Відмінності між версіями «Тоня»
(→Джерела та література) |
|||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
{{#ev:youtube|P9wf32OW0d0}} | {{#ev:youtube|P9wf32OW0d0}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | |||
| − | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
Версія за 10:42, 11 грудня 2013
То́ня, -ні, ж. 1) Тоня, мѣсто гдѣ ловятъ рыбу. Браун. 43. 2) Место, где тонутъ, небезопасное место. Шейк.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТОНЯ, і, жін.
1. Ділянка водоймища, звичайно з розчищеним дном для ловлення риби неводом. В прозорій тоні цілими стадами плавали звільна великі клені (Іван Франко, VI, 1951, 309); В шинку вже пиячили нетяги, що працювали в будень по тонях, і жваво обговорювали останні події (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 459); Ми, скориставшись запрошенням ланкового, вирішили пройти тоню в їх човні (Радянська Україна, 17.V 1961, 3).
2. Невід з рибою; улов риби, добутий під час одного закидання невода. — Я було й собі йду з рибалками, сплю в курені, а цілий день вештаюсь, кмічу, як рибалки тягнуть тоню, гуляю на волі (Нечуй-Левицький, V, 1966, 165); — Отам далі починається вже Дніпро, а от, бачите, ледве мріє церква — то Білозерка, а ото — Станіслав. Колись тут батько з сином рибалили та зачепили таку тоню, що ледве витягли (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 45).
Ілюстрації
|
|
|
|
