Перегляд вихідного коду сторінки Система підтримки прийняття рішення куратором (тьютором) на основі нечіткої логіки

==Автор==
Карпенко Анастасія Сергіївна

V курс,СІНм-1-11-2.0д,

Інститут суспільства

==Науковий керівник==
Василевич Л. Ф.,

доцент кафедри інформаційних технологій і математичних дисциплін

==Стаття==
На сьогодні досить поширеним процесом в наших ВНЗ є створення інститутів кураторів,а на Заході – інститутів тьюторів. Ці осередки покликані забезпечувати кваліфіковану підтримку студентів у їхньому навчанні. Вони мають за мету скоординувати молодь у різноаспектному студентському житті та допомогти їм зробити правильний крок у певному виборі. Наприклад, зараз в робочі навчальні плани різних спеціальностей вводяться додаткові дисципліни, що пропонуються для вивчення студентам ВНЗ за вибором. Зробити студентом правильний вибір і в цьому питанні повинен допомогти куратор, але він не може бути компетентним у всіх галузях знань, тому для покращення його роботи
і пропонується створити системи підтримки прийняття рішень(СППР).

Як показує досвід, таких систем підтримки прийняття рішень в наших ВНЗ не існує. Крім того, коли куратор покидає цю посаду або
ВНЗ, то разом з ним йде і його досвід роботи з багатьох вже напрацьованих питань. Це робить проблему розробки системи підтримки прийняття рішень куратором (тьютором)університету ще більш актуальною. 

Метою роботи є розробка системи підтримки прийняття рішення куратором університету на основі нечіткого логіки.

Основні результати роботи.Система підтримки прийняття рішень у вузькому значені є системою, що максимально пристосована до розв’язання
завдань щоденної роботи куратора, і є інструментом допомоги. На основі анкетування студентів, куратор повинен дати рекомендації
студентам, які обрати навчальні дисципліни з наданого переліку. Це є важливим кроком у подальшому навчанні студентів. Найбільш ефективні
системи підтримки прийняття рішень побудуються на основі нечіткої логіки.

Основні етапи створення системи підтримки прийняття рішення наступні:

1. В кожному університеті розробляється перелік дисциплін за вибором, які створюють кінцеву дискретну множину У, елементами якої
у j-конкретні дисципліни. Розробляється також кінцева дискретна множина здібностей студентів Х,елементами якої х<sub>i</sub>-можуть
бути математичні, філологічні здібності, комп’ютерні навички, креативність та інші.

2. На основі попереднього анкетування студентів створюється для кожного студента нечітка дискретна множина А, значеннями якої є елементи множини Х, а функції належності  μ<sub>А</sub>(х<sub>i</sub>) характеризують степінь притаманності цієї здібності до відповідного студента.

3. На основі експертного опитування розробляється матриця нечіткого відношення R, елементами якої є функції належності μ<sub>R</sub>(х<sub>i</sub>;у<sub>j</sub>)
відповідних здібностей х<sub>i</sub> до дисципліни у<sub>j</sub>.

4. Розрахунок вихідної нечіткої множини В (дисциплін, що рекомендуються) розраховується на основі maxmin або maxprod композиці
й відповідно:
[[Файл:Зобр.1.JPG]]

5. Після урахування властивості функції приналежності задається лінгвістична змінна «Вибір дисципліни». Це робиться за допомогою таких термів: Е1–дисципліна не рекомендується; Е2–аргументів для рекомендації не достатньо; Е3–дисципліна рекомендується. Функції належності відповідних термів визначаються експертами.

==Ключові слова==
система, система підтримки прийняття рішень, тьютор, куратор, функція належності, дисципліна.