] [http://www.youtube.com/watch?feature=player_detailpage&v=Wp4h52l4kWY Казочка "Дерево щастя"] | ||
| − | + | '''''Легенда про сосну''''' | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | Жила в лісі маленька пташка, злі мисливці поранили їй крило. Бідолашна не знала як бути - адже незабаром зима, а вона не може полетіти, щоб спастися від холодів. І тоді попросила пташка захисту у берези, дуба та верби. Але всі вони відмовили бідній пташці. Проте сосна, ялина та ялівець приютили поранену птаху, закривши її своїми голками... Цар холоду — Мороз, побачив це та наказав із берези, дуба та верби — зірвати листя на зиму! А сосну, ялинку та ялівець пожаліти і не чіпати — вони добрі! З тієї пори сосна цілий рік не скидає своєї хвої, і радує людей незмінною красою. | |
| − | + | '''''Легенда про березу''''' | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| + | У незапам'ятні часи над сивим Дніпром жив молодий і ставний красень Доброслав. Був він один у матері-вдови, то ж стара жінка мала його за єдину опору в житті, за єдину надію і втіху. | ||
| + | Уже й одружувати хлопця прийшов час, уже й пригледіла мати синові пару, а собі невістку, молоду, гарну дівчину Любаву. | ||
| + | Та сталося лихо: напали на рідну землю вороги. І пішов Доброслав із княжою раттю проти супостата. Серце материнське кров’ю обливалося за сином, сльози туманили старі очі. А син у січах кривавих відстоював рідну землю, захищав і материнську старість і молодість своєї нареченоюї Любави. | ||
| + | Якось почула стара мати кінське іржання під ворітьми. В надії і тривозі вийшла з хати і побачила сивого коня, на якому син поїхав битися з ворогами. Осідланий, стояв він під ворітьми без вершника і жалібно, мовби когось оплакуючи, іржав. | ||
| + | Усе зрозуміла мати, заплакала гірко, схилилася на ворота в тузі. Цілу ніч отак стояла, а на ранок побачили люди на тім місці білокоре дерево. І тому мабуть, що хата вдовина стояла при самім березі, то й назвали те дерево березою. | ||
| + | Від материного доброго серця має береза багато цілющих ліків. З лікувальною метою використовуються бруньки, листя, кора та сік берези. | ||
| − | [ | + | |
| + | <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> | ||
| + | #Рубцов Л.И.Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре /Л.И. Рубцов - К.: Наук. думка, 1977 - 77.120.111.244 | ||
| + | #Поліщук Н.А. Створення єдиного розвивального екологічного середовища в дошкільному навчальному закладі / Н.А. Поліщук - Пед. пошук, 2010 - archive.nbuv.gov.ua | ||
| + | #Власенко Л. Генеалогічне дерево роду Павла Чубинського /Л.Власенко // Література, фольклор, проблеми поетики. Наукове видання.-Вип.32. - КНУ ім. Т.Шевченка, 1999.- С.97-100. archive.nbuv.gov.ua | ||
| + | #Орлова Е.О.Родословие как содержательный аспект культурологической подготовки учителя начальной школы / Е.О. Орлова // Педагогическое образование и наука. Науч.-метод. журнал МАНПО. – 2008.-№5.-С.105-107. gendocs.ru | ||
| + | |||
| + | ==Інтернет-джерела== | ||
| + | |||
| + | #Дерево – матеріал із [http://uk.wiktionary.org/wiki/Головна_сторінка ВІКІСЛОВНИКА] | ||
| + | #Легенди – матеріал з сайту [http://irinakvitneva.blogspot.com/ "Квітневий настрій"] | ||
| + | |||
| + | Педагогічний інститут | ||
Поточна версія на 17:52, 18 грудня 2013
Зміст
Словник Б. Д. Грінченка
Дерево, -ва, с. Дерево. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4076. На один раз не зітнеш дерева. Ном. № 5585. Дерево загнати. Занозить занозу. Харьк. г. Боже дерево = Біждерево. Вх. Пч. І. 8. Сердешне дерево. = Сердешник 1. Шух. [. 76. Ум. Деревце, деревиченько, деревонько. Грин. ІІІ. 185. АД. І. 38. Грин. ІІІ. 10.
Сучасні словники
ДЕРЕВО, а, сер.
1.Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високі дерева на краю лісу махали до вітру віттям, немов зачіпали його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); Вулиці і шляхи обсаджено декоративними і плодовими деревами (Озеленення колгоспного села, 1955, 4); * Образно. Твердження, буцімто розвиток літератури, розвиток письменності підтинає під корінь квітуче дерево народної поезії, цілком безпідставні (Максим Рильський, III, 1956, 143); * У порівняннях. Дома, не вечерявши, Рідкодуб зрізаним деревом упав на ліжко (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 231); // тільки одн. Зрізані стовбури цієї рослини, очищені від гілля; колоди. Десь понабували й дерева: такого понавертали, що піщани аж жахалися... На післязавтрього загадали чоловікам теє дерево обтісувати (Панас Мирний, II, 1954, 95). Родовідне дерево — таблиця у вигляді дерева, що вказує на розгалуження роду, сім'ї; схеми родоводу. За деревами [й] лісу не бачити (не видно) — піклуючись про що-небудь окреме, другорядне, не помічати загального, основного. 2.тільки одн. Матеріал з цієї рослини, що йде на будівництво та різні вироби. — Це майстерні. Оце тут з дерева виробляють всячину — і вози, і колеса, мебель всяку, вікна (Панас Мирний, IV, 1955, 329); Залізо і мідь, глина і пісок, вода і повітря, дерево і гас — все це різні речовини (Фізика, II, 1957, 30); // перен. Про бездушну, тупу людину. На Варенцова нема надії. Дерево та ще й дубове (Тарас Шевченко, VI, 1957, 170); Висміяний професором.., сідав [Микола] на парту, «дерево на дерево», як говорив панотець Павло (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 270). (Словник української мови: в 11 томах.- Том 2, 1971. — С. 246).
