Перегляд вихідного коду сторінки СТВОРЕННЯ ЦИФРОВОГО УНІВЕРСИТЕТУ – НАШЕ СТРАТЕГІЧНЕ ЗАВДАННЯ

[[Файл:Рис.1 Я-в цифровому середовищі університету 24092024.jpg|500px|center]]


Світ стає цифровим, а цифрові технології – невід’ємною складовою повсякденного життя кожної людини. Цифрове суспільство від людей, а особливо від студентів, вимагає не лише споживати цифровий контент, володіти цифровими технологіями, а розуміти і використовувати сучасні цифрові технології для професійних цілей, вміти комунікувати засобами сучасних технологій та вирішувати проблеми, опрацьовувати, аналізувати та управляти великими даними; швидко опановувати нові інструменти, бути   здатними   оцінити   рівень   власної   цифрової   компетентності та самонавчатись у цифровому суспільстві.

У ''Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України-2030Е'' зазначено, що цифрова трансформація має забезпечувати рівний доступ до послуг, інформації та знань, що надаються на основі інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій та має бути спрямована на створення переваг у різних   сферах   повсякденного   життя:   підвищення   якості   надання   послуг з отримання освіти, створення нових робочих місць, розвитку підприємництва, захисту навколишнього природного середовища тощо.

<center>'''Ключові цифрові тренди'''
''(за матеріалами Українського Інституту Майбутнього
«УКРАЇНА 2030Е – КРАЇНА З РОЗВИНУТОЮ ЦИФРОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ».
Режим доступу https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html''</center>

<center>
{| class="wikitable" style="text-align:center"
|-
! 2020–2030 р. !! 2000–2020 р.
|-
| Штучний інтелект || Віртуальна і доповнена реальність
|-
| Робототехніка і 3D друк || Розумні будинки
|-
| Блокчейн і криптовалюти || Нанотехнології
|-
| Розподілені обчислення || Дрони
|-
| Самокеровані машини || Смартфони і розумні годинники
|-
| Технології імплантів || Великі дані
|-
| Нові технології в енергетиці || Хмарні сервіси
|}</center>


Цифрова трансформація – це не самоціль, а процес, завдяки якому стимулюється створення нових робочих місць, що вимагають абсолютно нових умінь і компетентностей притаманних сучасним випускникам.
Саме тому освіта має бути лідером у впровадженні цифрових технологій. Сучасний студент від народження залежить від розумних пристроїв, з яких отримує, формує і творить необхідний для нього світ, в якому нівелюються простір і час, а отримання знань з використанням цифрових технологій є цілком природним.

В закладах вищої освіти досить активно використовуються різноманітні електронні ресурси, створюються відкриті освітні середовища, які забезпечують освітній процес, науково-дослідницьку, міжнародну і управлінську діяльності та які спроєктовані на основі сучасних цифрових технологій.

Таке інформаційно-освітнє середовище розвивається в нашому Університеті і відповідно до Концепції цифровізації побудовано Цифровий кампус, в якому всі учасники освітнього процесу отримують доступ 24*7*365 до якісної інформації, а самі рішення в галузі цифрових технологій настільки вплетені в основні управлінські та освітні процеси, що співробітники і студенти вже не можуть обходитися без сервісів, які надаються в інформаційно-освітньому середовищі (ІОС) Цифрового кампусу. При цьому навчання студентів здійснюється з кращою якістю, що робить Університет конкурентоспроможним.

Надзвичайно важливою компетентністю для роботи в Цифровому кампусі є саме цифрова компетентність – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, інших особистих якостей у сфері інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, про- вадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність із використанням таких технологій (Джерело: Концепція розвитку цифрових компетентностей, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1%80#Text]).

Сьогодні майже кожен студент має гаджет з доступом до інтернет-мережі,що дозволяє завжди бути онлайн. Зокрема у будь-яку мить можна перевірити пошту, переглянути навчальні матеріали, здійснити оплату тощо. Всі ці дії в інтернеті передбачають обмін певною особистою інформацією чи конфіденційними даними, які у разі неуважності можуть опинитися в руках зловмисників. Для забезпечення захисту персональних даних під час роботи в інтернет-мережі варто дотримуватися основних правил кібергігієни – використовувати надійний пароль (для покращення безпеки облікових записів використовуйте двофакторну аутентифікацію, яка передбачає підтвердження особистості під час входу в систему); не зберігати пароль на пристроях загального доступу; уважно ознайомлюватись зі змістом повідомлень, на які ви надаєте згоду, створювати резервні копії даних, для можливості відновлення у разі потреби та інші.


<center>'''Візміть до уваги'''!</center>

'''Цифрове суспільство''' – це суспільство, яке інтенсивно та продуктивно використовує цифрові технології для власних потреб (самореалізація, робота, відпочинок, навчання, дозвілля кожного), а також для досягнення та реалізації спільних економічних, суспільних та громадських цілей. (Джерело: Україна 2030 : Український інститут майбутнього


'''Цифровізація''' (з англ. digitalization) – це впровадження цифрових технологій в усі сфери життя: від взаємодії між людьми до промислових виробництв, від предметів побуту до дитячих іграшок, одягу тощо. Це перехід біологічних та фізичних систем у кібербіологічні та кіберфізичні (об’єднання фізичних та обчислювальних компонентів). Перехід діяльності з реального світу у світ віртуальний (онлайн). (Джерело: Україна 2030 : Український інститут майбутнього, 


'''Цифрова трансформація (цифровізація)''' — це перетворення наявних аналогових (іноді електронних) продуктів, процесів та бізнес-моделей організації, в основі якої лежить ефективне використання цифрових технологій. (Джерело: Україна 2030 : Український інститут майбутнього 


