Перегляд вихідного коду сторінки Бурченя Лілія Олегівна-ПВ(ф)

* Бурченя Лілія Олегівна
* Заступник директораз навчально-вихоиної роботи
* ШКОЛИ І СТУПЕНЯ № 333 ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА
* loburchenia.fitu21@kubg.edu.ua

== Використання цифрових інструментів під час освітнього процесу у період військового часу==
 
'''Анотація:'''У статті розкрито актуальність дистанційної освіти у період війського стану в Україні. Визначено сутність, ознаки та особливості дистанційних освітніх технологій у процесі організації дистанційної освіти. Описано технологію асинхронного та синхронного навчання, їхня особливість, процес організації та підбору інструментів для їх реалізації. <br />
'''Ключові слова:''' дистанційні освітні технології, асинхронне та синхронне навчання, перевернутий клас, інструменти електронного навчання.<br />
'''Актуальність. '''Актуальність проблеми викликана загальною кризою в освіті, яка виникла через пандемію та призвела до суттєвих змін у освітній сфері. Проводити уроки віддалено, не бачити учнів, не мати можливостей пояснити особисто й допомогти в момент виникнення проблеми – ще кілька місяців тому вчителі не могли й уявити такого стану речей у своїй роботі. Але пандемія внесла несподівані корективи і змусила всіх терміново опановувати цифрові інструменти й нові педагогічні підходи та методики. Вимушене дистанційне навчання стало викликом для всіх учасників освітнього процесу: викладачів, здобувачів освіти та батьків. Дистанційна форма навчання передбачає доступ до інтернету, технічне забезпечення (комп’ютер, планшет, смартфон тощо) в усіх учасників освітнього процесу, а також достатній рівень володіння викладачами різноманітними технологіями дистанційного навчання.
Організувати якісне навчання з використанням цифрових технологій, надихати й мотивувати учнів, давати раду технічним проблемам виявилось зовсім не просто.
З огляду на це досить актуальною є проблема організації дистанційного та змішаного навчання в кризових умовах, адже правильно організоване навчання сприяє підвищенню якості знань та рівня інтелектуально-творчого розвитку здобувачів освіти.<br />
'''Мета роботи''' – провести аналіз форм асинхронного та синхронного навчання, визначити  основних інструментів для їх реалізації у період військового часу.<br />
'''Завдання''' даної статті – є огляд переваг та ефективності використання цифрових інструментів під час освітнього процесу. <br />
'''Аналіз останніх досліджень і публікацій.''' Проблеми використання комп’ютерних технологій у навчанні учнів вітчизняні науковці (Н.Тализіна, Г. Нікуліна, П. Таланчук, М. Кадемія, М. Чайковський) та зарубіжні науковці (Ф. Вейшаар, Д. Макнотон, Л.Сідлескі). В окремих дослідженнях проведено огляд спеціалізованого програмного забезпечення для навчання учнів у асинхронному та синхронному режимі. На даний момент досліджено напрями підвищення ефективності навчання з використанням інформаційних технологій (В. Биков Р. Гуревич, М. Кадемія, Д. Опеншоу, Н. Тверезовська, І. Хорев, М. Жалдак, Ю. Жук); концептуальні педагогічні положення про дистанційне навчання (О. Андрєєв, Г. Козлакова, І. Козубовська, В. Олійник, Є. Полат, П. Стефаненко, А. Хуторський); дидактичні властивості комп’ютерних засобів (Є.Полат); педагогічні підходи до комп’ютеризації навчального процесу (Б. Гершунський, Є. Машбиць, І. Підласий); теорію і практику модульного навчання (В. Огнев’юк, О. Фурман); теорію і практику особистісно-орієнтованого навчання (І. Бех, С. Подмазін, І. Якиманський, В.Рибалка); методи творчого навчання за допомогою телекомунікаційних засобів (Г. Андріанова, А. Кудін, А. Хуторський). Незважаючи на велику кількість досліджень, сучасна дистанційна освіта в Україні поки що нагадує традиційні форми заочного навчання, не розкриває всіх можливостей використання принципово нових форм і методів навчання і тому потребує особливої уваги та дослідження.<br />
