Відмінності між версіями «Безліч»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Длорпаепнролджюл.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | ||
Версія за 14:06, 12 грудня 2013
І. Безліч, нар. Множество, безъ счету. Ось море в тебе широко-просторе, там безліч гаду, безліч риботвору. К. Псал. 237.
ІІ. Безліч, -чі, ж. Множество, безчисленное множество. Літа його — безліченная безліч. К. Іов. 81. От і лічи таку безліч! Ком. І. 50. Як нам назвати ту безліч усяких мук, що в нас приймали мученики й мучениці за своє рідне слово? К. Хп. 126.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови
БЕЗЛІЧ, і, жін. Дуже велика, незліченна кількість кого-, чого-небудь. Акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223); Була то, правду кажучи, звичайна крамарська буда, яких безліче Італії (Леся Українка, III, 1952, 740); Крізь відчинені вікна струмував мішаний різкий дух безлічі його улюблених квітів (Леонід Смілянський, Пов. і опов., 1949, 41).
Словник України
бе́зліч – іменник жіночого роду
Ілюстрації
|
[[Зображення:|x140px]] | [[Зображення:|x140px]] | [[Зображення:|x140px]] |
