Перегляд вихідного коду сторінки Файл:Pamyatnik olge 3.jpg

'''Пам'ятник княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозваному та просвітителям Кирилу і Мефодію''' — пам'ятник в [[Київ|Києві]], розташований на [[Михайлівська площа (Київ)|Михайлівський площі]] поруч із [[Михайлівський Золотоверхий собор|Михайлівським Золотоверхим собором]]. Композиція складається з трьох мармурових скульптур на гранітному постаменті: в центрі розташована постать [[Ольга (княгиня)|княгині Ольги]], ліворуч — апостол [[Андрій Первозваний]], праворуч розташовані просвітителі [[Кирило і Мефодій]].

Пам'ятник було урочисто освячено та відкрито 17 вересня 1911 року. Його авторами були скульптори [[Кавалерідзе Іван Петрович|Іван Кавалерідзе]], [[Сниткін Петро Васильович|Петро Сниткін]] та архітектор [[Риков Валеріян Микитович|Валеріян Риков]]. У 1919 році вандали скинули скульптуру княгині Ольги, а до 1935 року пам'ятник був остаточно демонтований.

У 1996 році пам'ятник відновили. Автори реконструкції — скульптори [[Сівко Віталій Йосипович|Віталій Сівко]], [[Білик Микола Ілліч|Микола Білик]] та [[Шишов Віталій Євгенійович|Віталій Шишов]].

== Постаті ==
Пам'ятник княгині Ользі на Михайлівській площі це скульптурна композиція, яка складається з центрального пам'ятника Ользі, постаментів Кирилу і Мефодію, розташованих праворуч, і пам'ятника апостолу Андрію Первозванному, що знаходиться зліва від княгині.Постаті Ольги, Андрія, Кирила та Мефодія символізують етапи поширення в країні світової релігії — [[християнство|християнства]], уособлюють історичні події, важливі для духовної еволюції народу. Концепція пам'ятника також символізує поняття: держава, наука, релігія.

Монумент займає площу 9,2 × 4,51 м. Висота скульптури княгині Ольги — 3,50 м, бічних скульптур — 2,73 м, постаменту — 2,45 м, стилобата — 2,0 м.

Ольга (близько 910 — 11 липня 969) — руська княгиня із династії Рюриковичів. Княгиня київська (945—962), дружина київського князя Ігоря Рюриковича. Мати Святослава Ігоровича. Помстилась деревлянам за загибель чоловіка (945—946). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади (погости). 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство. Хрещене ім'я — Олена; також — О́льга-Оле́на. Канонізована католицькою і Православною церквами як свята Ольга. Інші імена — Вольга, сканд. Гельґа, Алогія. У сучасній українській традиції очолює перелік найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
Андрі́й  — у християнстві один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа. Перший єпископ Візантійський (до 38). Згадується у Новому Заповіті. Народився у Віфсаїді, Сирія, Римська імперія.  У православній традиції наступники Андрія вважаються Константинопольськими патріархами. За середньовічною давньоукраїнською легендою він проповідував на українських теренах, передбачивши появу Києва[2]. Вшановується у всіх християнських церквах як святий і мученик. 
Кирило і Мефодій  — слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову, брати.

== Історія пам'ятника ==
Поставили пам'ятник княгині Ользі в вересні 1911 року на Михайлівській площі. Над його створенням працювали Іван Кавалерідзе, Петро Сниткин і Валеріан Риков. Вся композиція була виконана з бетону - нового і дорогого на той час будівельного матеріалу. На постаменті була встановлена табличка: «Ця перша ввійшов в Царство Небесне від Русі, цю бо хвалять Рустам синове яко начальницю», і нижче інший напис: «Дар Государя Імператора місту Києву».

Ця скульптура повинна була стати частиною великого проекту під назвою «історичний шлях» - низки пам'ятників у Києві, присвячених першим руським князям: Олегу, Ігорю і Святославу. За задумом пам'ятники повинні були представляти собою свого роду алею, простягнувши від Софійської до Михайлівської площі. Імператор Микола Другий своїм указом схвалив спорудження цього «історичного шляху-алеї» і виділив на це 10 000 рублів.

На жаль пам'ятник проіснував лише 8 років - в 1919 році статуя княгині Ольги була скинута більшовиками з п'єдесталу, розколота надвоє і закопана під самим пам'ятником, а в березні 1923 року були демонтовані статуї апостола та просвітників. У 1926 році на місці пам'ятника був розбитий сквер. Лише в травні 1994 року на День слов'янської писемності на місці зруйнованої скульптури були виставлені для публічного огляду її зменшений макет та архівні фотографії. Також кожен перехожий міг взяти участь у благій справі - відновлення пам'ятника - пожертвувавши певну суму в скарбничку, яка була встановлена поруч.

''Цікаві факти''
* княгиня Ольга правила Києвом у середині 10 століття. Однією з перших на Русі вона прийняла християнство, згодом чого православна російська церква зарахувала її до лику святих,
* апостол Андрій Первозванний за переказами саме з цього місця (Михайлівська площа) вказав на київські гори і сказав пророчі слова: - Тут засяє благодать Божа !,
* Кирилу і Мефодію (творці слов'янської азбуки) слов'яни зобов'язані писемністю.

У 1996 році тут були проведені розкопки, в результаті яких вдалося знайти частини розбитої фігури княгині Ольги, за винятком голови. Шматки старого монумента скріпили і поставили в парку скульптур Кавалерідзе на Андріївському узвозі. Роботи зі створення нового пам'ятника вели Віталій Сивко (пам'ятник Паніковському, пам'ятник «За двома зайцями», пам'ятник Леоніду Бикову), Микола Білик та Віталій Шишов. На цей раз основним матеріалом був обраний білий мармур, а постамент зробили з рожевого граніту. Монументальний ансамбль, присвячений княгині Ользі, першій і поки єдина жінка - главі держави в історії України, був урочисто відкритий 25 травня 1996 року в День Києва.

== Зображення ==
<http://zametkin.kiev.ua/wp-content/uploads/pamyatnik_olge_3.jpg>

== Джерела ==

{{Пам'ятники Києва}}

[[Категорія:Пам'ятники Києва]]
[[Категорія:Пам'ятники українським державним діячам|Ользі княгині]]
[[Категорія:1911 у Києві]]