'''Виклад основного матеріалу'''. Військовий час у якому опинилась всі українці у 2022 року змінив погляди на багато речей. Одним із таких напрямків є освіта. Перебування учасників одного навчального колективу у різних країнах, у різних соціально-побутових умовах, забезпеченням гаджетами та доступом до інтернету і бажання надалі опановувати українську освіту сприяло зміні поглядів на форму навчання.  <br />

Насамперед спробуємо розібратися, про яке дистанційне навчання йдеться у сучасних реаліях в умовах карантину. Дистанційне навчання відбувається передусім за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу в спеціалізованому віртуальному середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних технологій та ІКТ. Воно може проходити в синхронному чи асинхронному режимах. При синхронному режимі дистанційного навчання спілкування між ввчителем та учнями відбувається у режимі реального часу, наприклад під час проведення онлайн-уроків на платформах Meet або Zoom. Тобто онлайн- навчання, яке ми маємо сьогодні у більшості навчальних закладах, – це варіант синхронного дистанційного навчання, що передбачає заняття у реальному часі, із синхронним спілкуванням з учителем та однокласниками. Сьогодні часто це вимушена форма, яка переважно наслідує прийоми традиційного навчання в аудиторії, але учні знаходяться вдома перед екранами ПК. До такого типу онлайн-навчання були змушені звернутися всі під час карантину, а тепер і під час військового стану. Для ефективного проведення таких занять вчителю слід відходити від традиційних уроків та планувати менше пояснень, але більше інтерактиву.<br />
Проте не слід забувати, що онлайн-навчання – це може бути також навчання, під час якого учні працюють з використанням певної інтернет- платформи. Тобто онлайн-навчання поділяється на індивідуальне та синхронне. Під час індивідуального навчання учень вивчає завчасно підготовлені навчальні матеріали, проходить тести для перевірки розуміння вивченого, зокрема це відбувається за допомогою масових відкритих онлайн- курсів.<br />
Такий учень самостійно вивчає навчальний матеріал без безпосередньої взаємодії з учителем та класом у режимі реального часу. 
У період війського стану перед педагогічним колективом виникли нові завдання: <br />
- опанування та впровадження нових форм навчання (очне, синхронно, асинхронно);<br />
- надання якісної освіти незважаючи на всі вищевказані показники;<br />
- підвищення кваліфікації у сфері електронного навчання педагогічного колективу;<br />
- сприяння залучення всіх учасників до електронного навчання; <br />
- вибір зручних, безкоштовних та доступних цифрових інструментів.<br />
Якщо із очним навчанням все зрозуміло, то із синхронним та асинхронним необхідно вглиблитись та розібратись, адже непросто вибрати конкретну форму роботи, яка найкраще підійде та задовольнить всіх учасників освітнього процесу. Розглянемо їхні особливості детальніше.<br />
Отож, синхронний режим передбачає взаємодію між суб'єктами дистанційного навчання, під час якої учасники одночасно перебувають в електронному освітньому середовищі або спілкуються за допомогою засобів аудіо-, відеоконференції. Інакше кажучи, це проведення уроку в режимі реального часу в обраному цифровому середовищі. Рівночасно присутні вчитель та учні класу, спілкуючись приблизно так, як це відбувається на звичайному уроці.<br />
Асинхронний режим означає взаємодію між суб'єктами дистанційного навчання, за якої учасники взаємодіють між собою із затримкою в часі, застосовуючи при цьому інтерактивні освітні платформи, електронну пошту, форуми, соціальні мережі тощо. Можна сказати, що це режим більш самостійного навчання, яке, водночас, підтримується вчителем з використанням відповідних цифрових інструментів. 
