Відмінності між версіями «Скипетро»
(→Сучасні словники) |
(→Цікаві факти) |
||
| (не показані 11 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | [http://slovopedia.org.ua/ | + | ===[http://slovopedia.org.ua/42/53409/290096.html Словник іншомовних слів Мельничука]=== |
| + | |||
| + | СКІПЕТР | ||
| + | скі́петр | ||
| + | (грец. σκηπτρον) | ||
| + | берло, прикрашене дорогоцінним камінням, різьбленням, знак влади монарха. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скипетро 1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скипетро2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скипетро3.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|enVFCu0u1NM}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | == | + | [http://www.religion.in.ua/main/analitica/5083-skipetr-derzhava-i-partkvitok.html Скіпетр, держава і партквиток] |
| + | |||
| + | [http://dreambook.in.ua/son/skipetr/ Тлумачення сну «Скіпетр»] | ||
| + | |||
| + | [http://antenna.com.ua/ru/news/12195.html Ескізний проект Повного Герба України] | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | |||
| + | Сакралізація влади – повсюдна справа. Походить термін від латинського «сакрум» (велична святиня). Головна психологічна особливість обожнювання влади – не в розширенні її можливостей, а у встановленні ритуальних заборон. Здавна люди стикалися з полярними силами природи, могутніми і непізнаваними. Ті енергетичні місця, де людина могла стикатися з цими силами, захищали спеціальними ритуальними заборонами. Християнство лише адаптувало цю традицію. | ||
| + | акральний володар – це провідник між світом людей та вищими силами. Через нього можна апелювати до надприродного, і через нього виходити у вищі світи, які можна назвати світом богів, божеств, або політиків. | ||
| − | + | Сакральні суспільства почали гинути з переходом до раціональної, логічної системи мислення. Для Європи це XVIII століття, поширення ідей Просвітництва. У Росії – 1917-й, крах імператорської влади. У Японії – вересень 1945-го. Чому в Україні цей феномен потроху оживає? | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
Поточна версія на 09:26, 12 грудня 2013
Скипетро, -ра, с. Скипетръ. Тепер ми всі царі, що землю осягнули під вічне скипетро науки да культури. К. Дз. 13.
Зміст
Сучасні словники
Словник іншомовних слів Мельничука
СКІПЕТР скі́петр (грец. σκηπτρον) берло, прикрашене дорогоцінним камінням, різьбленням, знак влади монарха.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Ескізний проект Повного Герба України
Цікаві факти
Сакралізація влади – повсюдна справа. Походить термін від латинського «сакрум» (велична святиня). Головна психологічна особливість обожнювання влади – не в розширенні її можливостей, а у встановленні ритуальних заборон. Здавна люди стикалися з полярними силами природи, могутніми і непізнаваними. Ті енергетичні місця, де людина могла стикатися з цими силами, захищали спеціальними ритуальними заборонами. Християнство лише адаптувало цю традицію. акральний володар – це провідник між світом людей та вищими силами. Через нього можна апелювати до надприродного, і через нього виходити у вищі світи, які можна назвати світом богів, божеств, або політиків.
Сакральні суспільства почали гинути з переходом до раціональної, логічної системи мислення. Для Європи це XVIII століття, поширення ідей Просвітництва. У Росії – 1917-й, крах імператорської влади. У Японії – вересень 1945-го. Чому в Україні цей феномен потроху оживає?
