Відмінності між версіями «Провід»

Версія за 23:22, 8 грудня 2013

Провід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство, веденіе. Ком. Пр. № 1091. Давати провід. Руководить. 2) Провожаніе, а также люди, провожащіе кого либо. З музиками, з проводом провожали гостей. Левиц. Пов. 183. Похоронная процессія: духовенство съ хоругвями и народъ за гробомъ. О. 1862. IX. 52. Бучно з проводом ховали попівну. НВолын. у. 1. Те саме, що супровід. Петрусь під проводом баби Василихи одного гарного осіннього дня вирушив здобувати світ (Іван Франко, IV, 1950, 31); Двері вагона відчинилися, і під проводом вартового двоє цивільних внесли велике цебро (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 168); // рідко. Те саме, що акомпанемент 1. Я берусь положити їх [вірші] на голос із проводом двох балабайок (Володимир Самійленко, II, 1958, 307); // За релігійним звичаєм — похоронна процесія за труною з попом, корогвами і т. ін. Багатий.. закликав попа відслужити провід і бабу поховати (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 75); — Як ти хочеш поховати жінку? — .. сичить отець Миколай.. — Звісно, по-божому, з проводом (Михайло Стельмах, I, 1962, 415).

2. Спрямовуюча, організаторська діяльність кого-, чого-небудь; авангардна роль когось, чогось. Згідно з думкою гімназійних учителів, які взяли провід у нашій літературі, він [В. Масляк] є найздібнішим українським поетом у Галичині (Іван Франко, XVI, 1955, 107); Будем домолочувать, ворога докінчувать, за проводом партії всі гвинти загвинчувать (Павло Тичина, I, 1957, 186); Хто хоче рятувати завоювання революції, мусить іти в організовані червоні лави під більшовицький провід самого товариша Леніна! (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 48); Величезна 600-тисячна армія Наполеона була повністю знищена Вітчизняною війною російського народу під проводом великого російського полководця, полум'яного патріота Кутузова (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 95); // Те саме, що керівництво 3. Залишені без проводу улани розімкнулися купками (Яків Качура, Вибр., 1947, 104); На більшості заводів відбувались нині страйки, і меншовицький провід Ради робітничих депутатів вирішив страйкарів на самодіяльну маніфестацію не виводити (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 218); Зростали нові комсомольські кадри з активістів, зміцнився партійний провід колгоспу (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 183); // Контроль за чиїми-небудь діями, вчинками. Нас не могли добудитися до вечері, а вже говорити вечірні молитви під проводом матері не було сили нас примусити (Василь Стефаник, II, 1953, 9); — Потребує [панночка] ще сама проводу й опіки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 447).

3. Металевий провідник, дріт, признач. для передавання електричного струму. Усю гору перетинають ажурні металеві опори, по яких біжать проводи високої напруги (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 5); Проводи для ліній електропередачі бувають однодротові і багатодротові (Довідник сільського будівельника, 1956, 215); // Шнур, кабель телефонного або телеграфного зв'язку. По городах зв'язківці, перегукуючись, поквапливо тягнуть кудись у бік Сиваша проводи (Олесь Гончар, II, 1959, 394); Бойчак помітив на стіні телефонний провід і пішов за ним у бічну нішу, де сидів телефоніст (Василь Кучер, Голод, 1961, 116). ♦ На проводі [бути]; На провід [викликати, викликати] — про усне (перев. офіційне) спілкування по телефону і письмове — по телеграфу. Гукнув [полковник] телефоністам: — З'єднайте з командуючим! За хвилину на проводі уже був командуючий (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 345); — Генерал Костецький на проводі, — сказав Петриченко і подав у вікно трубку Савичеву (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 112); Черниша викликали на провід. Говорив начальник артилерії (Олесь Гончар, III, 1959, 415); Прямий провід див. прямий.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 132.

1wire noun, often attributive \ˈwī(-ə)r\

a thin, flexible thread of metal

a thread of metal that is covered with plastic, rubber, etc., and used to send or receive electricity or electrical signals

a small microphone that is worn under clothing in order to secretly record a conversation

Full Definition of WIRE

1 a : metal in the form of a usually very flexible thread or slender rod b : a thread or rod of such material 2 a : wirework b : the meshwork of parallel or woven wire on which the wet web of paper forms 3

something (as a thin plant stem) that is wirelike

4 plural a : a system of wires used to operate the puppets in a puppet show b : hidden influences controlling the action of a person or organization 5 a : a line of wire for conducting electric current — compare cord 3b b : a telephone or telegraph wire or system; especially : wire service c : telegram, cablegram 6

fencing or a fence of usually barbed wire

7 a : the finish line of a race b : the final decisive moment (as of a contest) <the negotiations came down to the wire> 8

wirehair

— wire·like adjective — under the wire 1

at the finish line

2

at the last moment

— wire to wire or from wire to wire

from start to finish <led the race wire to wire>

See wire defined for English-language learners »

See wire defined for kids » Examples of WIRE

The flowers were bound together with thin wire. There was a wire sticking out of the chair. A telephone wire had fallen on the road during the storm. A short black wire connects the computer's monitor to its keyboard. The undercover officer wore a wire to her meeting with the drug dealer. Origin of WIRE

Middle English, from Old English wīr; akin to Old High German wiara fine gold work, Latin viēre to plait, and probably to Greek iris rainbow First Known Use: before 12th century Related to WIRE

Synonyms cable, lace, lacing, line, rope, string, cord Related Words guy, halyard, lanyard, stay; bungee cord, whipcord more 2wire verb

to provide (a building, room, etc.) with wires for a particular service or for electricity

to connect (a device) to another device by using wires

to use wire to close or hold (something)

wiredwir·ing Full Definition of WIRE

transitive verb 1

to provide with wire : use wire on for a specific purpose

2

to send or send word to by telegraph

3

to connect by or as if by a wire

4

to predispose, determine, or establish genetically or innately <controversy over the extent to which human violence is wired biologically>

intransitive verb

to send a telegraphic message

— wir·er noun

See wire defined for English-language learners »

Examples of WIRE

The house will be wired next week. My room is wired for cable. The microphone is wired to the speaker. You can wire the generator to a car battery. Her jaw was wired shut after the accident. She wired the money home to Canada. Can you wire me $300? When you get in to town, wire me. First Known Use of WIRE

15th century Rhymes with WIRE

briar, choir, fire, gyre, hire, ire, mire, prior, sire, spire, squire, tier, tire wire noun \ˈwī(ə)r\ (Medical Dictionary) Medical Definition of WIRE

metal thread or a rod used in surgery to suture soft tissue or transfix fractured bone and in orthodontic dentistry to position teeth

—wire transitive verb, wired wir·ing

http://www.merriam-webster.com/dictionary/wire