ДЕРЕВО - багаторічна судинна рослина із здерев'янілим гол. пагоном, який називають стовбуром; бічні пагони (товсті - суки і тонші - гілки) утворюють крону; д. живуть довго, напр., дуб понад 1000 років, секвоя понад 4000, остиста арізонська сосна до 4600 років, і досягають вис. понад 100 м, як-от секвоя, евкаліпт; д. належать переважно до голкових голонасінних, двосім'ядольних покритонасінних, тропічних папоротей, саговників та односім'ядольних пальм.(Словопедія.Універсальний словник-енциклопедія).
ДЕРЕВО
- не бачити за дере́вами лі́су. Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.., справедливо відзначає перш за все те, що ці письменники за деревами не бачать лісу (М. Рильський).
- плюва́ти / наплюва́ти з висо́кого де́рева. Не варто зважати на що-небудь. — Це лукаве дівчисько не може нічого цікавого знати про нього, а якщо й знає, то напевно якісь бабські плітки, на які йому плювати з високого дерева (Ірина Вільде).
- руба́ти (рі́зати) під ко́рінь кого, що. Підривати основу існування кого-, чого-небудь. — Мене (Задніпровський) ріже під корінь (М. Стельмах); Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд). руба́ти де́рево під са́мий ко́рінь. Ісус узявся до діла набагато рішучіше, заходившись рубати дерево під самий корінь. Щоправда, й він часом звертається до священного тексту, спростовуючи .. фарисейські приписи (З журналу).
- як ли́сту на де́реві кого, чого. Велика, незліченна кількість кого-, чого-небудь; дуже багато. — То вже й нема гайдамаків у вас там? — Чому нема? Ого!.. Нас як листу на дереві (Г. Хоткевич).
(Словопедія. Фразеологічний словник української мови).
Дерево – іменник середнього роду (Орфографічний словник)
Ілюстрації
|
|
Це цікаво знати!
На світі існує цукеркове дерево -дерево родини крушинових, поширене в Індії, Китаї, Японії і т. ін., осі суцвіть якого, розростаючись, стають м'ясистими й солодкими ... червоне дерево - тип та синтаксичні властивості: черво́не де́рево Усталене словосполучення. Використовується як іменна група. Вимова : Семантичні властивості ... Дерево роду Казочка "Дерево щастя"
Легенда про сосну
Жила в лісі маленька пташка, злі мисливці поранили їй крило. Бідолашна не знала як бути - адже незабаром зима, а вона не може полетіти, щоб спастися від холодів. І тоді попросила пташка захисту у берези, дуба та верби. Але всі вони відмовили бідній пташці. Проте сосна, ялина та ялівець приютили поранену птаху, закривши її своїми голками... Цар холоду — Мороз, побачив це та наказав із берези, дуба та верби — зірвати листя на зиму! А сосну, ялинку та ялівець пожаліти і не чіпати — вони добрі! З тієї пори сосна цілий рік не скидає своєї хвої, і радує людей незмінною красою.
Легенда про березу
У незапам'ятні часи над сивим Дніпром жив молодий і ставний красень Доброслав. Був він один у матері-вдови, то ж стара жінка мала його за єдину опору в житті, за єдину надію і втіху. Уже й одружувати хлопця прийшов час, уже й пригледіла мати синові пару, а собі невістку, молоду, гарну дівчину Любаву. Та сталося лихо: напали на рідну землю вороги. І пішов Доброслав із княжою раттю проти супостата. Серце материнське кров’ю обливалося за сином, сльози туманили старі очі. А син у січах кривавих відстоював рідну землю, захищав і материнську старість і молодість своєї нареченоюї Любави. Якось почула стара мати кінське іржання під ворітьми. В надії і тривозі вийшла з хати і побачила сивого коня, на якому син поїхав битися з ворогами. Осідланий, стояв він під ворітьми без вершника і жалібно, мовби когось оплакуючи, іржав. Усе зрозуміла мати, заплакала гірко, схилилася на ворота в тузі. Цілу ніч отак стояла, а на ранок побачили люди на тім місці білокоре дерево. І тому мабуть, що хата вдовина стояла при самім березі, то й назвали те дерево березою. Від материного доброго серця має береза багато цілющих ліків. З лікувальною метою використовуються бруньки, листя, кора та сік берези.
Рекомендовані джерела
- Рубцов Л.И.Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре /Л.И. Рубцов - К.: Наук. думка, 1977 - 77.120.111.244
- Поліщук Н.А. Створення єдиного розвивального екологічного середовища в дошкільному навчальному закладі / Н.А. Поліщук - Пед. пошук, 2010 - archive.nbuv.gov.ua
- Власенко Л. Генеалогічне дерево роду Павла Чубинського /Л.Власенко // Література, фольклор, проблеми поетики. Наукове видання.-Вип.32. - КНУ ім. Т.Шевченка, 1999.- С.97-100. archive.nbuv.gov.ua
- Орлова Е.О.Родословие как содержательный аспект культурологической подготовки учителя начальной школы / Е.О. Орлова // Педагогическое образование и наука. Науч.-метод. журнал МАНПО. – 2008.-№5.-С.105-107. gendocs.ru
Інтернет-джерела
- Дерево – матеріал із ВІКІСЛОВНИКА
- Легенди – матеріал з сайту "Квітневий настрій"
Педагогічний інститут