'''Цифровий кампус''' – сучасна цілісна інформаційно-телекомунікаційна інфраструктура, яка об’єднує всі електронні системи університету, забезпечує умови для постійного підвищення якості освіти і досліджень, робить університет конкурентоспроможним, завдяки використанню сучасних цифрових технологій. (Джерело: Концепція цифровізації Київського університету імені Бориса Грінченка на 2020–2022 рр., [https://kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/vdd/documenty/rozdil_7/concept_digital-20.pdf])


'''Медіаграмотність''' – складова медіакультури, яка стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за до- помогою медіазасобів, успішно здобувати необхідну інформацію, свідомо сприймати і критично тлумачити інформаційні дані, отримані з різних медіа, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіа джерелами, осмислювати стосунки, міфи і типи контролю, які вони культивують. (Джерело: Медіаграмотність : Вікіпедія, [https://uk.wikipedia.org/wiki/Медіаграмотність https://uk.wikipedia.org/wiki/Медіаграмотність]).



'''Контент''' (з англ. content – зміст) – це абсолютно будь-яке інформаційно значуще або змістовне наповнення інформаційного ресурсу або веб-сайту (тексти, мультимедіа, графіка). (Джерело: Створення сучасного електронного курсу в системі MOODLE: навчальний посібник / Н.В. Морзе, О.П. Буйницька, Л.О. Варченко-Троценко. – Кам’янець-Подільський : ПП Буйницький О.А., 2016. – 232 с.,


'''Відкриті освітні ресурси''' – це навчальні або наукові ресурси, які є вільно доступними, відкритими для користувачів. До відкритих освітніх ресурсів відносять електронні підручники, навчальні відео-, аудіоматеріали, презентації, тести, тренажери, а також інші електронні навчальні засоби. Відкриті освітні ресурси розміщені у спеціалізованих репозиторіях. Користувачі відкритих освітніх ресурсів представлені різними цільовими групами: учні, студенти, вчителі, викладачі. Крім використання відкритих освітніх ресурсів у освітньому процесі, вони можуть бути корисні тим, хто здобуває освіту неформально. (Джерело: Створення сучасного електронного курсу в системі MOODLE: навчальний посібник / Н.В. Морзе, О.П. Буйницька, Л.О. Варченко-Троценко. – Кам’янець-Подільський : ПП Буйницький О.А., 2016. – 232 с., 


'''E-learning''' (від англ. electronic learning – електронне навчання) – система електронного навчання, синонім таких термінів, як електронне навчання, дистанційне навчання, навчання із застосуванням комп’ютерних пристроїв, мережне навчання, віртуальне навчання за допомогою інформаційно-комунікаційних, цифрових технологій. Існує визначення, яке дали фахівці ЮНЕСКО: «e-Learning – навчання за допомогою інтернет і мультимедіа». (Джерело: Створення сучасного електронного курсу в системі MOODLE: навчальний посібник / Н.В. Морзе, О.П. Буйницька, Л.О. Варченко-Троценко. – Кам’янець-Подільський : ПП Буйницький О.А., 2016. – 232 с., 


'''Мобільне навчання''' – навчання, яке тісно пов’язане з електронним та дистанційним навчанням, особливістю є використання мобільних пристроїв. Навчання проходить незалежно від місцезнаходження того, хто навчається, і відбувається при використанні портативних технологій. (Джерело: Мобільне навчання. Вікіпедія, https://uk.wikipedia.org/wiki/Мобільне_навчання).


'''Репозиторій''' – спеціальний сервер, з якого можна завантажити програмне забезпечення. На сервері зберігається архів програмних продуктів, які доступні для за- вантаження. Це – місце, де зберігаються і підтримуються будь-які дані. Найчастіше дані в репозиторії зберігаються у вигляді файлів, доступних для подальшого розповсюдження по Мережі. Співтовариство «Subversion» рекомендує використовувати замість терміна «репозиторій» термін «сховище», оскільки він повністю відповідає як прямому перекладу слова «repository», так і його значенню. (Джерело: Створення сучасного електронного курсу в системі MOODLE: навчальний посібник / Н.В. Морзе, О.П. Буйницька, Л.О. Варченко-Троценко. – Кам’янець- Подільський : ПП Буйницький О.А., 2016. – 232 с., 


'''Інституційний репозиторій''' – місце, де накопичуються, зберігаються і підтримуються у належному стані документи наукового, освітнього та методич- ного призначення, створені співробітниками будь-якого структурного підрозділу Університету та студентами. Документи та інші дані зберігаються у вигляді файлів у форматі PDF, доступних для постійного безкоштовного, повнотекстового їх перегляду через інтернет. (Джерело: Створення сучасного електронного курсу в системі MOODLE: навчальний посібник / Н.В. Морзе, О.П. Буйницька, Л.О. Варченко-Троценко. – Кам’янець-Подільський : ПП Буйницький О.А., 2016. – 232 с., 


'''Кібергігієна''' – це заходи безпеки, розроблені для захисту пристроїв користувача від інфікування шкідливим програмним забезпеченням та можливого викрадення конфіденційної інформації. (Джерело: Основні правила захисту даних. ESET.

<br />
'''Двофакторна авторизація''' – це спосіб входу до акаунту, при якому потрібно крім введення логіну та паролю виконати певну додаткову дію, наприклад, ввести отриманий код, прийняти дзвінок або підтвердити вхід через аутентифікатор на телефоні. Двофакторна авторизація може істотно зменшити ймовірність викрадення особистих даних в інтернеті, оскільки знання пароля жертви недостатньо для здійснення шахрайства. (Джерело: Двофакторна авторизація як спосіб додаткового захисту акаунтів, [[http://cikt.kubg.edu.ua/двофакторна-авторизація-якспосіб-до/]).