Перегляд вихідного коду сторінки Збиткувати

'''Збиткувати, -кую, -єш (кого), '''''гл. ''Обижать кого, жестоко обходиться; издѣваться надъ кѣмъ. ''Челядь Бога допросила, щоби ей не бити, аби челяді не бити, та й не збиткувати. ''Гол. ''Мене у тому війську ніхто не збиткував. ''Федьк. 
[[Категорія:Зб]]
ЗБИТКУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. 1. неперех. Зазнавати матеріальних втрат. Фермери вельми збиткують, шукають рятунку хто де попало (М. Ол., Чуєш.., 1959, 31).

2. перех. Знущатися з кого-небудь.- Чи стоїть у ваших книгах що про таке... про таких дітей, що так збиткують свойого рідного вітця? (Фр., IV, 1950, 406); - А як будуть вас багачі збиткувати та днями їсти не давати, то позакусюйте зуби й лише терпіть, заки повиростаєте та вберетесь у силу (Козл., На переломі, 1947, 39).

3. неперех. Пустувати, жартувати. Ходять собі вони, ті студенти, по місті, та все-то співають вечорами - страх, як гарно! То купатися ходять, збиткують, от як на вакаціях - що мають робити? (Мак., Вибр., 1954, 80); Тільки збиткують [учні] і ні на що не зважають (Круш., Буденний хліб.., 1960, 60).
[[Файл:Зб.jpg|обрамити]]