Відмінності між версіями «Їда»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Їда, -ди, '''''ж. ''= '''Їжа. '''''Хліб та вода, то козацька їда. ''Ном. № 12276. ''Той його гостит їдами...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Їда, -ди, '''''ж. ''= '''Їжа. '''''Хліб та вода, то козацька їда. ''Ном. № 12276. ''Той його гостит їдами, питєм. ''Гн. II. 177.  
 
'''Їда, -ди, '''''ж. ''= '''Їжа. '''''Хліб та вода, то козацька їда. ''Ном. № 12276. ''Той його гостит їдами, питєм. ''Гн. II. 177.  
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
'''Словник української мови'''
 +
 +
ЇДА, и, жін.
 +
 +
1. Дія за значенням їсти 1. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка, III, 1952, 667); Марусяк саме в сю хвилю їв щось. Ґаздині ніяково було перебивати їду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 194); — Щось апетиту нема. — А ти їж: апетит, приходить під час їди (Андрій Головко, I, 1957, 459).
 +
 +
2. розм., рідко. Те саме, що їжа 1. — А вареники — се ж найкраща їда! — додав він (Панас Мирний, IV, 1955, 364); — Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж із неї за користь? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112).
 +
 +
'''Словник України'''
 +
 +
їда́ – іменник жіночого роду
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 +
 
[[Категорія:Ід,Їд]]
 
[[Категорія:Ід,Їд]]

Версія за 14:16, 12 грудня 2013

Їда, -ди, ж. = Їжа. Хліб та вода, то козацька їда. Ном. № 12276. Той його гостит їдами, питєм. Гн. II. 177.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови

ЇДА, и, жін.

1. Дія за значенням їсти 1. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка, III, 1952, 667); Марусяк саме в сю хвилю їв щось. Ґаздині ніяково було перебивати їду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 194); — Щось апетиту нема. — А ти їж: апетит, приходить під час їди (Андрій Головко, I, 1957, 459).

2. розм., рідко. Те саме, що їжа 1. — А вареники — се ж найкраща їда! — додав він (Панас Мирний, IV, 1955, 364); — Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж із неї за користь? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112).

Словник України

їда́ – іменник жіночого роду

Ілюстрації

[[Зображення:|x140px]] [[Зображення:|x140px]] [[Зображення:|x140px]] [[Зображення:|x140px]]

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання