Перегляд вихідного коду сторінки Лопатник-жук

'''Лопатник-жук, -ка, '''''м. ''Жукъ хлѣбный, Anisoplia Austriaka. Константиногр. у. 
[[Категорія:Ло]]
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:0px #66CDAA solid; border-bottom:0px #66CDAA solid; text-align:center" 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Anisoplia-austriaca2 1.jpg|x240px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F3d2f5ec4d6a5574fa229775ebff4685 M.jpg|x240px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gartenlaubkäfer Phyllopertha horticola.jpg|x240px]] 
|}

==Сучасні словники==

Жук хлібний або жук-кузька (Anisoplia austriaca Hrbst.)  — шкідник зернових культур. 

Пошкоджує пшеницю, жито, ячмінь. Вагомий внесок у розробку мікробіологічного методу боротьби зі шкідником зробили І. М. Красильщик та І. І. Мечников.

==Опис==

Жук завдовжки 13-16 мм, тіло синювато-чорне з металевим блиском, надкрила темно-каштанові з чорною квадратною плямою біля щитка. 

Личинки білі, м'ясисті, дугоподібно вигнуті, з коричневою головою і добре розвинутими ногами. Довжина тіла дорослих личинок 30-35 мм.

Жуки після виходу з ґрунту заселюють посіви зернових колосових y фазі молочної та воскової стиглості зерна. 
Вони не тільки виїдають зерно, a й вибивають його. Жуки літають із кінця травня до початку серпня. Через два тижні після виходу починається відкладення яєць, які самка розміщує невеликими купками в ґрунті на глибині 10-20 сантиметрів, переважно на просапних культурах або на парах. Середня плодючість самки 50 при максимумі 100 яєць. Через три тижні з яєць виходять личинки, що живляться перегноєм. Протягом літнього періоду личинки раз-двічі линяють і живляться коренями (особливо личинки старших віків, які істотно шкодять зерновим). Восени вони ховаються в ґрунт на глибину 36-80 см, а навесні знову підіймаються у верхні шари ґрунту, де в другій половині травня — в червні утворюють спеціальну комірку (на глибині 10-15 см), в якій заляльковуються. Заляльковування відбувається наприкінці травня — початку червня. Через 2-3 тижні відроджуються личинки, які розвиваються протягом 22-25 місяців. Цикл розвитку дворічний. Стадія лялечки триває до 14 діб, після чого назовні виходить жук. У багатьох місцевостях, зважаючи на дворічний цикл розвитку шкідника, через рік бувають льотні роки, що характеризуються підвищеною численністю.

Зимують личинки у ґрунті двічі; їх розвиток завершується приблизно протягом 22 місяців. Перший рік личинки живляться перегноєм і невеличкими корінцями. Після першої перезимівлі, личинки виростають і нерідко спричиняють значні пошкодження злакам - перегризають сходи у ґрунті, шкодять кореням цукрових буряків і іншим рослинам, викликаючи при великій щільності розрідження сходів а інколи і пересіви.

Після завершення живлення, у другій половині травня личинки заляльковуються в залежності від вологи ґрунту на глибині 5-15см у спеціальних комірках. Стадія лялечки триває до двох тижнів.

Жуки зустрічаються з кінця травня до початку серпня, але у окремі роки ці строки коливають в межах двох тижнів. Перші жуки з’являються на пирії, після чого вони перелітають на озимі злаки, а в міру того як твердіють зерна переселяються на пізніше достигаючі ярі злаки.

Жуки з’являються на посівах під час наливу зерна у зв’язку з чим недосвідчені селяни називали їх наливничками, вважаючи, що вони сприяють наливу зерна, тоді як насправді, вони шкодять. Живляться жуки м’якими зернами пшениці жита, ячменю, деяких дикорослих злаків. Один жук протягом життя з’їдає 7-8г зерна. Але ще більша шкода від жука кузьки у тому, що розшукуючи м’які зерна, він вибиває уже затверділі; таким чином він здатний знищити 9-10 колосків, або 50-90 зерен. Підраховано, що при масовому з’явленні жуків втрати становлять більше 1ц/га зерна.

Жуки найбільш рухливі у гарячі сонячні години дня, коли вони літають у пошуках корма, сидять на колосках і живляться. Увечері значна частина їх спускається вниз і ховається під комами або у шпарках ґрунту.

Яйця самки починають відкладати через 10-12 днів після з’явлення, розміщуючи їх невеликими купками у вологому шарі ґрунту на глибині 8-20см. Кожна самка може відкласти до 50 яєць. Частіше за все вони відкладаються на ярій пшениці (у північних районах), а також на парах і просапних культурах.

Літ жуків триває з кінця травня до початку серпня, але в окремі роки ці строки можуть коливатися у межах двох тижнів; масовий літ – з 11 червня по 17 липня. 

Жуки активні в спекотні сонячні дні, вони літають, сідають на колосся і живляться. Через два тижні після виходу починається відкладання яєць, для чого самка заривається в ґрунт на глибину 10-15 см і відкладає яйця невеликими купками, за 2-3 прийоми по 30-40 штук. Через три тижні з яєць виходять личинки, вони живляться перегноєм і дрібними корінцями різних рослин, у тому числі культурних, личинки старших віків – переважно корінням. Восени вони переходять у ґрунт на глибину 30-80 см, а навесні знову піднімаються до поверхні. 

Упродовж літа линяють двічі. Заляльковування відбувається в ґрунтових колисочках на глибині 10-15 см. У стадії лялечки перебувають близько двох тижнів, після чого виходять імаго. 

У зв’язку з дворічним циклом розвитку через рік спостерігаються льотні роки.



Може пошкоджувати коренеплоди цукрових бурякiв. Найбiльш шкiдливi личинки в посушливi перiоди. 

Жуки живляться м'якими зернами пшеницi, жита, ячменю, а також деяких дикорослих злакiв (тимфiївки, пирiю, тощо). Один жук протягом життя з'їдає 7-8 г зерна, а ще бiльше вибиває, знищуючи в цiлому 9-10 колоскiв. 

З посiвiв озимої пшеницi й жита жуки часто перелiтають на посiви ярої пшеницi, де спочатку заселяють i пошкоджують краї посiвiв, поступово рухаючись до їх середини.

==Поширення==

Поширений в Україні майже на всій її території, за винятком північно-західних районів Полісся.
 
Найбільшої шкоди завдає у південному Лісостепу і Степу України, південніше лінії, яка проходить через Вінницьку, Київську, Полтавську і Харківську області. Зустрiчається в лiсостепу, степу, Криму.

Жуків винищують муха-ктир (волочниця, вовчок) Asilidae, жужелиці Carabus scabriusculus Ol., понад 30 видів птахів. 

Паразитами личинок є Typhia femorata F., T. morio F., Scolia guadripunktata F., Microphthalma disjuncta Wied., нематода Leptodera dentata. Захворювання личинок викликають Bacillus suturalis (фляшерія) та гриб Entomophthora anisopliae.

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D0%BA_%D1%85%D0%BB%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%B9
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2019 року]]