У військовий час очне навчання може здійснюватись лише за умови наявності укриття та реагування на повітряні тривоги. Зважаючи на це під час повітряних тривог, синхронне навчання автоматично переходить на асинхронне навчання. Тому актуально використовувати методику перевернутого уроку. Вона передбачає самостійне ознайомлення та вивчення учнями навчального матеріалу та закріплення, обговорення його під час уроку. <br />
Ми погоджуємось з Б. Стауфер (Stauffer, 2020), яка зазначає, що дистанційне навчання, як різновид електронного навчання, покладається на інформаційно - комунікаційні технології для доставки змісту та взаємодії суб’єктів освітнього процесу. Відповідно, для залучення сучасних учнів до навчання в умовах цифрових середовищ, необхідно не лише створювати якісний е - контент, але і налагоджувати ефективну комунікацію із застосуванням асинхронних (на рівні закладів освіти використовують Classroom. ) та синхронних (шляхом проведення онлайн-уроків, відео-уроків) комунікацій, які мають допомогти вчителю здійснювати комунікації із учнями на новому рівні. [4]<br />
Важливість взаємодії в навчальному середовищі є предметом багатьох досліджень. Зокрема А. Шутенко (Шутенко,  2015) визначає принципи розвитку освітніх комунікацій у закладах вищої освіти, а саме: доступності, інтегрованості, інтерактивності,  адресності,  сензитивності,  надмірності,  різнобічності,  моніторингу  та  оновлення.  На  нашу  думку, зазначені принципи є основою побудови освітніх комунікацій незалежно від їх типу та форми організації освітнього процесу.<br />
Порівняння синхронних і асинхронних технологій навчання було проведено у дисертації С. Храстінскі (Hrastinski, 2007). В роботі було показано, що використання лише асинхронних комунікацій залишає в учнів відчуття ізольованості, що може призвести до зниження мотивації та результативності, а в деяких випадках, припинення процесу навчання. <br />
Натомість, періодичні синхронні онлайн комунікації створюють умови для забезпечення учасників освітнього процесу стабільними засобами спілкування, співпраці, консультування тощо; залученості їх та набуття досвіду колективної діяльності. [1]<br />
Протягом останніх 3 років кількість платформ збільшилась, що ставить педагога перед важким вибором, а опановувати всі, часто не вистачає ні часу, ні ресурсу. На основі опитування всіх учасників освітнього процесу визначились із найпопулярнішими та найкориснішими сервісами, які можуть стати у початковій школі. <br />
Отже, розглянемо інструменти, які допоможуть  покращити рівень дистанційної освіти у навчальному закладі, зробити навчальний процес продуктивним, зрозумілим, цікавим та мотивуючим. Для цього було проведено опитування між всіма учасниками освітнього процесу та узагальнено найзручніших платформ для навчання (див. мал. 1)<br />
Опитування проводилось за відповідною формами: <br />
для батьків: https://docs.google.com/forms/d/1kk6ejAo0AQNADJZekpg4viBcwZ_zRwPaTt185w9HOsQ/edit <br />
для педагогів https://docs.google.com/forms/d/1Iov6_VmW8hPRJ0m5OwrHKhLcKOEItwgcpXrdNJk3iIk/edit <br />
для дітей  https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSckatBCCXk9H4DEFQLw8PA5Sy9lVZVZKT98fZoi-ayU5J9ZsQ/viewform?usp=sf_link

Із опитувальників можемо сформувати основні потреби для батьків та дітей:
* доступність  будь-яких гаджетів; 
* проведення онлайн уроків для основних предметів;  
* легкість у використанні (інтуїтивність); 
* безкоштовно; 
* розклад; 
* мінімізувати кількість платформ та ресурсів;  
* можливість зворотного зв’язку з вчителем. 
