Відмінності між версіями «Загата»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Загата, -ти, '''''ж. ''1) Насыпь изъ навоза у канавы, служащая вмѣсто забора. Нѣжин. у. 2) Стѣнка...)
 
(Повне додавання тлумачення, яке раніше було російською)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Загата, -ти, ''''. ''1) Насыпь изъ навоза у канавы, служащая вмѣсто забора. Нѣжин. у. 2) Стѣнка хлѣва, состоящая изъ двухъ параллельныхъ плетней на четверть или полъ аршина другъ отъ друга, промежутокъ между которыми набить соломой. Чуб. VII. 393. 3) Вѣтви терновника или другого колючаго дерева, положенныя сверхъ плетня, чтобы препятствовать перелѣзать черезъ него. О 1861. VIII. 93.  
+
'''Загата''', -и, ''жін''.  
 +
 
 +
== Етимологія ==
 +
 
 +
'''ГАТЬ'''
 +
 
 +
*псл. gatь, первісно, мабуть, «перехід через мокрі місця, зроблений з гілля, хворосту і под.»;
 +
 
 +
*походить від одного з варіантів індоєвропейського кореня *guā-, наявного в дінд. gātúḥ «хід, дорога», гр. βάσις «крок», лит. góti «іти», лтс. gãju «(я) йшов», лат. venio «приходжу», гр. βαίνω (‹*βανιω) «іду, приходжу», гот. qiman «приходити», нвн. kommen, англ. come;
 +
 
 +
*спроби зіставлення з псл. *gajiti «огороджувати» (Miki. EW 60; Bern. І 296) і з р. га́чи «штани» (Brückner 131; KZ 45, 49), а також з дінд. ghaṭanam «зв’язок, сполучення» (Matzenauer LF 7, 177) викликають сумнів;
 +
 
 +
*р. гать, бр. гаць, др. гать «гать, гребля», п. gać, ч. hať «гать; (ст.) густий чагарник», слц. hať «гать», вл. hat «став», нл. gat «тс.», схв. гȃт «гать, гребля», слн. gát «тс.»;
 +
 
 +
== Синонімія ==
 +
*га́тка
 +
*гать
 +
*гре́бля
 +
*перега́та
 +
*перега́тка
 +
*прига́та (розм.)
 +
 
 +
== Словники ==
 +
 
 +
=== Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972 ===
 +
 
 +
1. Споруда для затримання руху води в річці, потоці і т. ін.
 +
 
 +
*Купці та купецькі синки шумували... То не вода по весні, рвучи греблі та розносячи загати, гуде та клекоче, то їх вигуки здіймаються вгору (Панас Мирний, III, 1954, 262);
 +
 
 +
*З двох боків його [пригород] огортало провалля, з третього — вали, а з четвертого — великий ставок, який набравсь з річки Бушки й тримавсь кам'яною загатою (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 4);
 +
 
 +
*Біля Воріт Залізних перекриту, загатою загнуздану бистрінь я добре бачу (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 367);
 +
 
 +
Перешкода для плавання, що утворилася від скупчення, нагромадження криги, снігу і т. ін.
 +
 
 +
*Переборюючи загати з битої криги, криголами.. досягли острова В. Ляховського (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 114);
 +
 
 +
*Незабаром човник приплив у невеличке озерце. Далі путь заступала снігова загата (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 80);
 +
 
 +
Водоймище, утворене гаткою.
 +
 
 +
*В одному місці [струмка] нанесло намулу й трісочок, утворилась маленька загата, мов озеречко (Олесь Донченко, IV, 1957, 40).
 +
 
 +
2. перен. Перешкода, перепона.  
 +
 
 +
*Після віків неволі урвалася загата заборон, пробудився відвічний слов'янський Ужгород й трусонув сивиною, помолодів (Народна творчість та етнографія, 6, 1966, 63).
 +
 
 +
3. діал. Вал, насип, стіна, а також подвійний пліт, засипаний всередині чим-небудь, як огорожа.
 +
 
 +
*Оселю баби Векли Гнибідихи далеко знати: уся обгороджена по-старосвітськи — загатою (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 123);
 +
 
 +
*Замість тинів та парканів, у Чаплинці всюди, як і в інших південних селах, тягнуться від двора до двора товсті, литі з глини та кураю вали, так звані «загати». За однією з таких загат.. стоять.. верблюди (Олесь Гончар, II, 1959, 20).
 +
 
 +
4. діал. Стіна хліва, зроблена з подвійного плоту, закладеного всередині соломою і т. ін.
 +
 
 +
*Коло хати стояв одним один обідраний хлівець з загатою од вулиці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 33);
 +
 
 +
Огорожа біля стін хати, проміжок між якою і стінами закладається листям, соломою і т. ін. для утеплення хати взимку.
 +
 
 +
*А ось і хата, обкладена загатою, волохатою й теплою, як вивернутий овечий кожух (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 14).
 +
 
