Відмінності між версіями «Сирівець»
(→Див. також) |
(→Цікаві факти) |
||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
| + | |||
| + | Сирівець (хлібний квас) - один з найпоширеніших і найулюбеніших в Україні традиційних напоїв. Квас - давній напій, відомий ше з літописів часів Київської Русі: "Повесть временных лет" свідчить, що на святі з приводу перемоги над печенігами і відкриття церкви св. Преобаження у 996 р. князь Володимир наказав спорядити вози, накласти на них хліб, м'ясо, рибу, різні плоди, мед у діжках і квас та розвозити по місту з благодійними цілями. Відрізняли кваси "черстві" й "викислі" ("черствими" у давньогруському побуті називали свіжі кваси). Багато згадок про сирівець і в пізніших джерелах. Котляревський пише: "І кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець...", "Дідона рано схопилась, пила з похмілля сирівець". | ||
| + | |||
| + | У 18-20 ст. сирівець виготовляли у такий спосіб: підсмажений житній хліб заливали окропом, охоллджували до кімнатної температури, додавали шматок хлібного розчину або дріжджі, накривали й лишали на кілька днів у теплому місці, стежачи, щоб він не перекисав; перед вживанням квас відціджували; готовий квас розливали у пляшки, закорковували й зберігали у погребі. Деякі господині розчин заміняли запареним і охолодженим хмелем. | ||
| + | |||
| + | Нарізаний шматками черствий житній хліб злегка підсушують (зарум'янюють) в духовці, всипають 2/3 призначеного для приготування квасу житнього борошна, запарюють окропом, накривають густою тканиною і залишають на добу. 1/3 взятого житнього борошна розбавляють теплою водою, вливають дріжджі і залишають в теплому місці на добу. Цю масу (опару) вливають в посудину з хлібом, добре розмішують і доливають теплою водою. Через кілька днів квас готовий для споживання. | ||
| + | |||
| + | Квас зберігають у прохолодному місці, доливаючи його в міру витрачання водою. | ||
| + | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
Поточна версія на 13:59, 11 грудня 2013
Сирівець, -вцю и -вця, м. 1) Хлѣбный квасъ. Чуб. VII. 446. І кубками пили сливянку, мед, пиво, бражку, сирівець. Котл. 2) = Сириця. 3) мн. Сирівці. То-же, что и постоли, но изъ сыромятной кожи съ шерстью. Шух. І. 120.
Зміст
Сучасні словники
Українсько-російський словник
СИРІВЕЦЬ 1) квас (хлебный); обл. сыровец 2) спец. сырьё
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Сирівець (стародавня українська кухня)
Цікаві факти
Сирівець (хлібний квас) - один з найпоширеніших і найулюбеніших в Україні традиційних напоїв. Квас - давній напій, відомий ше з літописів часів Київської Русі: "Повесть временных лет" свідчить, що на святі з приводу перемоги над печенігами і відкриття церкви св. Преобаження у 996 р. князь Володимир наказав спорядити вози, накласти на них хліб, м'ясо, рибу, різні плоди, мед у діжках і квас та розвозити по місту з благодійними цілями. Відрізняли кваси "черстві" й "викислі" ("черствими" у давньогруському побуті називали свіжі кваси). Багато згадок про сирівець і в пізніших джерелах. Котляревський пише: "І кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець...", "Дідона рано схопилась, пила з похмілля сирівець".
У 18-20 ст. сирівець виготовляли у такий спосіб: підсмажений житній хліб заливали окропом, охоллджували до кімнатної температури, додавали шматок хлібного розчину або дріжджі, накривали й лишали на кілька днів у теплому місці, стежачи, щоб він не перекисав; перед вживанням квас відціджували; готовий квас розливали у пляшки, закорковували й зберігали у погребі. Деякі господині розчин заміняли запареним і охолодженим хмелем.
Нарізаний шматками черствий житній хліб злегка підсушують (зарум'янюють) в духовці, всипають 2/3 призначеного для приготування квасу житнього борошна, запарюють окропом, накривають густою тканиною і залишають на добу. 1/3 взятого житнього борошна розбавляють теплою водою, вливають дріжджі і залишають в теплому місці на добу. Цю масу (опару) вливають в посудину з хлібом, добре розмішують і доливають теплою водою. Через кілька днів квас готовий для споживання.
Квас зберігають у прохолодному місці, доливаючи його в міру витрачання водою.