Сформулюємо потреби вчителів:
* доступність та легкість у використанні;  
* використання однієї платформи, яка задовольнить всі освітні потреби; 
* зворотній зв’язок; 
* можливість оцінювання. <br />
Для задоволення всіх потреб учасників освітнього процесу розглянемо найпопулярніші інструменти їхні слабкі та сильні сторони.
Використовуйте «Google Classroom,» аби відтворити звичайний шкільний клас у режимі онлайн. У вкладці «Потік» учні можуть залишати фото етапів роботи з власних зошитів, записувати відео створення поробки та ділитись посиланнями.
Завдяки додатку ви можете:
* надсилати матеріали всім учням одразу, дистанційно;
* збирати роботи онлайн, а не нести додому стоси зошитів;
* бачити статистику виконання;
* створювати анкетні опитування;
* планувати час розсилки завдань;
* налагоджувати невидиме для інших учнів індивідуальне спілкування з більш сором’язливими школярами тощо. <br />
Додаток є безкоштовним, також він захищений від втрати інформації (всі дані копіюються на Гугл-диск), та проникнення сторонніх осіб. А ще він неймовірно простий і зручний, завдяки чому і здобув всесвітню популярність. <br />
Одним з найбільш пристосованих для навчання та зручних у використанні інструментів є програма Google Meet. <br />
Переваги Google Meet:
* Організація відео-зустрічей, онлайн-занять зі студентами і слухачами. <br />
* У зустрічі можуть одночасно брати участь до 150 користувачів. <br />
* Заняття може тривати безперервно до 300 годин – на відміну від Zoom, де заняття може тривати не довше 40 хвилин.<br />
* Є можливість демонстрації матеріалів на робочому столі ПК під час занять і семінарів: під час зустрічі можна надати доступ до свого екрану, щоб показати презентації або іншу інформацію на робочому столі.
* Планування занять заздалегідь та прив’язка до гугл-календаря. Синхронізація запланованих занять виконується автоматично на всіх пристроях, тому почати зустріч можна на комп’ютері, а закінчити - на іншому пристрої, наприклад, телефоні.
* Запис занять зі збереженням відео на Google Диск.
* Приєднуватися можна як через браузер, так і через додаток для Android або iOS.
Zoom - це сервіс для організації онлайн-занять та веб-семінарів (вебінарів).
Можливості Zoom:
* проведення онлайн-занять з відео високої якості та можливістю участі до 100 користувачів (у безкоштовній версії заняття може тривати не довше 40 хвилин);
* функція демонстрації матеріалів на робочому столі ПК під час занять і семінарів;
* планування занять заздалегідь і можливість запрошувати учасників;
* запис занять за участі студентів і особистих звернень;
* організація загальних і приватних чатів для листування та обміну матеріалами.<br />
Можливості Zoom – це проведення онлайн-занять із відео високої якості та можливістю участі до 100 користувачів (у безкоштовній версії заняття може тривати не довше 40 хвилин); функція демонстрації матеріалів на робочому столі ПК під час занять і семінарів; планування занять заздалегідь і можливість запрошувати учасників; запис занять за участі студентів; організація загальних і приватних чатів для листування та обміну матеріалами.<br />
Сервіс дозволяє не тільки слухати, а й брати активну участь в онлайн- зустрічі. Під час конференції адміністратор може призначити співорганізатора, у якого будуть такі ж можливості, як і у ведучого зустрічі – вмикати і вимикати мікрофон в окремих учасників, ділитися трансляцією екрану. Крім того, Zoom пропонує стабільне з’єднання, відсутність високих вимог до оперативної пам’яті ПК та Інтернету. Користувач платформи отримує доступ до безкоштовної підтримки 24/7.<br />
