Відмінності між версіями «Діяльність»

Версія за 09:33, 11 грудня 2013

Діяльність, -ности, ж?. Дѣятельность. Г. Барв. 347.

Сучасні словники

Словник української мови

Діяльність – іменник, жіночий рід, неістота, III відміна.

Тлумачення

1. Застосування своєї праці до чого-небудь. У формі кравецтва, які в формі ткацтва, затрачується людська робоча сила. Отже, обидві ці діяльності мають спільний характер людської праці.. (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. I, 1952, 64); — Я й люблю хатнє господарство. А більшої й кращої діяльності не можу знайти для себе на селі, хоч би й хотіла... (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 83); // Праця, дії людей у якій-небудь галузі. Хо слухає, як молодий лікар розгортає плани своєї лікарської та просвітньої діяльності на селі, де має замір оселитись (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 172); У своїй літературно-критичній та публіцистичній діяльності Микола Гаврилович Чернишевський багато уваги приділяв питанням мистецтва (Про мистецтво театру, 1954, 75).
2. Функціонування, діяння органів живого організму. Відомо, що при недостатній діяльності надниркових залоз шкіра набирає бронзового кольору (Як запобігти заразним хворобам шкіри, 1957, 6); Об'єктом дослідження визначного фізіолога [І. Павлова] та його школи була психічна діяльність (Наука і життя, 1, 1958, 37); // Робота, функціонування якоїсь організації, установи, машини і т. ін. Дуже порадували б мене сповістивши, чи видавництво існує, чи припинило свою діяльність (Панас Мирний, V, 1955, 433); Діяльність «Міжнародного товариства», яке обладнувало, за ідеєю Маркса, пролетарів усіх країн, мала величезне значення в розвитку робітничого руху (Ленін. 2, 1948, 12).
3. Виявлення сили, енергії чого-небудь. Діяльність текучих вод залежить від форм поверхні (Фізична географія, 5, 1956, 111)

Словотворення: діяльність → діяльності

Українсько-російський словник: деятельность; подвижность; підприємницька діяльність — предпринимательская деятельность; поле діяльності — поле деятельности, книжн.

Словник синонімів: дія, (широка) акція, розм. операція, уроч. чин.

Діяльність — це процес взаємодії людини з довкіллям, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, яка виникла внаслідок появи потреби.

Людська діяльність — процес (процеси) активної взаємодії суб'єкта з об'єктом, під час якого суб'єкт задовольняє будь-які свої потреби, досягає мети. Діяльністю можна назвати будь-яку активність людини, якій вона сама надає деякий сенс. Діяльність характеризує свідому сторону особистості людини (на відміну від поведінки).Приміром, якщо людина йде по пустелі і потіє від спеки, це не діяльність, це рефлекторна дія. Але якщо ця людина — актор, що знімається в рекламі дезодоранту, і в даній сцені він повинен спітніти, тому що так написано в сценарії, потіння стає для нього цілком осмисленим дією і тому перетворюється в діяльність.

Діяльність можна розділити на етапи. Можна виділити в якості етапів

1. Процес залучення в діяльність;
2. Процес ціле покладання;
3. Процес проектування дій;
4. Процес здійснення дій;
5. Процес аналізу результатів дій і порівняння їх з поставленими цілями.

Типи діяльності по відношенню суб'єкта до реалізованого об'єкту

1. Практична діяльність спрямована насамперед на перетворення світу згідно з поставленими людиною цілями.
2. Пізнавальна діяльність служить цілям розуміння об'єктивних законів існування світу, без якого неможливе виконання практичних завдань.
3. Естетична діяльність, пов'язана зі сприйняттям і створенням творів мистецтва, передбачає трансляцію (передачу) значень, які визначаються ціннісними орієнтаціями того чи іншого соціуму і індивіда.

Ілюстрації

Медіа

Це цікаво знати!

Першим в радянській психології автором і розробником різнорівневої концепції організації поведінки, Психології діяльності, психології особистості і психологічної теорії розвитку суб'єкта в діяльності і в спілкуванні, яка розвивалася пізніше С. Л. Рубінштейном, В. С. Мерліном і А. М. Леонтьєвим, був М. Я. Басов. Учасники Московського логічного гуртка і Московського методологічного гуртка (Г. П. Щедровицький та інші) розробили системодумкодіяльну методологію (СМД-методологію) — категоріальний апарат для досліджень, організації та управління системами мислення і діяльності.

Джерела та література

1. Людвіг фон Мізес, «Людська діяльність».
2. Носкова О. Г. Діяльність.
3. Петровський А. В. Особистість. Діяльність. Колектив. М.: Политиздат. — 1982. — 255 с.
4. Подолець В. В. Соціальна діяльність як вища форма самоорганізації матеріальних систем / / Самоврядування в суспільстві: походження, суть, розвиток. Дис. … Канд. філос. наук. — Л.: ЛГУ — 1988. — 179 с.
5. Подолець В. В. Самоорганізація, діяльність і проблеми людини / / Нове розуміння філософії: проблеми і перспективи. — М.: РАН. −1993. — С. 116–118.
6. Подолець В. В. Діяльність як соціальна форма самоорганізації / / Російська ідея та ідея глобалізації. — 1993.
7. Подолець В. В. Російська ідея та ідея глобалізації / / Філософія, людина, цивілізація: нові горизонти XXI століття. Частина I. — Саратов: ТОВ видавництво «Наукова книга». — 2004. — С. 171–175.

Зовнішні посилання