Відмінності між версіями «Гільце»
(→Ілюстрації) |
|||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1310732256_228430973_1----.jpg]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1310732256_228430973_1----.jpg]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1344003033_423113498_4----.jpg]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:69cbd00ea60c.jpg]] |
|} | |} | ||
Версія за 20:31, 8 грудня 2013
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Гільце, -ця, с. 1) = Вильце. Чуб. V. 187. 2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною. Чуб. ІІІ. 195.
Сучасні словники
Український тлумачний словник
Гільце я, с. етн. Обрядове дерево українського весілля, що прикрашається квітами, ягодами, колосками тощо і стоїть на столі протягом усього весілля. Настина світлиця, убрана по-весільному.. На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхц в тарілках (Н.-Лев., II, 1956, 421); Без рушників, гільця, коровая і танців навколо діжі, як це одвіку в народі повелося,— одруження, за категоричним свідченням усього жіноцтва з Рибальської, не могло бути визнане дійсним (Смо-лич, Мир.., 1958, 25); * У порівн. Колись я думала для тебе па прощання Увити гарне рондо чи сонет І рифмами заквітчати навколо, Немов гільце весільне (Л. Укр., І, 1951, 102).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 135-136
гільце (зменшено-пестливе — гілечко) = гильце = вильце (зменшено-пестливе — вилечко) = вільце (зменшено-пестливе — вілечко) —
1) весільне гільце (вильце, вільце) обрядове дерево українського весілля: гілку (звідси гільце, деревце) сосни (взимку) або іншого дерева (влітку) втикають у хліб або весільний коровай, і кожну гілочку прикрашають квітами, колоссям, калиновими ягодами, хмелем, кольоровими (золотими, срібними та ін.) стрічками та папірцями; до гілля приліплюють також невеликі запалені воскові свічки; гільце як сонячна жертва і хліб-коровай означають єдність двох родів; біля весільного гільця дружки сплітали вінок для молодої, співаючи: «Благослови, мати, віночок сплітати, вінок для царівни нашої оселі, для сестри, для внучки праматері Лелі»; вислів робити (вити) гільце означає «звивати весільне гільце (гильце, вильце, вільце)» — звідси останні два слова; гільце символізує молоду, а процес його виття пов’язувався з виттям кубла (гнізда) для молодої пари, отже наведений вислів має й переносне значення — «виходити заміж». Настина світлиця убрана по-весільному... На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхи в тарілках (І. Нечуй-Левицький); Кожній хочеться, щоб її дружки... весільних пісень проспівали, ...щоб їй вильце звили (Грицько Григоренко); Гільце-деревце з ялини, Із червоної калини, Із хрещатого барвінку, Із запашного васильку (весільна пісня); Нехай дівочки не прядуть, Нехай Марусі вільце в’ють (весільна пісня);
2) убране квітами й стрічками деревце, навколо якого під час святкування Купала співають купальських пісень; його ще називають Купайлочком або Купалицею;