Справжнім помічником став сервіс Zoom при проведенні дистанційних занять. Ця сучасна програма дозволила не просто проводити онлайн-заняття, а робити це ефективно. При проведенні онлайн-занять у Zoom викладачі застосовували різноманітні Інтернет-сервіси для створення інтерактивних дидактичних матеріалів та миттєвої преревірки знань: Kahoot, LearningApps,
Wordwall, Quizalize.<br />
Інтернет-сервіси для створення дидактичних матеріалів – це нова можливість для викладачів, крок у смарт-світ. Наприклад, багатофункціональний інструмент WordWall застосовувався викладачами для створення власних наборів інтерактивних вправ і матеріалів: вікторин, змагань, лабіринтів, тестів, ігор, які можна використати при проведенні онлайн-занять в Zoom. <br />
Можна зазначити, що сервіс Zoom – це провідний сервіс із низкою спеціальних функцій для забезпечення якісного дистанційного навчання. Це просте, зрозуміле, сучасне знаряддя, що допомагає викладачам відповідати вимогам сучасної діджиталізації.<br />
'''Висновок'''. Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що перехід на дистанційне навчання, зумовлений пандемією, став неочікуваним і доволі серйозним випробуванням для всіх учасників освітнього процесу. Після тимчасової розгубленості всім довелося прийняти цей виклик та швидко адаптуватися до нових реалій, а питання розвитку дистанційної освіти набуло неабиякої актуальності.<br />
І хоча дистанційне навчання не є заміною очного та ніколи не планувалося на довгострокову перспективу, воно може стати ефективним інструментом не тільки під час карантину. Упровадження дистанційних технологій у навчальний процес спрямоване на глибше розуміння навчального матеріалу; формування таких компетенцій як комунікативні (безпосереднє спілкування за допомогою засобів мережі), інформаційні (пошук інформації з різних джерел та можливість її критичного осмислення), самоосвіти (уміння навчатися самостійно). Як показує практика, якщо студент не навчиться самостійно приймати рішення, визначати зміст своєї навчальної діяльності та знаходити засоби її реалізації, він не зможе якісно оволодіти тією чи іншою дисципліною. Окрім того, дистанційне навчання виконує й виховну функцію – сприяє формуванню провідних якостей особистості: активності, самостійності, самовдосконалення, творчості.<br />
Система дистанційної освіти може й повинна зайняти своє місце в системі освіти, оскільки при грамотній її організації, правильному виборі цифрових інструментів, вона може забезпечити якісну освіту, що відповідає вимогам сучасного суспільства сьогодні.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Боремчук Л. І. Дистанційне навчання як педагогічна технологія [Електронний ресурс] / Л. І. Боремчук ; Луцький пед. коледж. – (Наукова конференція). – URL: http://intkonf.org/boremchuk-li-distantsiyne-navchannya-yak-pedagogina-tehnologiya/.<br />
2. Іванюк, І. В., Овчарук, О. В. (2021). Результати онлайн-опитування. Готовність і потреби вчителів щодо використання цифрових засобів та ІКТ в умовах каран- тину: 2021. Аналітичний звіт. Київ: ІІТЗН НАПН Укра- їни. URL: https://lib.iitta.gov.ua/724564 (дата звернення: 30.05.2021).<br />
3. Іванюк, І. В., Овчарук, О. В. (2020). Стан готовності педагогів ЗЗСО до застосування інформаційно-освітньо- го середовища для здійснення дистанційного навчання в умовах карантину, спричиненого COVID-19. Нова педагогічна думка. No 3 (103). С. 48–54.<br />
4. Кухаренко, В. М., Березенська, С. М., & Бугайчук, К. Л. (2016). Теорія та практика змішаного навчання. Харків: Міськдрук, НТУ ХПІ.<br />
5. Коваленко А. Дистанційне навчання інозем- ної мови за умов пандемії: специфіка форм і мето- дів роботи. Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 35, том 3. 2021. С. 250–255. DOI: https://doi.org/ 10.24919/2308-4863/35-3-37.<br />
6. Лист МОН України “Щодо організації дистанційної освіти” № 1/9-609 від 02 листопада 2020 року.