 +
== Переклад ==
 +
 
 +
=== Англійська: ===
 +
*barrage, barrages, dam, dams, hake, hammer-pond, hatch, heck, lasher
 +
 
 +
=== Німецька ===
 +
*damm
 +
 
 +
=== Грузинська ===
 +
*საგუბარი
 +
 
 +
== Ілюстрації ==
 +
 
 +
[[Файл:загата.jpeg|x240px]]
 +
[[Файл:загата 2.jpeg|x240px]]
 +
[[Файл:загата 3.jpeg|x240px]]
 +
 
 +
== Джерела ==
 +
[https://sum.in.ua/s/zaghata Академічний тлумачний словник української мови]
 +
 
 +
[https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B0 Горох — це онлайн-бібліотека, в якій зібрані найбільш корисні словники української мови]
 +
 
 +
 
 
[[Категорія:За]]
 
[[Категорія:За]]

Поточна версія на 13:30, 23 травня 2024

Загата, -и, жін.

Етимологія

ГАТЬ

  • псл. gatь, первісно, мабуть, «перехід через мокрі місця, зроблений з гілля, хворосту і под.»;
  • походить від одного з варіантів індоєвропейського кореня *guā-, наявного в дінд. gātúḥ «хід, дорога», гр. βάσις «крок», лит. góti «іти», лтс. gãju «(я) йшов», лат. venio «приходжу», гр. βαίνω (‹*βανιω) «іду, приходжу», гот. qiman «приходити», нвн. kommen, англ. come;
  • спроби зіставлення з псл. *gajiti «огороджувати» (Miki. EW 60; Bern. І 296) і з р. га́чи «штани» (Brückner 131; KZ 45, 49), а також з дінд. ghaṭanam «зв’язок, сполучення» (Matzenauer LF 7, 177) викликають сумнів;
  • р. гать, бр. гаць, др. гать «гать, гребля», п. gać, ч. hať «гать; (ст.) густий чагарник», слц. hať «гать», вл. hat «став», нл. gat «тс.», схв. гȃт «гать, гребля», слн. gát «тс.»;

Синонімія

  • га́тка
  • гать
  • гре́бля
  • перега́та
  • перега́тка
  • прига́та (розм.)

Словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972

1. Споруда для затримання руху води в річці, потоці і т. ін.

  • Купці та купецькі синки шумували... То не вода по весні, рвучи греблі та розносячи загати, гуде та клекоче, то їх вигуки здіймаються вгору (Панас Мирний, III, 1954, 262);
  • З двох боків його [пригород] огортало провалля, з третього — вали, а з четвертого — великий ставок, який набравсь з річки Бушки й тримавсь кам'яною загатою (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 4);
  • Біля Воріт Залізних перекриту, загатою загнуздану бистрінь я добре бачу (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 367);

Перешкода для плавання, що утворилася від скупчення, нагромадження криги, снігу і т. ін.

  • Переборюючи загати з битої криги, криголами.. досягли острова В. Ляховського (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 114);
  • Незабаром човник приплив у невеличке озерце. Далі путь заступала снігова загата (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 80);

Водоймище, утворене гаткою.

  • В одному місці [струмка] нанесло намулу й трісочок, утворилась маленька загата, мов озеречко (Олесь Донченко, IV, 1957, 40).

2. перен. Перешкода, перепона.

  • Після віків неволі урвалася загата заборон, пробудився відвічний слов'янський Ужгород й трусонув сивиною, помолодів (Народна творчість та етнографія, 6, 1966, 63).

3. діал. Вал, насип, стіна, а також подвійний пліт, засипаний всередині чим-небудь, як огорожа.

  • Оселю баби Векли Гнибідихи далеко знати: уся обгороджена по-старосвітськи — загатою (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 123);
  • Замість тинів та парканів, у Чаплинці всюди, як і в інших південних селах, тягнуться від двора до двора товсті, литі з глини та кураю вали, так звані «загати». За однією з таких загат.. стоять.. верблюди (Олесь Гончар, II, 1959, 20).

4. діал. Стіна хліва, зроблена з подвійного плоту, закладеного всередині соломою і т. ін.

  • Коло хати стояв одним один обідраний хлівець з загатою од вулиці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 33);

Огорожа біля стін хати, проміжок між якою і стінами закладається листям, соломою і т. ін. для утеплення хати взимку.

  • А ось і хата, обкладена загатою, волохатою й теплою, як вивернутий овечий кожух (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 14).

Переклад

Англійська:

  • barrage, barrages, dam, dams, hake, hammer-pond, hatch, heck, lasher

Німецька

  • damm

Грузинська

  • საგუბარი

Ілюстрації

Загата.jpeg Загата 2.jpeg Загата 3.jpeg

Джерела

Академічний тлумачний словник української мови

Горох — це онлайн-бібліотека, в якій зібрані найбільш корисні словники української мови