Перегляд вихідного коду сторінки Виправдуватися

'''Виправдуватися, -дуюся, -єшся, '''сов. в. '''виправдатися, -даюся, -єшся и виправдитися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''Оправдываться, оправдаться. ''Хотів ся виправдати. ''Вх. Лем. 398. ''Як не піймав його, то він там виправдиться. ''Новомоск. у. 
[[Категорія:Ви]]


==Сучасні словники==

ВИПРАВДОВУВАТИСЯ і ВИПРАВДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИПРАВДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Доводити свою правоту, невинність. Оксен знав, що.. всі ті люди, яким він вказав на неполадки, замість того, щоб виправити їх і не допускати надалі, будуть виправдовуватися і присягатися, що вони в тому не винні (Тют., Вир, 1964, 27); Добре, щосьте мені по щирості написали про Вашу уразу проти мене: так завжди і краще і справедливіше, бо дає можливість обвинуваченому виправдатись (Л. Укр., V, 1956, 353); Шурубак водив сонними очима, намагався виправдатися: - Тут моєї вини хіба що на двадцять процентів (Донч., І, 1956, 452).
2. тільки недок. Пояснювати свої вчинки, дії, наводити причини, які дають можливість, дозволяють вибачити. - Та ми, Василію Йвановичу, читаємо так собі, з нудьги, - виправдувались люди, - аби чимось час загаяти (Вас., І, 1959, 69); Голуб почав виправдуватись скрутою з кормами, але Бачура не слухав його (Чаб., Тече вода.., 1961, 165); Виправдувався господар, що нічим гостей частувати (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 523).
3. Виявлятися правильним, таким, що справджує, підтверджує що-небудь. Я сховався. Але розрахунок мій був точний. Він цілком виправдався. Отець Олександер з цікавістю посунув руку за грубу, намацав мою голову і витяг мене за чуба на світ (Мик., Кадильниця, 1959, 17).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виправдовуватися.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Howtofalseapololgy_750xx2009-1136-704-396.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

Приклади використання слова:
Ненадійні люди під цим упертим, наче тартановий бурав, поглядом починали дрібно виправдовуватися й казати те, що, на їхню думку, мало би сподобатися монархові (Єшклієв Володимир, Тінь попередника).
Він почав виправдовуватися й плести щось несвітське, а нам було не без утіхи дивитися, як пострілюють перелякано його малі, гострі оченята (Шевчук Валерій, Мор).
— Ти не так і сильно бурмотів , — почав виправдовуватися Рон (Ролінґ Джоан, Гаррі Поттер і орден Фенікса)
— Ти гарно співав , — залізноокий, сьогодні в мендикантській рясі мінорита, не визнав за потрібне виправдовуватися чи вибачатися (Сапковський Анджей, Божі воїни).
— Не буду виправдовуватися … не буду , — промовив глухо (Федорів Роман, Єрусалим на горах).
На пропозицію Фйона різко відмовилася, почала виправдовуватися, але Лука перебив її, швидко попрощався, і вони розійшлися кожне в свій бік (Андрухович Софія, Старі люди).
Він почав виправдовуватися тим, що йому не вистачало тих кишенькових грошей, які вони йому давали (Джеймс Паттерсон, Виклик).

==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=шаделина

==Зовнішні посилання==


[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

[[Категорія:Слова 2024 року]]